Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №302/773/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/773/26

Провадження № 2/302/507/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Повідайчика О.І., з участю секретаря судового засідання Сита Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Після смерті дідуся, бабусі та матері відкрилася спадщина, але її ніхто не приймав, оскільки у померлих не було жодного майна. У травні 2026 року при упорядкуванні документів дідуся позивачка з`ясувала, що у дідуся ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_4 були сертифікати на земельні частки (паї) у КСП "Воля", що знаходиться у селі Ізки Міжгірського району. Вказані документи зберігались в ящику в сараї і розбирати їх з 2012 року Позивачка не мала можливості, оскільки її мати хворіла, вона є інвалідом третьої групи, на той час мала двох маленьких дітей. Крім того, вона і мати були впевнені, що жодного спадкового майна після смерті дідуся і бабусі не залишилося. Оскільки ніхто з родини не знав про сертифікати, ніхто спадщину не оформлював. Відтак, позивачка є єдиним спадкоємцем за померлими дідусем і бабусею, інших спадкоємців за заповітом чи законом немає. Обґрунтовуючи позов вказаними фактичними обставинами, посилаючись на статті 1269, 1272 Цивільного кодексу та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в пункті 24 постанови № 7 від 30.05.2008 про судову практику у справах про спадкування, позивачка просила визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дідуся ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та бабусі ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2026 року було відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Відповідач Пилипецька сільська рада 24.06.2026 подала до суду відзив, яким визнала позовні вимоги, просила суд розглянути судову справу без участі її представника.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 7 серпня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справи справу до розгляду на 12 серпня 2026 року. У зв`язку із неявкою всіх учасників, судове засідання було відкладено на 21 серпня 2026 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. Беручи до уваги, що сторони просили проводити розгляд без їх участі, оскільки судом їх явка обов`язковою не визнавалась – суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.

Позивачка ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13). Після одруження 08 листопада 1997 року позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Мати позивачки ОСОБА_12 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , а її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , що доводиться свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 11). Внаслідок укладення шлюбу 01 червня 1979 року мати позивачки змінила прізвище з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с. 12).

ОСОБА_15 , дід позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 9).

ОСОБА_4 , баба позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 10).

ОСОБА_9 , мати позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 (а.с. 15).

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0086383 ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Пролісок", розміром 2,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (а.с. 16).

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0086382 ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Пролісок", розміром 2,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с. 17).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.06.2026 (а.с. 30) вбачається, що за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , заведена спадкова справа № 40365646, номер у нотаріуса 128-2006. Місце заведення: Закарпатська область, Хустський район, Міжгірська державна нотаріальна контора. Дата заведення 20.07.2006 року. Місце зберігання: Міжгірська державна нотаріальна контора. Дата та час реєстрації 03.08.2006.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Заповіти, спадкові договори) від 23.06.2026 (а.с. 31) вбачається, що наявні відомості про заповіт, складений ОСОБА_3 . Номер заповіту у Спадковому реєстрі 39218138. Дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_7 . Місце посвідчення: Закарпатська область, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області. Заповідач: ОСОБА_3 . Дата та місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , село Ізки, Міжгірський район, Закарпатська область.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Заповіти, спадкові договори) від 23.06.2026 (а.с. 32) вбачається, що ОСОБА_4 , 1930 року народження, заповіти, спадкові договори за життя не складала.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (Спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.06.2026 вбачається, що за ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 спадкові справи не заводились.

З довідки Пилипецької сільської ради від 23.06.2026 № 461 (а.с. 37) слідує, що згідно з рішенням сесії сільської ради номер будинку АДРЕСА_1 .

З листа Пилипецької сільської ради від 23.06.2026 № 459 (а.с. 38) слідує, що на час смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно погосподарської книги, він проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , і до складу його сім`ї входили: ОСОБА_4 (дружина).

З листа Пилипецької сільської ради від 23.06.2026 № 460 (а.с. 39) слідує, що на час смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , згідно погосподарської книги, вона була зареєстрована і проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказані відомості підтверджуються відомостями погосподарської книги – особовий рахунок № НОМЕР_8 , адреса домогосподарства: АДРЕСА_2 (а.с.40).

З довідки Міжгірської державної нотаріальної контори від 05.08.2026 № 01-16/173 слідує, що у зв`язку з неупорядкованістю архіву спадкова справа № 128-2006 за майном померлого ОСОБА_3 відсутня. Наявний запис у реєстрі спадкових справ за 2006 рік про заведення спадкової справи за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 . Спадкову справу заведено 20.07.2006 за заявою ОСОБА_9 про прийняття спадщини (заява зареєстрована за № 160).

Пенсійним посвідченням № НОМЕР_9 підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, їй призначено пенсію довічно (а.с. 18).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Установивши фактичні обставини справи з наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, з урахуванням позицій учасників спору, та з`ясувавши норми, якими регламентуються спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Вимоги позивачки про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за дідом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 є необґрунтованими, позаяк заяву про прийняття спадщини за ним, у встановлений законом строк подала його донька ОСОБА_9 , яка належить до спадкоємців за законом першої черги. Окрім цього на час смерті ОСОБА_3 з ним проживала його дружина – ОСОБА_4 , яка теж належить до першої черги спадкоємців, відомості про подання нею заяв про відмову від спадщини відсутні. Позивачка не належить до першої черги спадкоємців за законом, а тому не входить до кола спадкоємців за ОСОБА_3 , не має права на спадкування за ним. Відтак вимоги про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_3 є безпідставними. Інші обставини щодо спадкування за ОСОБА_3 не входять до предмету доказування в цій справі, а тому судом не досліджуються.

Щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за бабою – ОСОБА_4 суд бере до уваги, що заповіт остання не складала, а тому спадкування за нею здійснюється за законом. Спадкові справи за ОСОБА_4 не заводились, ніким із спадкоємців будь-яких черг спадщина за нею не приймалась.

Відсутність у особи відомостей про наявність у спадкодавця будь-яких права чи то обов`язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті позбавляє сенсу вчинення активних дій щодо оформлення спадщини. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Вчинення особою певних юридично значимих дій, які апріорі не можуть мати жодних правових наслідків вочевидь не відповідає критерію розумності. Відтак суд висновує, що відсутність у позивачки відомостей про наявність спадщини, а саме існування у спадкодавця на момент відкриття спадщини будь-яких активів чи пасивів, які не припинились внаслідок його смерті, належність позивачки до п`ятої черги спадкоємців за законом є поважними причинами пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Доводи позивачки про пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_4 внаслідок необізнаності про існування спадщини, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Враховуючи встановлені обставини справи та беручи до уваги сумлінну поведінку ОСОБА_1 , яка після отримання відомостей про існування спадщини не допускала зволікань, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачкою строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини за ОСОБА_4 порушує права чи законні інтереси третіх осіб.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за її бабою ОСОБА_4 , а тому в цій частині позов слід задовольнити. В решті позовних вимог з наведених підстав слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (РНОКПП НОМЕР_9 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом за її бабою – ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (місце реєстрації: смт Середнє Ужгородського району, відповідний актовий запис про смерть №21 від 11.04.2012; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_10 від 11.04.2012), тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 21 серпня 2026 року.

Суддя О. І. Повідайчик