Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №420/6995/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

І. Суть спору.

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у невиплаті позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 28 липня 2021 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки, дія якого після закінчення визначеного строку автоматично продовжена на період дії воєнного стану відповідно до частини восьмої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що забезпечує безперервність проходження ним військової служби з 28 липня 2021 року. Позивач зазначає, що на момент введення воєнного стану (24 лютого 2022 року) перебував у віці до 25 років, має підтверджену участь у бойових діях (посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 ; довідка про безпосередню участь у бойових діях № 5976 від 13 грудня 2024 року, видана військовою частиною НОМЕР_3 ) загальною тривалістю 866 днів, а тому, на його переконання, відповідає всім критеріям пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 грн.

Позивач вважає, що буквальне тлумачення норми як такої, що застосовується лише до осіб, які уклали новий контракт або були призвані саме після 24 лютого 2022 року, призводить до дискримінації військовослужбовців, які уклали контракт до введення воєнного стану, але безперервно служили з перших днів агресії, що суперечить принципу рівності перед законом (стаття 24 Конституції України) та меті постанови № 153. Позивач також посилається на окреме доручення Міністра оборони України № 999/уд від 20 лютого 2025 року, згідно з яким військова частина зобов`язана самостійно здійснювати пошук та відбір військовослужбовців, які мають право на винагороду, і на відсутність відповіді відповідача на адвокатський запит та заяву його представника.

(б) Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач проходив строкову військову службу з 16.10.2018 по 08.07.2021 у Державній прикордонній службі України, а трирічний контракт про проходження військової служби укладено ним з 28.07.2021, тобто до введення воєнного стану; дія цього контракту продовжена понад встановлені строки на період дії воєнного стану відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідач звертає увагу, що під час несення служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач у бойових діях участі не брав, до кримінальної, дисциплінарної та адміністративної відповідальності не притягувався, поранень не мав та в полоні не перебував, а також що позивач не звертався до відповідача з рапортом і підтверджуючими документами щодо відповідних виплат.

Відповідач наголошує, що позивачу виповнилося повних 25 років 15 липня 2023 року, а постанова № 153 не передбачає виплату винагороди військовослужбовцям, які були прийняті або призвані на військову службу до 24 лютого 2022 року. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); цією ж ухвалою у відповідача та у Військової частини НОМЕР_3 витребувано документи щодо проходження позивачем військової служби та його участі у бойових діях.

IV. Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив строкову військову службу у Державній прикордонній службі України у період з 16.10.2018 по 08.07.2021.

28 липня 2021 року позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено правовий режим воєнного стану, який діє станом на час розгляду справи.

Після закінчення строку контракту дія контракту продовжена понад встановлені строки на період дії воєнного стану відповідно до частини восьмої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення № НОМЕР_2 ). Згідно з довідкою про безпосередню участь у бойових діях № 5976 від 13 грудня 2024 року, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у періоди з 24.02.2022 по 01.12.2022, з 08.01.2023 по 17.02.2023, з 17.02.2023 по 25.08.2023, з 09.09.2023 по 02.03.2024, з 17.03.2024 по 12.04.2024, з 26.04.2024 по 01.05.2024, з 11.05.2024 по 14.07.2024, з 28.07.2024 по 25.09.2024, з 18.11.2024 по 05.12.2024.

Повних 25 років позивачу виповнилося 15 липня 2023 року.

Представник позивача звертався до відповідача з адвокатським запитом та заявою щодо виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153. Винагорода позивачу не виплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

V. Джерела права та висновки суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади проходження військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 2 частини восьмої статті 23 Закону № 2232-XII для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII визначено підстави, за яких контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану (за віком, за станом здоров`я, у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду). Отже, звільнення військовослужбовця з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту з мотивів небажання продовжувати військову службу під час дії воєнного стану законом не передбачено.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі – Постанова №153), яка набрала чинності 13.02.2025.

Метою Постанови №153 є реалізації протягом двох років експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби під час воєнного стану.

В первісній редакції, абзацом 2 підпункту 1 пункту 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є, зокрема, громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу.

Також, в первісній редакції, абзацами 2-5 пункту 4 Постанови №153 установлено:

- абзац 2: особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- абзац 3: військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- абзац 4: військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

- абзац 5: військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 №387 (чинні з 08.04.2025) та від 30.07.2025 №942 (чинні з 07.08.2025), до Постанови №153 внесені зміни.

Пунктом 4 Постанови №153, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, установлено:

- абзац 2: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

- абзац 3: військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

- абзац 4: військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

- абзац 5: військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

- абзац 6: виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

--були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

--проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

--проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

З огляду на процитовані норми права випливає, що для відповідності позивача критеріям абзацу 2 пункту 4 Постанови №153, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, та отримання права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, одночасно мають бути дотримані такі умови:

1) військовослужбовець має бути громадянином України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;

2) такий громадянин України до набрання чинності Постановою №153 (до 13.02.2025) у віці до 25 років був прийнятий або призваний на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX;

3) такий військовослужбовець проходить військову службу;

4) такий військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025);

5) такий військовослужбовець не відноситься до осіб, яким винагорода не виплачується.

Звретаючись до обставин справи, суд встановив відповідність позивача вищевказаним критеріям 1 та 3.

Зокрема, позивач є громадянином України з числа осіб сержантського і старшинського складу Збройних Сил та проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідність критерію 4, а саме безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій не менше шести місяців станом на 13.02.2025 підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 13.12.2024 №5976. Зокрема вказана довідка підтверджує безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у різні періоди з 2022 по 2024 рік.

Відповідність позивача критерію 5 не заперечується відповідачем. Позивач надав підтвердження про відсутність стосовно нього станом на 10.12.2025 відомостей про наявність незнятої чи непогашеної судимості.

Суд зазначає, що відповідність 2 критерію є предметом заявленого спору, а саме умова, відповідно до якої позивач до набрання чинності Постановою № 153 (до 13.02.2025) у віці до 25 років був прийнятий або призваний на військову службу під час воєнного стану.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був прийнятий на військову службу за контрактом 28.07.2021.

Таким чином, позивач був прийнятий на військову службу 20.02.2018 у віці до 25 років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), не під час воєнного стану та до його введення.

Проте суд вважає формальним підхід відповідача та відхиляє його, яким відповідач ототожнює дату укладення контракту з фактом проходження військовослужбовцем віком до 25 років військової служби під час воєнного стану. Суд вважає невірним таке тлумачення відповідачем вимог абз. 2 пункту 4 Постанови №153. З аналізу цієї норми права ключовим є те, що для виплати спірної грошової допомоги, військовослужбовець у віці до 25 років є прийнятим та проходить військову службу, приймає участь у бойових діях під час дії воєнного стану .

Звертаючись до фактів цієї справи, суд встановив, що позивач до оголошення воєнного стану був прийнятий та продовжував проходити військову службу в тому числі і під час воєнного стану у віці до 25 років. Також у віці до 25 років приймав безпосередню участь під час воєнного стану у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком понад 7 місяців.

З огляду на викладене, суд робить висновок про існування у позивача права на отримання спірної одноразової грошової допомоги, відповідно відмову відповідача у здійсненні такої виплати є протиправною.

VI. Судові витрати.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». З огляду на відмову в задоволенні позову та відсутність понесених сторонами судових витрат, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , що полягають у невиплаті грошової винагороди ОСОБА_1 за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон), оо грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ) грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 (один мільйон), оо грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО