Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №560/13333/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13333/25

РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000057/2 від 07.03.2025 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000131 від 07.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації 25UA400040004930U5 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митний орган відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2025 № UA400040/2025/000131 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2025 № UA400000/2025/000057/2 в сторону збільшення за резервним методом. Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та факти, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що до митного оформлення подані дві заявки на перевезення з однаковими номером та датою, але з різними умови поставки та датою завантаження, що ставить під сумнів достовірність відомостей, наведених в заявці та стає очевидним, що виявлена розбіжність в плані умов та витрат на транспортування, яка полягає, в тому числі, у різниці в умовах поставки Incoterms для тієї ж партії товарів завезених для покупця, (відповідно до договору №1507 від 20.07.2024). Також не надані обов`язкові для числового визначення, платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча протоколом узгодження розбіжностей до договору від 15.07.2024 №1507 про транспортно-експедиторське обслуговування передбачено за 10 діб до прибуття судна до порту - передоплату клієнтом за фрахт. Крім того, виявлені розбіжності в частині умов оплати за товар, оскільки враховуючи пункти 2.4 та 3.1 контракту купівлі-продажу №N1-23 від 23.08.2024 та обов`язкові вимоги пунктів 4 та 5 частини 2 статті 53 МК України, при здійсненні оплати за придбаний товар згідно умов контракту позивач зобов`язаний надати відповідні документи на оплату. У поданій для перевірки позивачем митній декларації від 06.03.2025 № 25UA400040004930U5, (товар №5) зазначений виробник NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD, проте фактично на пакуванні вказано NINGBO AMA Weaving CO., LTD, що не відповідає поданим у декларації відомостям. Вказує, що згідно з відомостями зазначеними у наданій міжнародній товаро-транспортній накладній CMR №454492 від 04.03.2025, фактичну доставку товару здійснив перевізник - "РЕ PARFELIUK VITALII" code:3054723772, а в рахунку-фактури №LS-4627594 від 03.03.2025 - ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", з чого випливає, що документально визначена та зафіксована експедиційна винагорода даного перевізника (експедитора), яка передбачена вищевказаним рахунком на оплату наданих послуг, не включена декларантом до складових митної вартості товарів. Оскільки декларант не усунув розбіжності, не підтвердив включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару від 07.03.2025 №UA400000/2025/000057/2, в якому митну вартість визначено митницею за резервним методом.

Ухвалою від 21.08.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ-ХІМ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.08.2025, здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю.

23.08.2025 між позивачем (покупець) та компанією NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD (продавець) укладений контракт купівлі-продажу №N1-23, згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар відповідно до кількості, асортиментом і цінами, вказаними в Інвойсах (пункт 1.1. контракту). Відповідно до пункту 2.1 контракту загальна сума контракту зазначається в Інвойсах. Умови оплати: 100% передоплата (пункт 2.4. контракту).

03.12.2024 сторонами укладена додаткова угода №1 до Контракту №N1-23, якою внесені зміни до п. 2.4. Контракту та викладений у такій редакції: "2.4. Умови оплати уточнюються у кожному інвойсі".

На виконання Контракту здійснена поставку товару згідно з інвойсом №2453 від 28.11.2024, загальна сума інвойсу складає 15165,20 доларів США, оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, поставка здійснювалась на умовах "Інкотермс" 2010 – EXW NINGBO (Китай). Доставка товару здійснена за рахунок Покупця, згідно договору про транспортно-експедиторське обслуговування №1507 від 15.07.2024 укладеним з ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ".

06.03.2025 з метою митного оформлення поставленого товару позивач подав до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040004930U5. Митна вартість товару визначена за ціною Інвойсу (основним методом) в розмірі 1027925,98 грн. До складових митної вартості включена ціна товару 627353,99 грн. (15 165,20 доларів США (графа 22 МД №25UA400040004930U5 х 41,3680 грн/1 долар США), також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару включена вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 400572 грн. Долучив: контракт №N1-23 від 23.08.2023, додаткову угоду №1 від 03.12.2024, рахунок-фактурр (інвойс) (Іnvoice) №2453 від 28.11.2024, декларацію про походження товару №2453 від 28.11.2024, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №1507 від 15.07.2024, протокол узгодження розбіжностей від 15.07.2024, заявку №7 від 18.02.2025, довідку про транспортні витрати №454492 від 03.03.2025, рахунок-фактуру №LS-4627594 від 03.03.2025, коносамент №HYSF2024111453 від 02.12.2024, автотранспортну накладну (CMR) №454492 від 04.03.2025, довіреність від 01.03.2024.

В повідомленні №1 декларанту запропоновано для підтвердження митної вартості надати: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь декларант повідомив митний орган, що для підтвердження митної вартості надані усі документи, інших документів надати не має змоги.

У зв`язку з не наданням додаткових документів, відповідач направив декларанту повідомлення №2, за змістом якого документи, подані згідно з частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. копію експортної МД країни відправлення».

Листом від 07.03.2025 декларант повідомив, що надав усі необхідні документи.

07.03.2025 відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2025/000131 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000057/2 з використанням резервного методу. У рішенні відповідач зазначив, що заявлений рівень митної вартості окремих товарів (5, 10, 11, 12, 13) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;до митного оформлення подані дві заявки на перевезення з однаковими номером та датою, але з різними умовами поставки та датою завантаження, що ставить під сумнів достовірність відомостей, наведених в заявці; відповідно до поданої заявки на перевезення, вартість включає в тому числі перевезення з порту Циндао до порту Гданськ, що не відповідає передбаченим умовам поставки (EXW NINGBO), крім того, в поданих документів, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення. Також не надані платіжні документи на оплату вартості фрахту, хоча протоколом узгодження розбіжностей до договору про транспортно-експедиторське обслуговування передбачено передоплату за фрахт; наявні розбіжності в частині умов оплати за товар; наявні розбіжності в частині виробника товару №5, встановлених під час митного огляду; експедиційна винагорода експедитора, яка передбачена рахунком на оплату не включена до складових митної вартості товарів; тариф на перевезення до митного кордону України є нижчим ніж після кордону. Подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості перевезення та експедиційних послуг, транспортування на території Китаю, комісійної та брокерської винагороди. Джерелом числового значення митної вартості товарів є:

товару № 5 - МД від 04.03.2025 №25UA305240000499U2 (3,3100 дол.США),

товару № 10 - МД від 28.02.2025 №25UA100340310465U3 (5,5100 дол.США),

товару № 11 - МД від 06.03.2025 №25UA100430581578U4 (5,5374 дол. США),

товару № 12 - МД від 03.03.2025 №25UA500020001757U1 (5,5100 дол.США),

товару № 13 - МД від 03.02.2025 №25UA500080000887U5 (5,5200 дол.США), згідно з якими здійснено митне оформлення подібних товарів за рівнем митної вартості.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що до митного оформлення надана заявка №7 від 18.02.2025. Тому, твердження митного органу про наявність двох заявок із різними умовами поставки та датами завантаження є необґрунтованим.

Щодо висновку відповідача про те, що відповідно до поданої заявки на перевезення, вартість включає в тому числі перевезення з порту Циндао до порту Гданськ, що не відповідає передбаченим умовам поставки (EXW NINGBO), крім того, в поданих документів, що підтверджують вартість транспортування, не відображені витрати на транспортування товару з місця відвантаження до порту відправлення суд зазначає, що заявка, як документ на міжнародне експедирування вантажів, є внутрішнім документом, який фіксує намір клієнта отримати комплекс експедиторських послуг, використовується для погодження логістичних умов, зокрема попередньої вартості доставки, але не є первинним бухгалтерським документом, крім того не є документом, що підтверджує умови поставки.

Пунктом 4.3. Договору №1507 визначено, що виконані послуги оформлюються Актом виконаних робіт (наданих послуг) та рахунком Експедитора. Остаточна вартість послуг вказується в рахунку-фактурі та/або в Акті виконаних робіт (наданих послуг) Експедитора на кожне TEO. Оплата здійснюється Клієнтом на підставі рахунку Експедитора у повному обсязі.

До митного оформлення з метою підтвердження вартості доставки товару до митного кордону позивач надав довідку про транспортні витрати №454492 від 03.03.2025 та рахунок-фактуру №LS-4627594 від 03.03.2025. Зазначені документи відображають вартість повного логістичного маршруту, що складає: 400 572,00 грн.

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 наголосив, що, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, з метою підтвердження вартості доставки товару до митної території України позивач надано до митного оформлення документи, які підтверджували вартість доставки товару, вказані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки.

Стосовно вартості транспортування, то пунктом 4.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування №1507 від 15.07.2024 визначений порядок розрахунку - оплата за цим Договором здійснюється клієнтом на підставі та відповідно до рахунку Експедитора шляхом 100 % передоплати до моменту надання послуг, та не пізніше банківського дня, у якому рахунок виставлявся до сплати.

Відповідно до Протоколу розбіжностей від 15.07.2024 до вказаного договору, сторонами погоджені умови пункту 4.1 договору в наступній редакції - оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом на підставі та відповідно до рахунку Експедитора шляхом: оплати за фрахт - передоплата за 10 днів до прибуття судна до порту; в усіх інших випадках - оплата по факту розвантаження.

Таким чином, умовами Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №1507 від 15.07.2024 передбачено, що оплата вартості транспортних послуг здійснюється після прибуття товару на склад вивантаження, тобто на склад клієнта, у зв`язку з цим до митного оформлення не подавались документи на оплату вартості перевезення.

Посилання відповідача, що наявні розбіжності в частині умов оплати за товар суд вважає необґрунтованими, адже до митного оформлення надана додаткова угода №1 від 03.12 2024 до контракту №N1-23 від 23.08.2023 р.

Вказаною Додатковою угодою Сторони внесли зміни до пункту 2.4. контракту. Відповідно до умов зазначених в інвойсі №2453 від 28.11.2024 оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з дати виставлення рахунку. На момент митного оформлення, товар згідно інвойсу №2453 від 28.11.2024 не був оплачений позивачем.

Разом з тим, сторони договору самостійно визначають умови оплати в межах договірних зобов`язань, наявність таких положень не може свідчити про розбіжності, які впливають на виконання контракту.

Верховний суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 висловив позицію, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг із страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Таким чином, встановлення строку оплати товару в межах 180 днів відповідно до інвойсу №2453 від 28.11.2024, відповідає узгодженим сторонами умовам контракту. Наявність відстрочки платежу не впливає на визначену сторонами ціну товару, не змінює її розміру та не є підставою для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості.

Щодо розбіжності в частині виробника товару №5, встановлених під час митного огляду суд зазначає, що відповідачем не ставиться під сумнів факт придбання вказаного товару в продавця у вказаній кількості і за вказаною ціною згідно інвойсу №2453 від 28.11.2024. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до рахунку-фактури №LS-4627594 від 03.03.2025 транспортні витрати до місця ввезення на територію України складаються: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 13770,00 грн; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України - 46980,00 грн.; морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 339 822,00, грн; всього разом транспортні витрати за межами території України склали 400572,00 грн, в тому числі і експедиційна винагорода за межами державного кордону України.

Довідка про транспортні витрати №454492 від 03.03.2025 містить аналогічну інформація про вартість транспортних витрат за межами державного кордону.

За змістом частини 11 статті 58 МК України витрати на транспортування товару після ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Експедитор розподілив витрати на транспортно- експедиційні послуги до кордону та після кордону. Витрати які були понесені до кордону включені у митну вартість товару (у рахунку-фактурі №LS-4627594 від 03.03.2025 № 1 зазначені транспортно- експедиторське обслуговування за межами території України та під № 3 експедиційні послуги по території України). Вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами території України у розмірі 13 770,00 грн включено до складових митної вартості товарів, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №454492 від 03.03.2025.

Висновок митного органу, що тариф на перевезення до митного кордону України є нижчим ніж після кордону спростовується довідкою про транспортні витрати №454492 від 03.03.2025 та рахунком-фактурою №LS- 4627594 від 03.03.2025 р.

Відповідно до зазначеної довідки про вартість транспортних послуг по маршруту м. Гданськ (Польща) - м/п Ягодин становить 46 980,00 грн. Відповідно до зазначеного рахунку-фактури міжнародне автоперевезення по території України, тобто від м/п Ягодин - м. Хмельницький складає 31 320,00 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 наголосив, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Стаття 8 Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, який є відкритим і завершується абзацом: «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».

Згідно зі статтею 9 Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Наведені норми свідчать, що транспортно-експедиторські послуги є допоміжними та супутніми послугами під час транспортування товарів, при цьому вони не є складовою цього процесу, а плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень не є частиною витрат на транспортування товарів.

Оскільки позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

З огляду на те, що складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включення до митної вартості товарів плати за транспортно-експедиційні послуги буде суперечити пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.

Приписами частини 11 статті 58 МК України визначено, що витрати на транспортування товару після ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.

Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1).

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, є вичерпним: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МКУ).

Позивач отримує товар згідно з контрактом, який надавався для митного оформлення та не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. При митному оформленні позивач для контракту використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія NINGBO AMA INDUSTRY TRADE CO., LTD, яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається, що зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Отже, вказане кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів комісії чи брокерського договору.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.

Таким чином, надані позивачем до митного оформлення документи відповідають вимогам статті 53 МК України та є достатньою підставою для визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Посилання відповідача на наявність обґрунтованих сумнівів щодо дійсної вартості товару не можу слугувати підставою для визнання правомірним спірного рішення, у якому відповідач навів формальні причини неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

При цьому, суд зазначає, що митний орган зазначає, що джерелом числового значення митної вартості є МД від 04.03.2025 №25UA305240000499U2, від 28.02.2025 №25UA100340310465U3, від 06.03.2025 №25UA100430581578U4, від 03.03.2025 №25UA500020001757U1, від 03.02.2025 №25UA500080000887U5. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 07.03.2025 №UA400000/2025/000057/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2025 № UA400040/2025/000131 є протиправними і їх слід скасувати.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена правомірність рішення від 07.03.2025 №UA400000/2025/000057/2 та картки відмови.

Тому, позовні вимоги слід задовольнити.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 07.03.2025 №UA400000/2025/000057/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2025 № UA400040/2025/000131.

Стягнути на користь приватного підприємства "СВІТ-ХІМ" 4844,80 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "СВІТ-ХІМ" (вул. Костя Степанкова, 3/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29025 , код ЄДРПОУ - 33709982)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук