Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №758/2331/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2331/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.07.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі Заявки на пролонгацію від 10.07.2023 до договору позики №555186818570004 , підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений Договір кредитної лінії № 555186818570005 (пролонгація), відповідно до якого Сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання Позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 555186818570004 в сумі 4000.00 грн. на новий строк 45 днів під проценти. При цьому Позичальник зобов`язується повернути Кредит у строки, що визначені цим пунктом та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього, Правилах та в Заявці на пролонгацію.

Крім того, 26.07.2023 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 00-8904680.

Посилаючись на те, що кредитор виконав своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останнім кредит не погашається, позивач, як особа, до якої перейшло право вимоги від первісних кредиторів, звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:

?за Договором позики №555186818570005 від 12.07.2023 в розмірі 8882,05 грн., з яких:

-4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4 882,05 грн. - сума заборгованості за відсотками;

?за Договором про споживчий кредит №00-8904680 від 26.07.2023 в розмірі 9 225,00 грн., з яких:

-3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-6 075,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.;

-150, 00 грн. - сума заборгованості за комісіями.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.03.2026 року від представника відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідачка заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що у матеріалах справи відсутні доказ отримання кредитних коштів. До позовної заяви було долучено лише квитанції про перерахунок коштів. Втім, вказані квитанції на думку сторони відповідача не є належним доказом, оскільки вони лише підтверджують проведення платежу у системі. Так, встановити власника рахунку чи встановити дані по здійсненій операції не можливо. Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що саме відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також те, що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить ОСОБА_1 .

У відзиві відповідачка просила відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, посилаючись на неспівмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи та на те, що справа є типовою, позов має шаблонний характер, не є складним та не вимагав значних витрат часу.

09.03.2026 року від представника позивача надійшла Відповідь на Відзив. Представник зазначає, що на підтвердження укладення кредитних договорів позивачем до матеріалів позовної заяви долучено довідку від ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та довідку від ТОВ «Качай гроші», відповідно до яких ОСОБА_1 уклала два договори шляхом їх підписання одноразовим ідентифікатором. Щодо підтвердження факту зарахування коштів на рахунок відповідачки до позову було долучено квитанції. Перед укладання договорів позичальник отримала всю інформацію стосовно кредиту, ознайомилась з умовами, реальною відсотковою ставкою за користування кредитними коштами, порядком її зміни та порядком нарахування відсотків. Позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого можливо встановити з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Так, сторона позивача вважає, що доводи відповідачки не мають правового обґрунтування, оскільки відповідачем не було долучено жодних доказів на спростування тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про відкриття кредитної карти на ім`я ОСОБА_1 , зарахування кредитних коштів на дану картку та інформацію щодо фінансового номеру телефону за картковим рахунком.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином. У прохальній частині позову просив провести розгляд за відсутності представника та ухвалити заочне рішення за на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово отримувала кредитні кошти.

Так, 12.07.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 на підставі Заявки на пролонгацію від 10.07.2023 до договору позики 555186818570004 , підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений Договір кредитної лінії № 555186818570005 (пролонгація), відповідно до якого Сторони домовились продовжити строк виконання зобов`язання Позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 555186818570004 в сумі 4000.00 грн. на новий строк 45 днів під проценти. При цьому Позичальник зобов`язується повернути Кредит у строки, що визначені цим пунктом та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього, Правилах та в Заявці на пролонгацію.

Відповідно до п. 2.2 Договору Попередній договір пролонгується на новий термін 45 днів на підставі заявки на пролонгацію та сплати Позичальником заборгованості по процентах за користування кредитом за Попереднім договором в сумі 840.0 грн. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію 0.0 грн. не пізніше 11.07.2023 р.

Відповідно до п. 2.4. Договору Кредит Позичальнику надається шляхом погашення Кредитодавцем заборгованості за попереднім Договором та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі, що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором. Датою надання кредиту при проведенні пролонгації/реструктуризації

за раніше укладеним Договором кредиту є дата проведення Кредитодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором кредиту з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором кредиту

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що укладенням цього Договору Сторони домовились про відкриття Позичальнику Кредитної лінії у межах якої Кредитодавець надає Позичальнику Кредит з Лімітом у 4000.00 грн., а Позичальник зобов`язується повернути Кредит Кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування Кредитом у порядку та на

умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що Кредит надається Позичальнику в день укладення цього Договору або протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання цього Договору, але в будь-якому разі не раніше дати розміщення в Особистому кабінеті Позичальника підписаного Договору з усіма додатками до нього, шляхом погашення Кредитодавцем заборгованості за раніше укладеним Договором кредиту та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором кредиту. Датою надання кредиту при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором кредиту є дата проведення Кредитодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором кредиту з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором кредиту.

Відповідно до п. 3.4. Договору строк кредитування складає 45 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, відповідно до п. 3.2. цього Договору.

Крім того, 26.07.2023 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 00-8904680.

Сторони передбачили такі умови кредитування: Сума кредитного ліміту, яка складає: 3000.00 грн. Строк дії Кредитної лінії: 120 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка становить 0.75 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. Стандартна процентна ставка складає 2.5 % від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту Позичальника, емітовану банком України.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555186818570005.

За п. 1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу від 18.12.2023 року загальна сума заборгованості становить 8882,05 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 4 882,05 грн.

10.04.2024 було укладено договір № 1-10042024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЧАЙ ГРОШІ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 00- 8904680.

За п. 1.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу від 10 квітня 2024 року загальна сума заборгованості становить 9 225,00 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 3 000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 6 075,00 грн.; заборгованість за комісіями у розмірі 150,00 грн.

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначило, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитними договорами, заборгованість не погасила. Враховуючи укладені договори факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 8882,05 грн. по договору №555186818570005; в сумі 9 225,00 грн. по договору №00-8904680.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №555186818570004 надало: кредитний договір № 555186818570004 від 12.07.2023 року; договір факторингу № 18/12-2023; витяг з реєстру прав вимоги до договору факторингу за договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №555186818570004 від 12.07.2023 року.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором позики №00-8904680 надало: договір позики №00-8904680 від 10 квітня 2024 року; договір факторингу №1-10042024 від 10.04.2024; витяг з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №008904680 від 10 квітня 2024 року.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 двох кредитних договорів із ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія»», ТОВ «Качай Гроші».

ОСОБА_1 отримала кредити за договорами №555186818570004, №00-8904680, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернула.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договорами зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024року; витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року; заявку про надання юридичної допомоги №2136 від 01.12.2025 року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

У відзиві на позовну заяву відповідач просила відмовити у стягненні витрат на правову допомогу. Одночасно відповідач обґрунтовувала неспівмірність витрат на правову допомогу зі складністю справи, посилаючись на те, що справа є типовою, позов має шаблонний характер, не є складним та не вимагав значних витрат часу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 622,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0607340053 від 04.02.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором кредитної лінії №555186818570005 (пролонгація) від 12.07.2023, укладеним з ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» у розмірі 8882,05 грн., заборгованість за Договором кредитної лінії №00-8904680 від 26.07.2023, укладеним з ТОВ «Качай Гроші», у розмірі 9225,00 грн., а також стягнути 2662,40 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 22 769,45 грн. (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять гривень 45 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»: код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В.Войтенко