Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №420/37201/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37201/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 243 423 (двісті сорок три тисячі чотириста двадцять три) гривні 52 копійки.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у період з 25.08.2022 по 28.10.2024 проходив військову службу (навчання) у Військовій академії (м. Одеса) на посаді курсанта на підставі укладеного 25.08.2022 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, за умовами якого відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі, у разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість.

Позивач вказує, що наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 28.10.2024 №66-РС відповідача відраховано з числа курсантів «ЗА НЕДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ», а контракт розірвано «ЧЕРЕЗ СЛУЖБОВУ НЕВІДПОВІДНІСТЬ», у зв`язку з чим у нього виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, розмір яких згідно з довідкою-розрахунком від 28.10.2024 №1/55/2563 становить 245879,00 грн.

Позивач зазначає, що станом на 29.10.2025 частину заборгованості погашено, а невідшкодований залишок становить 243423,52 грн, добровільно ця сума відповідачем не сплачена, тривалу бездіяльність відповідача позивач кваліфікував як відмову від добровільного відшкодування витрат, у зв`язку з чим звернувся до суду в межах встановленого строку.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, доводів по суті заявлених вимог не навів, розміру заборгованості не заперечив, доказів її погашення не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025, з урахуванням виправлення описки ухвалою від 23.04.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з 28.10.2024, що підтверджується відповіддю №38849725, сформованою засобами цієї підсистеми.

Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. За абзацом другим частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копію ухвали від 07.11.2025 про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу до його електронного кабінету та доставлено 08.11.2025 о 10 год. 20 хв., повідомлення про доставлення отримано судом 08.11.2025 о 13 год. 28 хв., що підтверджується довідкою Одеського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, сформованою 10.11.2025.

За правилом пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі є 08.11.2025, а відтак установлений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву сплив 24.11.2025.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та обізнаний з установленим судом строком для подання відзиву, проте відзиву не подав та про поважність причин його неподання суд не повідомив.

01.12.2025 до суду надійшла заява відповідача про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження (вх. №126660/25), 29.12.2025 надійшли заперечення представника позивача на цю заяву (вх. №ЕС137319/25).

Ухвалою суду від 23.04.2026 заяву відповідача про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано надати до суду у десятиденний строк після її отримання докази проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

Ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 23.04.2026 о 21 год. 35 хв., повідомлення про доставлення отримано судом 23.04.2026 о 21 год. 41 хв., що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа, сформованою 24.04.2026.

З урахуванням абзацу другого частини шостої статті 251 КАС України зазначена ухвала вважається врученою відповідачу 24.04.2026.

Доказів проходження військової служби у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань відповідачем до суду не надано ані у наданий судом десятиденний строк, ані станом на день ухвалення цього рішення.

За таких обставин, передбачених пунктом 5 частини першої статті 236 КАС України підстав для зупинення провадження у справі суд не встановив.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) (з основної діяльності) від 25.08.2022 №289 ОСОБА_1 з 25 серпня 2022 року зараховано курсантом першого навчального курсу Військової академії (м.Одеса) денної форми навчання за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», спеціалізація «Експлуатація та ремонт ракетно-артилерійського озброєння».

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) (по особовому складу) від 25.08.2022 №40-РС, відповідача прийнято на військову службу (навчання), призначено на посаду «КУРСАНТ» та присвоєно первинне військове звання рядового складу «РЕКРУТ» та наказано укласти контракт.

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) (по стройовій частині) від 25.08.2022 №241 відповідача з 25 серпня 2022 року зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

25 серпня 2022 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії (м.Одеса) та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі – Контракт).

Згідно з пунктом 1 Контракту, відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Пунктом 3 Контракту сторони визначили, що у випадках, передбачених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», курсант зобов`язується відшкодувати Військовій академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, з моменту пред`явлення письмової вимоги Військовою академією (м.Одеса) та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання даного контракту.

Суд встановив, що Контракт підписано відповідачем особисто 25.08.2022.

Наказом начальника Військової академії (м.Одеса) (по особовому складу) від 28.10.2024 №66-РС відповідача 28 жовтня 2024 року відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеса) «ЗА НЕДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ» та розірвано укладений з ним контракт про проходження військової служби (навчання) «ЧЕРЕЗ СЛУЖБОВУ НЕВІДПОВІДНІСТЬ». Підставами наказу зазначено рапорт начальника навчального курсу від 28.10.2024 та витяг з протоколу засідання вченої ради Військової академії (м. Одеса) від 28.10.2024 №4.

Згідно з витягом з протоколу засідання вченої ради Військової академії (м. Одеса) від 28.10.2024 №4, одностайним голосуванням (34 голоси «за») вирішено відрахувати відповідача за недисциплінованість.

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) від 28.10.2024 №324, відповідача з 28 жовтня 2024 року знято з усіх видів забезпечення за курсантськими нормами та виключено зі списків особового складу академії.

Пунктом цього ж наказу відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідачу оголошено про необхідність відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса) за період з 25 серпня 2022 року по 28 жовтня 2024 року в сумі 245879 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з посиланням на довідку-розрахунок відшкодування витрат від 28.10.2024 №1/55/2563.

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, від 28.10.2024 №1/55/2563, загальний розмір витрат за період з 25.08.2022 по 28.10.2024 становить 245879,00 грн, з яких: грошове забезпечення - 245879,00 грн; продовольче забезпечення - 0,00 грн; речове забезпечення - 0,00 грн; медичне забезпечення - 0,00 грн; спожиті комунальні послуги та енергоносії - 0,00 грн; оплата транспортних послуг - 0,00 грн.

У графі довідки-розрахунку «згоден або не згоден» відповідач власноручно зазначив «згоден» та проставив особистий підпис із датою 28.10.2024.

Нижче відповідач також підписав зобов`язання такого змісту: «Зобов`язуюсь сплатити суму заборгованості на рахунок Військової академії (м. Одеса) протягом року», проставивши особистий підпис і дату 28.10.2024.

Згідно з довідкою Військової академії (м. Одеса) від 29.10.2025 №6/21/971 за період з 28.10.2024 по 28.10.2025, погашення заборгованості здійснено за рахунок стягнення з грошового забезпечення відповідача під час служби у військовій частині НОМЕР_2 на загальну суму 2455,48 грн, а саме: 19.11.2024 - 204,56 грн; 07.12.2024 - 2113,76 грн; 07.12.2024 - 137,16 грн.

Залишок заборгованості станом на 29.10.2025 становить 243423,52 грн.

Доказів сплати відповідачем залишку заборгованості у сумі 243423,52 грн матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 сформулювала висновок, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

Отже, цей спір є спором щодо проходження публічної служби та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідача відраховано з числа курсантів за недисциплінованість, а укладений з ним контракт розірвано достроково 28.10.2024.

Отже, у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса).

Механізм відшкодування таких витрат визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964), у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 №779, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 3 Порядку №964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Пунктом 4 Порядку №964 визначено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.

Пункт 5 Порядку №964 визначає випадки відшкодування витрат у повному розмірі, а пункт 6 - випадки відшкодування витрат у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання пункту 3 Порядку №964, наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат).

Підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, а фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Згідно з підпунктом 2.1.1.2 Порядку розрахунку витрат для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку №964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Підпунктом 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат встановлено, що для таких курсантів до розрахунку береться різниця вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби, а підпунктами 2.1.4.2, 2.1.5.2 та 2.1.6.2 - що витрати на медичне забезпечення (крім витрат на проведення військово-лікарської комісії), на перевезення до місця проведення відпустки та назад і на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв такі курсанти не відшкодовують.

Відповідно до підпункту 2.3 Порядку розрахунку витрат у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу закладу.

Перевіряючи довідку-розрахунок від 28.10.2024 №1/55/2563 на відповідність наведеним нормам, суд встановив таке.

Так, період нарахування (з 25.08.2022 по 28.10.2024) визначено правильно і він збігається з днем зарахування відповідача до списків особового складу Військової академії (м.Одеса) за наказом від 25.08.2022 №241 та днем виключення зі списків за наказом від 28.10.2024 №324, як цього вимагає підпункт 2.3 Порядку розрахунку витрат.

Позивач здійснив розрахунок за правилами пункту 6 Порядку №964, тобто у розмірі різниці сум витрат з утримання курсанта і витрат з утримання військовослужбовця строкової військової служби, що підтверджується змістом довідки про доходи від 28.10.2024, у якій із нарахованого відповідачу за період навчання грошового забезпечення в сумі 255085,93 грн виключено 9206,13 грн, унаслідок чого сума, що належить до відшкодування, визначена у розмірі 245879,80 грн. Такий спосіб обчислення відповідає підпункту 2.1.1.2 Порядку розрахунку витрат.

Суд також зазначає, що нульові показники за іншими видами забезпечення не свідчать про неповноту чи хибність розрахунку, а є наслідком застосування того самого пункту 6 Порядку №964: витрати на продовольче забезпечення визначено як різницю вартості норм харчування, яка згідно з довідкою-розрахунком щодо різниці нарахування вартості харчування за всіма договорами, що діяли у період навчання, дорівнює нулю (підпункт 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат), а витрати на медичне забезпечення, перевезення до місця проведення відпустки та назад і на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв такою категорією курсантів не відшкодовуються взагалі (підпункти 2.1.4.2, 2.1.5.2, 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

На переконання суду, вимогу підпункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат щодо джерела фактичних даних дотримано: розмір нарахованого грошового забезпечення підтверджено довідкою про доходи від 28.10.2024, підписаною уповноваженою посадовою особою фінансово-економічної служби академії, з помісячною деталізацією нарахувань за весь період навчання.

З урахуванням часткового погашення заборгованості у сумі 2455,48 грн, підтвердженого довідкою від 29.10.2025 №6/21/971, невідшкодований залишок становить 243423,52 грн (245879,00 грн - 2455,48 грн), що арифметично відповідає заявленій позовній вимозі.

За наведеного суд дійшов висновку, що довідка-розрахунок витрат від 28.10.2024 №1/55/2563 складена уповноваженими посадовими особами позивача у визначений законодавством спосіб, відповідає вимогам пунктів 3, 4, 6 Порядку №964 та підпунктів 2.1.1, 2.1.1.2, 2.1.2.2, 2.1.4.2, 2.1.5.2, 2.1.6.2, 2.3 Порядку розрахунку витрат, є документально підтвердженою та перевіреною за складовими, а тому приймається судом як належний і достатній доказ розміру витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі.

Розмір цих витрат відповідачем не спростований.

Суд також встановив, що відповідач ознайомився з довідкою-розрахунком під особистий підпис, зазначив, що з розрахунком згоден, та підписав зобов`язання сплатити суму заборгованості, а в подальшому частину заборгованості погашено з його грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 18 квітня 2024 року у справі №620/13591/23 Верховний Суд дійшов висновку, що до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто місячний строк звернення до суду, а сам цей строк необхідно обчислювати з наступного дня після спливу визначеного позивачем строку добровільного відшкодування витрат.

У постанові від 01 лютого 2024 року у справі №400/210/21 Верховний Суд виснував, що право на звернення до суду у позивача може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

При цьому Верховний Суд наголосив, що обізнаність відповідача з розрахунком витрат не є рівнозначною наданню йому часу на добровільне відшкодування таких витрат, і саме тому у справі, в якій строк добровільного відшкодування взагалі не був визначений, звернення закладу освіти до суду визнано передчасним.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом і у постанові від 25 липня 2025 року у справі №420/31374/23.

Досліджуючи це питання, суд встановив, що на відміну від обставин справи №400/210/21 строк добровільного відшкодування витрат у спірних правовідносинах є визначеним, причому двічі.

Так, такий строк встановлений пунктом 3 контракту від 25.08.2022, за яким відповідач зобов`язався відшкодувати витрати з моменту пред`явлення письмової вимоги та у будь-якому разі не пізніше 1 (одного) року з моменту розірвання контракту. Контракт підписано відповідачем особисто, тому з умовою про строк він був обізнаний з моменту його укладення.

Цей самий строк відтворено у довідці-розрахунку від 28.10.2024 №1/55/2563, під якою відповідач власноручно підписав зобов`язання сплатити суму заборгованості протягом року. Незаповнення графи з конкретною календарною датою у цьому випадку не позбавляє строк визначеності, оскільки його тривалість (один рік) прямо зазначена у тексті зобов`язання, а початок його перебігу (день розірвання контракту, 28.10.2024) є однозначно встановленим.

Отже, наданий відповідачу строк для добровільного відшкодування витрат сплив 28.10.2025.

Оскільки у межах цього строку відповідач заборгованість не погасив, з 29.10.2025 позивач набув право на звернення до суду, а місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, спливав 28.11.2025.

Позовну заяву подано до суду 03.11.2025, тобто в межах установленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Суд оцінив усі доводи, що мають істотне значення для вирішення спору, та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає стаття 242 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса), розмір цих витрат підтверджений належними та допустимими доказами і відповідачем не спростований, наданий йому строк для добровільного відшкодування сплив без виконання цього обов`язку, а позивач звернувся до суду в межах установленого законом строку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 243423,52 грн витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, а витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у цій справі не понесено, підстав для розподілу судових витрат, у тому числі для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору, немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 122, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, буд.10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 243423 (двісті сорок три тисячі чотириста двадцять три) гривні 52 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО