Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №420/23583/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23583/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16.07.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 та розглянути у порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням.

Ухвалою судді від 21.07.2025 року позо залишено без руху.

30.07.2025 року до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог у позові вказано, що ОСОБА_1 , у вересні 2023 року звернувся до Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області із заявами про оформлення набуття його дітьми, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215, разом із копіями всіх документів, передбачених законодавством України. Обставинами звернення до Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області із заявою про оформлення набуття дітьми позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства України за територіальним походженням з народження позивачем вищезазначених дітей на території України, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно. Позивач звернувся за міжнародним захистом в Україні у порядку, передбаченому Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та документований Довідкою про звернення за захистом в Україні. позивач надав разом із заявами щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей позивача встановленої форми (Форма 14, Наказом МВС України від 16.08.2012 № 715) повний пакет документів, який з незрозумілих причин не був прийнятий Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській у Порядку №215. Позивачем було подано письмову заяву від 06.09.2023 року щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей позивача за № А-40/6/5115-23 від 06.09.2023 року, до якої були долучені заяви з додатками про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей Позивача у встановленій законодавством формі. У відповідь на вказану Заяву Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області було відмовлено у прийнятті документів для оформлення набуття громадянства України за територіальним походження дітьми позивача, мотивуючи дане рішення тим, що ОСОБА_1 падав Довідку про звернення за захистом від 28.08.2023 р. № 014087, яка не є документом, який встановлює особу та не підтверджує проживання на території України на законних підставах

Вважаючи бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

19.09.2025 року від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

19.09.2025 року від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не визнає даний адміністративний позов.

Як зазначено у відзиві, 06.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області з заявою в якій просив оформити громадянство України своїм неповнолітнім дітям ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за територіальним походженням на підставі ч. 9 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». В заяві про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням щодо кожної дочки, в графі «У громадянстві якої держави дитина перебуває на цей час» позивач зазначив - « Таджикистан ». Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституційного Закону Республіки Таджикистан «Про громадянство Республіки Таджикистан» від 08 серпня 2015 року № 1208 дитина, батьки або єдиний батько якої на момент народження є громадянами Республіки Таджикистан, вважається громадянином Республіки Таджикистан, незалежно від місця його народження. Тобто, ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 автоматично набули громадянство Республіки Таджикистан, оскільки їх батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_5 є громадянами зазначеної країни. Про що позивач власноруч і зазначив у заявах про оформлення набуття дитиною громадянства України. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституційного Закону Республіки Таджикистан «Про громадянство Республіки Таджикистан» від 08 серпня 2015 року № 1208 дитина, батьки або єдиний батько якої на момент народження є громадянами Республіки Таджикистан, вважається громадянином Республіки Таджикистан, незалежно від місця його народження. Тобто, як стверджує відповідач, ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 автоматично набули громадянство Республіки Таджикистан, оскільки їх батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_5 є громадянами зазначеної країни. Про що позивач власноруч і зазначив у заявах про оформлення набуття дитиною громадянства України. Заява ОСОБА_1 від 06.09.2023 була розглянута Приморським відділом у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» та надано письмову відповідь про відмову у прийнятті заяви від 14.09.2023 № 5115-1044/5115.1-243. Зазначену відповідь позивач отримав особисто 19.09.2023 про що свідчить власноруч зроблений запис на 2 примірнику відповіді наступного змісту «Отримано нарочно - підпис - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Зазначений факт повністю спростовує безпідставні доводи позовної заяви щодо неможливості реалізувати свої права через обізнаність з відповіддю Приморського відділу після звернення до ГО «Десяте квітня» та отримання відповіді на штучно створений адвокатський запит з метою дотримання строків звернення з позовною заявою. При цьому, також безпідставними є доводи позовної заяви про незнання позивачем прав та державної мови. 3 цього приводу слід зазначити, що ОСОБА_1 07.02.2022 звернувся до ГУ ДМС в Одеській області з заявою про надання міжнародного захисту. Під час розгляду його заяви, проведення співбесід, позивач розумів суть процесу, що відбувається та відмовлявся від перекладача. Рішенням Державної міграційної служби України від 17.10.2022 № 134-22 ОСОБА_1 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. З покликанням прийняті по справі № 420/3663/23 рішення, відповідач вказує, що позивач мав безперешкодний доступ до отримання правової допомоги, як на момент подання заяви та отримання відповіді Приморського відділу так й протягом шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України після отримання цієї відповіді.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

25.09.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.08.2026 року відмовлено у задоволенні представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову по справі №420/23583/25.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, відповіді на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином Таджикистану, уродженцем міста Гафуров за національністю узбек, віросповідання мусульманин-суніт, з 18.10.2006 року одружений за громадянку Таджикистану ОСОБА_6 , з якою має спільних дітей - ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народились на території України, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно.

ОСОБА_1 , у 06 вересні 2023 року звернувся до Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області із заявами про оформлення набуття його дітьми, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства України за територіальним походженням відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. №215.

Разом із вказаною заявою позивач надав Заяви щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей Позивача встановленої форми (Форма 14, Наказом МВС України від 16.08.2012 № 715) із додатками.

Позивачем було подано письмову Заяву від 06.09.2023 року щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей Позивача за № А-40/6/5115-23 від 06.09.2023 року (далі за текстом - Заява) (копія додається), до якої були долучені Заяви з додатками про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дітей Позивача у встановленій законодавством формі.

З відповіді на адвокатський запит представника позивача від 16.01.2025 року №5115-58/5115Д-25 судом встановлено, що у прийнятті документів ОСОБА_1 було відмовлено про що надана відповідь.

Так, у відповідь на вказану заяву Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області складено листа від 14.09.2023 року №5115-1044/5115-23, в якому вказано таке:

«Вашу заяву № А-40/6/5115-23 від 06.09.2023 року щодо питання набуття громадянства України дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянуто Приморським відділом у місті Одесі ГУДМС України в Одеській області. У прийнятті документів для оформлення набуття громадянства України дітьми за територіальним походженням Вам відмовлено».

З покликанням на приписи ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у листі зазначено, що довідка про звернення за захистом в Україні засвідчує законність перебування особи на території України та не є документом, який встановлює цю особу.

У листі зазначено, що дане рішення особа може оскаржити в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови прийняти та розглянути документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов`язки, що і громадяни України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначене Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ).

Згідно статті 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров`я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 7 Закону № 2235-ІІІ, особа батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземців, які на момент її народження є особами, які в розумінні цього Закону постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави або громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього Закону постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб, яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано притулок в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від особи, яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано притулок в Україні, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, визнаних в Україні, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на момент її народження тимчасово або постійно проживали на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави від особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження тимчасово або постійно проживала на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб без громадянства, які на момент її народження постійно проживали на території України, і не набула за народженням громадянства (підданства) іншої держави, є громадянином України.

Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Для набуття особою громадянства України за народженням батьками цієї особи (або одним із них) або її законними представниками (або одним із них), крім особи, батьки якої на момент її народження були громадянами України або один із батьків якої був громадянином України, а другий - особою без громадянства, подається заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою повноліття заява подається нею особисто.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Набуття громадянства України такою особою здійснюється за заявою одного з її законних представників, а після досягнення особою повноліття - за її власною заявою.

Частиною 3 статті 8 Закону № 2235-ІІІ визначено, що умовами для набуття громадянства України за територіальним походженням є: визнання і додержання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про набуття громадянства України, знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.

Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконанню прийнятих рішень (далі - Порядок № 215), яким визначено перелік документів які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянстві України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформленні набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно п. 1 розділу І Порядку №215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.

У випадках, передбачених законодавством України, за подання заяви та інших документів з питань громадянства сплачується державне мито або консульський збір, документ про сплату якого подається разом із заявами та іншими документами з питань громадянства.

Відповідно до п.2 Порядку №215 заяви з питань громадянства України оформлюються про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім`я керівника територіального органу Державної міграційної служби України.

Пунктом 4 Порядку №215 визначено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються:

особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні;

особою, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації особи;

особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

Пунктом 5 розділу І Порядку №215 визначено, зокрема, що та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто.

За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.

Заява та інші документи з питань громадянства недієздатної особи подаються її опікуном.

Заява та інші документи з питань громадянства дитини подаються одним з її батьків або іншим законним представником дитини за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника.

Особа, яка зареєструвала шлюб до досягнення повноліття або якій надано повну цивільну дієздатність до досягнення повноліття відповідно до Цивільного кодексу України, заяву та інші документи з питань громадянства подає самостійно.

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являється документ, що посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном та подаються копії таких документів.

Відповідно до п.22 розділу ІІ Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;

б) копію свідоцтва про народження особи;

в) документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;

г) документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;

д) декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.

Згідно з п. 39 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням дитиною, один із батьків якої народився до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент його народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і яка є особою без громадянства або іноземцем (частина друга статті 8 Закону), один із батьків дитини або опікун чи піклувальник подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм) дитини;

в) заяву дитини віком від 14 до 18 років про згоду щодо набуття громадянства України;

г) один із таких документів:

- декларацію про відсутність у дитини іноземного громадянства - для дітей, які є особами без громадянства;

- зобов`язання припинити іноземне громадянство - для дітей, які є іноземцями. Для дітей-іноземців, які є громадянами (підданими) кількох держав, - зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається для дітей, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є діти, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

- декларацію про відмову дитини, якій надано в Україні статус біженця чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання дитині статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для дітей-іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;

- декларацію про відмову дитини, один із батьків якої або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для дітей-іноземців, один із батьків яких або опікун чи піклувальник, що подав документи, є громадянином Російської Федерації і зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;

- заяву про зміну громадянства - для дітей-іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

д) копію свідоцтва про народження дитини або інші документи, що засвідчують родинні стосунки дитини з одним з її батьків, який народився на одній із територій, зазначених в абзаці першому цього пункту;

е) документ, що підтверджує факт народження одного з батьків дитини на одній із територій, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Якщо документи про оформлення набуття дитиною громадянства України за територіальним походженням подає опікун чи піклувальник, подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування.

Відповідно до п.90 Порядку №215 територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.

Рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

Відповідно до п.92 Порядку №215, територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України:

за народженням;

за територіальним походженням;

внаслідок поновлення у громадянстві;

внаслідок усиновлення;

внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя;

внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;

за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

До повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.

Пунктом 89 Порядку №215 визначено, що територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Згідно з п.93 Порядку №215 Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи щодо оформлення набуття громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого подано документи про оформлення набуття громадянства України знайдою, також одержує від відповідного органу реєстрації актів громадянського стану копію запису акта громадянського стану, який підтверджує, що новонароджену дитину знайдено на території України і батьки її невідомі.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до територіального органу Державної міграційної служби України.

Пунктом 94 Порядку №215 визначено, що територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, керівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.

Під час перевірки документів щодо поновлення особи у громадянстві України, крім перевірки відповідності оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, територіальний орган Державної міграційної служби України також перевіряє у межах своєї компетенції відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається.

Документи щодо поновлення особи у громадянстві України надсилаються до органів Служби безпеки України, які у межах своєї компетенції перевіряють відсутність передбачених Законом підстав, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніше як у двомісячний строк з дня одержання документів.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, або стосовно поновлення особи у громадянстві України також будуть встановлені передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає вмотивоване рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України.

Відповідно до п.95 Порядку №215 рішення про оформлення набуття особою громадянства України або про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України не пізніш як у тримісячний строк з дня надходження документів надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, до якого документи були подані заявником, не пізніш як у тижневий строк з дня надходження відповідного рішення повідомляє про нього заявника у письмовій формі. У разі прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про оформлення набуття особою громадянства України заявникові у письмовій формі повідомляються причини відмови.

З аналізу положень вищевказаних норм законодавства вбачається, що за результатами розгляду заяви про набуття громадянства України та доданих до неї документів приймається рішення про набуття громадянства України або про відмову в задоволенні клопотання про набуття громадянства України.

За наявності законодавчо визначений підстав, документи можуть бути повернуті заявнику.

Як встановлено судом з відповіді на адвокатський запит представника позивача від 16.01.2025 року №5115-58/5115Д-25 судом встановлено, що у прийнятті документів ОСОБА_1 щодо набуття громадянства України його доньками було відмовлено про що надана відповідь.

В той же час, Порядком №215 передбачено право територіального підрозділу Державної міграційної служби України відмовляти заявникам у прийнятті документів.

Крім того, Порядком №215 передбачено право територіального підрозділу Державної міграційної служби України надсилати заявникові повідомлення про необхідність отримання документів для усунення недоліків.

За таких умов суд вважає, що відповідачем не розглянуто належним чином заяву позивача в інтересах малолітніх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Суд також зазначає, що за п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Згідно п. 1 ст. 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на: тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України; проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; безоплатну правову допомогу в установленому порядку; конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН; інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Тобто особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в частині реалізації прав, прирівнюється до іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо неприйняття та нерозгляд документів для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням;

- зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 та розглянути у порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо неприйняття та нерозгляд документів для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням;

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області прийняти у ОСОБА_1 та розглянути у порядку, передбаченому Законом України "Про громадянство України" та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, документи для оформлення набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 громадянства України за територіальним походженням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі - ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )).

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул.Преображенська, 44, м.Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384).

Суддя O.A. Вовченко