Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №420/14041/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 20 серпня 2026 р.

Справа: №420/14041/26

Суддя: Єфіменко К.С.

Справа № 420/14041/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" на підставі його рапорту, надісланого 26.03.2026 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про звільнення та виключення зі списків особового складу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю II групи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та особою, що претендує на звільнення з військової служби. Позивач подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю хворою дружиною, проте відповідач рапорт не розглянув.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що військова частина НОМЕР_1 діяла в межах повноважень і у спосіб, що передбачені статтею 19 Конституції України та законодавством України з порядку проходження військової служби військовослужбовцями під час дії воєнного стану. Крім того, дії відповідача відповідають і нормам ст.2 КАС України яким визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, а також підстави визнання неправомірними діянь суб`єкта владних повноважень.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .

На підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.01.2026, виданого Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 28.01.2026, про що складено відповідний актовий запис №889. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 .

На підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2-18 АД №135197 від 19.04.1995, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства, безстроково.

Виписним епікризом від 25.02.2026 №562/116 неврологічного відділення КНП "Бесарабська багатопрофільна лікарня", консультативним висновком спеціаліста від 11.03.2026 КНП "Бесарабська багатопрофільна лікарня" та довідкою КНП "Бессарабська багатопрофільна лікарня" підтверджений діагноз ОСОБА_2 : дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з вираженим цефалічним вестилоатактичним, ЛГС та астено-невротичними синдромами, кризова течія. Дитячий церебральний параліч з нижнім спастичним парапарезом порушенням функції ходьби та самообслуговування.

При цьому, висновок лікарсько-консультативної комісії КНП "Бессарабський центр медико-санітарної допомоги" Бессарабської селищної ради №119 від 13.03.2026, яким визначено потребу ОСОБА_4 в постійному сторонньому догляді, виданий за формою первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду", затвердженою наказом МОЗ від 09.03.2021 №407 (в редакції наказу МОЗ від 27.11.2025 №1811), зареєстрованим у Мін`юсті 15.04.2021 за №510/36132.

Представником позивача 26.03.2026, з допомогою зв`язку АТ "Укрпошта", надісланий на юридичну адресу військової частини НОМЕР_1 рапорт позивача на ім`я командира про звільнення з військової служби через сімейні обставини (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю II групи) з доданими до нього нотаріально завіреними копіями: паспорта, довідки про РНОКПП позивача; паспорта, довідки про РНОКПП ОСОБА_4 (дружини); свідоцтва про шлюб позивача; довідки до акта огляду МСЕК серії 2-18АД №135197 від 19.04.1995; пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 від 01.05.2023; посвідчення УСЗН серії НОМЕР_6 від 27.05.2024; висновку ЛКК про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 13.03.2026 №119 (форма №080-4/о); консультативного висновку спеціаліста від 11.03.2026; консультативного висновку спеціаліста від 11.03.2026; довідки від 18.02.2026 №103 та виписного епікризу від 25.02.2026 №562/116 КНП "Бессарабська багатопрофільна лікарня" Бессарабської селищної ради Одеської області. Також додані оригінали супровідного листа адвоката, ордера адвоката про надання правничої допомоги та належним чином завірена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Надіслання вказаних документів до військової частини НОМЕР_1 підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією АТ "Укрпошта", які додаються. Адресатом дане поштове відправлення переадресоване за адресою дислокації командування військової частини ( АДРЕСА_3 ), яке 20.04.2026 вручено за довіреністю, що підтверджується трек-номером АТ "Укрпошта".

Крім цього, 21.04.2026 позивач власноручно передав аналогічний рапорт начальнику першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_7 прикордонного загону лейтенанту ОСОБА_5 , адресований на його ім`я. У вказаних рапортах позивач звернувся з проханням до відповідача про звільнення його з військової служби, на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю II групи).

Позивач зазначив, що відповідачем відмовлено в задоволенні його рапортів, вважає таку відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжується станом і на час розгляду справи.

За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-XII).

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Частиною сьомою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (надалі також Положення №1153/2008), встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_1, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Таким чином, законодавець передбачив механізм реалізації відповідного права шляхом подання військовослужбовцем рапорту на звільнення зі служби з відповідних підстав.

Підпунктом 26 пункту 5 Додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (надалі також - Інструкція №170), визначено перелік документів, що подаються при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи подаються такі документи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ІНФОРМАЦІЯ_1;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Тобто для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має довести належними доказами такі факти: наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю I чи II групи; необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи; відсутність в особи з інвалідністю I чи II групи інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, відсутні), або те, що інші члени сім`ї особи з інвалідністю I чи II групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 28.01.2026, виданого Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб 28.01.2026, про що складено відповідний актовий запис №889. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 .

На підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2-18 АД №135197 від 19.04.1995, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідності з дитинства, безстроково.

Виписним епікризом від 25.02.2026 №562/116 неврологічного відділення КНП "Бесарабська багатопрофільна лікарня", консультативним висновком спеціаліста від 11.03.2026 КНП "Бесарабська багатопрофільна лікарня" та довідкою КНП "Бессарабська багатопрофільна лікарня" підтверджений діагноз ОСОБА_2 : дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з вираженим цефалічним вестилоатактичним, ЛГС та астено-невротичними синдромами, кризова течія. Дитячий церебральний параліч з нижнім спастичним парапарезом порушенням функції ходьби та самообслуговування. При цьому, висновок лікарсько-консультативної комісії КНП "Бессарабський центр медико-санітарної допомоги" Бессарабської селищної ради №119 від 13.03.2026, яким визначено потребу ОСОБА_4 в постійному сторонньому догляді, виданий за формою первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду", затвердженою наказом МОЗ від 09.03.2021 №407 (в редакції наказу МОЗ від 27.11.2025 №1811), зареєстрованим у Мін`юсті 15.04.2021 за №510/36132.

Згідно підпункту 1.1 Роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України на лист Міністерства оборони України від 31.12.2025 №300/1/С/11026 висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, виданий за формою первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду", затвердженого наказом МОЗ від 09.03.2021 №407 (в редакції наказу МОЗ від 27.11.2025 №1811), зареєстрованим у Мін`юсті 15.04.2021 за №510/36132 (висновки за цією формою видаються починаючи з 27.12.2025) є документом , що підтверджує потребу у здійсненні постійного догляду за певними категоріями громадян, зазначеному в абзацах чотирнадцятому, п`ятнадцятому пункту 2, абзацах одинадцятому, тринадцятому, чотирнадцятому пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи». На підставі цієї постанови втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України №1317.

Пунктом 40 Положення №1338 визначено, що за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: визначають потребу у постійному догляді.

Отже, висновок лікарсько-консультативної комісії КНП "Бессарабський центр медико-санітарної допомоги" Бессарабської селищної ради №119 від 13.03.2026, яким визначено потребу ОСОБА_4 в постійному сторонньому догляді є належним та таким, що відповідає вимогам законодавства, суд вважає зазначені документи належними та достатніми на підтвердження факту наявності сімейних обставин, що дають право на звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що відповідач протиправно не розглянув рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки відповідачем не прийнято відповідного рішення/наказу.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд висновує, що наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорти ОСОБА_1 від 22.04.2026 №26/28708/26-Вн та від 23.04.2026 №04.4/28933/26-Вн про звільнення та виключення зі списків особового складу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю II групи, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд робить висновок про часткове задоволення позовних.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нерозгляду рапорту військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути рапорти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 22.04.2026 №26/28708/26-Вн та від 23.04.2026 №04.4/28933/26-Вн про звільнення та виключення зі списків особового складу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю II групи, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua