Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №460/8480/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року м. Рівне№460/8480/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доСмизької селищної ради Рівненської області

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смизької селищної ради Рівненської області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати відмову про не встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 29.04.2027 №59/10-24 Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області;

зобов`язати Смизьку селищну раду Дубенського району Рівненської області повторно розглянути заяву про складення та видачу акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду;

видати Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ОСОБА_1 за його братом ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Смизької селищної ради Рівненської області із заявою про складення та видачу акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду надавши належним чином завірені копії вищезгаданих документів. Проте 05.05.2026 поштовим конвертом на адресу місця проживання позивача надійшла відмова складення та видачі акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду за №59/10-24 від 29.04.2026. Відмова мотивована тим, що у особи, яка потребує догляду, наявна мати як член сім`ї першого ступеня споріднення. При цьому поданий висновок ЛКК щодо матері містить формулювання про неможливість здійснення догляду за станом здоров`я, яке, на думку комісії, не є тотожним юридичному критерію «потребує постійного стороннього догляду», визначеному зазначеними нормативними актами. Вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив відповідачем не подано, а відтак у відповідності до вимог ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 виданого 12.02.2007 року, та свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 виданого 14.02.20001 року.

ОСОБА_2 , відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №110/25/306B від 11.03.2025 встановлений особою з інвалідністю І (перша) група підгрупа Б з приміткою – інвалідність з дитинства.

Також відповідно до рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю зазначено у п.5.1.1. здатність до самообслуговування – виражена ступінь обмеження.

Згідно висновку ЛКК КНП Смизького центру первинної медико-санітарної допомоги №62 від 22.04.2026 ОСОБА_3 - мати позивача та ОСОБА_2 , за станом здоров`я не може здійснювати догляд.

Батько позивача – ОСОБА_4 помер, про що було видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 25 вересня 2024 року.

Позивач звернувся до Смизької селищної ради Рівненської області із заявою про складення та видачу акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду за братом - ОСОБА_2 .

29.04.2026 відповідачем винесена відмова про складення та видачі акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду за №59/10-24.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Правовідносини, які пов`язані з процедурою надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення регулюються Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі Порядок).

Згідно із абз. 3 4 п. 58-1 Порядку військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Згідно із п. 61 Порядку військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Смизької селищної ради №174 від 13.09.2024 затверджено створення комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду та затвердження Положення про порядок складення та видачі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Положення визначає розгляд заяв та встановлення факту здійснення постійного догляду військовозобов`язаними, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у п. 9, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом складання акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду комісією зі встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Згідно із пп. 2.1 2.5 Положення акт складається на підставі письмового звернення особи, яка здійснює догляд (постійний догляд) (далі Заява). У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/ задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

До заяви додають документи, визначені в п. 9 і 14 додатку 5 до Порядку, крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) Порядку.

Розгляд заяви про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) здійснює Комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (надалі за текстом Комісія). Кількісний та персональний склад Комісії затверджується рішенням виконавчого комітету.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення, за результатами роботи комісія зі встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду згідно з формою акта додатку 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (зі змінами).

Усі рішення, прийняті комісією, зазначаються в протоколі. Протокол підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії шляхом проставлення особистого підпису.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Смизької селищної ради Рівненської області із заявою про складення та видачу акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду за братом - ОСОБА_2 .

29.04.2026 відповідачем винесена відмова про складення та видачі акту встановлення факту здійснення особою постійного догляду за №59/10-24.

Відмова мотивована тим, що у особи, яка потребує догляду, наявна мати як член сім`ї першого ступеня споріднення. При цьому поданий висновок ЛКК щодо матері містить формулювання про неможливість здійснення догляду за станом здоров`я, яке, на думку комісії, не є тотожним юридичному критерію «потребує постійного стороннього догляду», визначеному зазначеними нормативними актами.

Як було вищезазначено, згідно із п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що члени сім`ї першого ступеня споріднення не можуть здійснювати догляд за особою, якщо самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Суд зазначає, що наданий позивачем висновок лікарсько-консультативної комісії не містить висновку про те, що його мати - ОСОБА_3 потребує постійного догляду, а містить формулювання щодо неможливості здійснення догляду за сином.

Водночас для підтвердження факту постійного догляду необхідним є встановлення саме обставини потреби особи у постійному догляді, а не лише неможливості такий догляд здійснювати.

Таким чином, подані позивачем документи не підтверджують у встановленому законом порядку сукупність обставин, необхідних для складання акта про встановлення факту здійснення постійного догляду.

За таких обставин селищна рада, розглядаючи заяву позивача, діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до вимог законодавства, а тому підстави для визнання її відмови протиправною та зобов`язання скласти відповідний акт відсутні.

Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 серпня 2006 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,

Відповідач - Смизька селищна рада Рівненської області (вул. Богдана Хмельницького, 1,с-ще Смига,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 04385391)

Суддя С.А. Борискін