Додаткове рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №442/2182/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/2182/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.

Провадження № 22-з/811/182/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

Додаткова ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

встановив:

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року, а саме: скасовано арешт на транспортний засіб марки BMW, модель 530D, 2006 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , та заборону ОСОБА_1 та іншим особам, у тому числі працівникам сервісних центрів МВС України, вчиняти дії щодо транспортного засобу марки BMW, моделі 530D, 2006 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 (продажу, дарування, чи іншого способу відчуження транспортного засобу, передання його в тимчасове чи постійне володіння, користування чи розпорядження іншим особам).

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2025 року, а саме: скасовано арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 у банківських установах.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2 , просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року залишено без змін.

04.08.2026 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Грачова Д.Ю. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з позивача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, окрім документів, які подавались раніше, зокрема, ордеру встановленої форми для представництва інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції адвокатом Грачовим Д.Ю., до заяви долучено: договір про надання правової допомоги №25.11/25 від 25.11.2025 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 03.08.2026 року.

Відповідно до п.3.1 договору про надання правової допомоги, розмір гонорару за надання правової допомоги згідно даного договору становить 5000 грн. за написання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №442/2182/25 та 5000 грн. за кожне судове засідання, яке відбудеться у даній справі.

Згідно з п.3.2 договору, розрахунок по даному договору здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі послуг, що підтверджує факт надання передбачених цим договором послуг.

На виконання умов договору сторонами підписано акт приймання-передачі послуг на загальну суму 15000 грн., з яких: 5000 грн. – за написання та подання відзиву на апеляційну скаргу; 10000 – участь у двох судових засіданнях в апеляційному суді.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 18.08.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 21.08.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що до закінчення судових дебатів сторона відповідача зробила відповідну заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу і докази на підтвердження понесених витрат подала з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, така заява підлягає вирішенню апеляційним судом шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин, яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позовні вимоги підлягають до задоволення, такі витрати заявника були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18.

Колегія суддів вважає розмір витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи і описаних в акті виконаних робіт, необґрунтовано завищеним.

Так, зокрема, на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відтак, підстав для висновку про складнощі у написанні адвокатом відзиву на апеляційну скаргу немає, також колегія суддів вважає завищеною вартість послуги адвоката за участь в судовому засіданні, тому, ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 та стягнення з позивача ОСОБА_2 у її користь понесених витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн., що за встановлених обставин буде відповідати принципу співмірності розміру судових витрат із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на стадії апеляційного розгляду справи (подання відзиву, який є необ`ємним і не вимагає значної затрати часу та участь адвоката в двох судових засіданнях, в одному з яких (12.05.2026 року) справа по суті не розглядалася).

За встановлених і наведених вище обставин, такий розмір буде відповідати критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та результатів її розгляду.

Керуючись ст.ст.137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

ухвалив:

прийняти додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови. Повний текст додаткової постанови складений 21 серпня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич