Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №320/9874/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Київ № 320/9874/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у розмірі 1 036 606,05 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 1 036 606,05 грн, який виник у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством строки узгоджених грошових зобов`язань. Позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу в порядку, передбаченому статтею 42 Податкового кодексу України, та в установленому порядку не оскаржені, у зв`язку з чим визначені ними грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Про відкриття провадження відповідач був проінформований шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку Укрпошта, на адресу місцезнаходження відповідача (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями списку згрупованих відправлень та рекомендованим повідомленням № 0601166318509, яке було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, серед іншого: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в органах Державної податкової служби України.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» та інтегрованої картки платника податків, за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 1 036 606,05 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 654 232,27 грн та виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.09.2023 №5672324021, яким визначено грошове зобов`язання у сумі 599 019,19 грн;

- нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України пені у сумі 55 213,08 грн.

Заборгованість зі сплати військового збору становить 54 679,86 грн та виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.09.2023 №5672624021 у сумі 49 918,26 грн, податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 07.09.2023 №5672724021 у сумі 160,50 грн, а також нарахованої пені у сумі 4 601,10 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1 020,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 07.09.2023 №5672624021.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 326 524,90 грн, з яких 323 978,75 грн визначено податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 07.09.2023 №5672524021 та 2 546,15 грн становить нарахована пеня.

Також за відповідачем обліковується заборгованість з акцизного податку у розмірі 149,02 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 07.09.2023 №5672024021.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові повідомлення-рішення направлялися контролюючим органом відповідачу в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Відомостей щодо адміністративного або судового оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.11.2023 №0024696-1306-2615.

Станом на час звернення контролюючого органу до суду податковий борг відповідачем у добровільному порядку не погашено та, за даними інтегрованої картки платника, його загальний розмір становить 1 036 606,05 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1– 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому положеннями статті 56 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.09.2023, на підставі яких відповідачу визначено відповідні суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість, акцизного податку, а також застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Матеріали справи не містять доказів скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, їх оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку або сплати визначених ними грошових зобов`язань.

Таким чином, визначені контролюючим органом грошові зобов`язання є узгодженими, а їх несплата у встановлений Податковим кодексом України строк зумовила виникнення у відповідача податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.11.2023 №0024696-1306-2615.

При цьому відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується або зменшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. Якщо після направлення податкової вимоги розмір боргу змінився, проте податковий борг не був погашений у повному обсязі, нова податкова вимога не надсилається.

Доказів погашення податкового боргу після направлення податкової вимоги, її відкликання або скасування у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронних гаманців на суму податкового боргу або його частини.

Отже, право контролюючого органу на звернення до суду із вимогою про стягнення коштів виникає за наявності у платника податків податкового боргу та дотримання контролюючим органом установленої Податковим кодексом України процедури його стягнення.

Як вбачається з інтегрованої картки платника та наданого позивачем розрахунку, станом на момент звернення до суду за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 1 036 606,05 грн, який складається із заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 654 232,27 грн, військового збору – 54 679,86 грн, адміністративних штрафів та інших санкцій – 1 020,00 грн, податку на додану вартість – 326 524,90 грн та акцизного податку – 149,02 грн.

Суд враховує, що інтегрована картка платника ведеться контролюючим органом з метою оперативного обліку податків, зборів, платежів та містить інформацію про облікові операції і показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетом. У сукупності з податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком податкового боргу та податковою вимогою відомості інтегрованої картки підтверджують наявність та розмір непогашеного податкового боргу відповідача.

Водночас відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про сплату зазначеної заборгованості, її списання, розстрочення, відстрочення, скасування відповідних грошових зобов`язань або про наявність інших обставин, які б свідчили про відсутність податкового боргу у заявленому позивачем розмірі.

Отже, оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, наявні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Розглянувши подані до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнахожєення: АДРЕСА_1 ) податковий борг у розмірі 1 036 606,05 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.