Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №320/23865/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Київ № 320/23865/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державний реєстратор - головний спеціаліст Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Подольська Владислава Віталіївна, про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2023 № 1631/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що наказ про відмову у задоволенні скарги є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано, зокрема, протокол засідання Конференції Організації від 15.11.2022 № 16, в якому не визначено норму представництва делегатів на засіданні Конференції Організації, не вказано яка конференція - чергова або позачергова. Більш того, позивач наголошує на тому, що за результатом Конференції може бути складено лише один протокол, в той час, як до державного реєстратора було подано його четверту версію, яка за своїм змістом відрізняється від попередніх. Крім того, у протоколі є посилання на рішення Верховного Суду, яке було прийнято у січні 2023 року, в той час, як протокол датується 15.11.2022. Також, з поданого протоколу Конференції вбачається, що на Конференції Організації були присутні з правом голосу 12 делегатів з 12 областей України та міста Києва, та відсутні відомості про 1 делегата за посадою - Президента Організації.

Однак, на переконання позивача, з поданих головному спеціалісту для проведення оскаржуваної реєстраційної дії документів неможливо встановити, що Конференція Організації проведена відповідно до вимог п. 5.2.3 статуту Організації, оскільки з поданого протоколу Конференції Організації та реєстру учасників Конференції Організації (додаток до протоколу Конференції Організації) неможливо визначити чи зареєстровані відокремлені підрозділи Організації, які делегували делегатів на Конференцію Організації в зазначених областях України та місті Києві, на момент проведення Конференції Організації.

Крім того, відомості Реєстру громадських об`єднань, щодо Організації містять інформацію щодо п`яти зареєстрованих відокремлених підрозділів Організації, тоді як у поданому протоколі Конференції зазначені відомості щодо 12 делегатів від 12 областей України та міста Києва. У зв`язку з тим, що відомості, зазначені у протоколі Конференції, не відповідають відомостям, зазначеним в Реєстрі громадських об`єднань, головний спеціаліст повинен був відмовити у державній реєстрації з підстав, визначених п. 10-4 ч. 1 ст. 28 Закону. Крім того, зі змісту довіреності від 12.04.2023 вбачається, що вона видана для представництва інтересів Громадської організації Федерація велосипедного спрорту України Грівком А.А. Водночас, згідно інформації ЄДР, станом на день проведення Конференції та станом на день видачі довіреності, відомостей про Грівка А.А. до ЄДР не внесено.

Відповідно до інформації, яка міститься у ЄДР, станом на день проведення Конференції та станом на день видачі довіреності, вчиняти дії від імені Федерації велосипедного спорту України, мали право: Президент Башенко Олександр Борисович; Генеральний директор Солнцев Олексій В`ячеславович. У зв`язку з тим, що документи подані неуповноваженою особою, позивач наголошує на тому, що головний спеціаліст повинен був відмовити у державній реєстрації, як він це робив двічі раніше, що спростовує висновки відповідача, що головному спеціалісту Подольській В.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано належні документи та те, що у головного спеціаліста Подольської В.В. були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації. Тому, на думку позивача, наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2023 № 1631/7 «Про відмову у задоволенні скарги», є протиправним.

Судом відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, державного реєстратора - головного спеціаліста Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Подольську Владиславу Віталіївну.

До суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що законом визначено чітку процедуру розгляду скарг на реєстраційні дії, а також підстави для її задоволення чи прийняття рішення про відмову в її задоволенні. Унаслідок проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 18.04.2023 № 1000701070019020930 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено керівника Організації. Скаржник, як колишній керівник Організації, просив скасувати оскаржувану реєстраційну дію. В обґрунтування своїх вимог зазначив про те, що оскаржувана реєстраційна дія проведена на підставі документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», крім чого, документи були подані не уповноваженою на те особою з порушенням встановленого строку для їх подання. Шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, Колегією було встановлено, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії головному спеціалісту Подольській В.В. було подано, зокрема, протокол засідання Конференції Організації від 15.11.2022 № 16, відповідно до якого, делегатами конференції у кількості 12 осіб було прийнято рішення, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Організації з 15.11.2022 та про обрання на цю посаду ОСОБА_2 з 16.11.2022, а також було подано реєстр присутніх осіб, які брали участь у конференції Організації (додаток № 1 до протоколу Організації), який є невід`ємною частиною протоколу Організації. Також, зі змісту протоколу Організації Колегією було встановлено, що новообраного президента Організації Грівка Андрія Аскольдовича було уповноважено на подання та підписання документів для проведення державної реєстрації, з правом передоручення третім особам. Відповідно до відомостей з ЄДР, заявником для подання документів для проведення державної реєстрації був Ярошенко Олег Павлович. Так, відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії головному спеціалісту було подано також довіреність від 12.04.2023, видану Грівком Андрієм Аскольдовичем, зокрема, Ярошенку Олегу Павловичу з правом підписувати документи від імені Організації та подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, крім іншого, щодо зміни президента, подавати та підписувати інші документи правового характеру та отримати від державного реєстратора опис поданих документів з відповідним кодом надання адміністративної послуги. Відтак, відповідач вважає, що доводи скаржника щодо подання документів уповноваженою на те особою не знайшли свого підтвердження в ході колегіального розгляду скарги.

Також, зазначено про те, що Колегія дійшла висновку, що головному спеціалісту для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано належні документи в силу положень ст. 15 та ч. 4 ст. 17 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених для громадських об`єднань.

Доводи скаржника щодо протиправності реєстраційної дії у зв`язку з порушенням встановленого Законом про об`єднання 60-денного строку на подання документів для проведення державної реєстрації, не можуть бути взяті до уваги.

Крім того, наголошено на тому, що до повноважень державного реєстратора, визначених ст. 6 Закону, не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах. Водночас, повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відповідності відомостей, які вказані в заяві на внесення змін, відомостям, які зазначені в поданих документах, з огляду на що, розглянувши скаргу та пояснення до скарги, перевіривши відомості, що містяться в ЄДР, Колегія дійшла висновку, що у головного спеціаліста були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації, а тому, оскаржувана реєстраційна дія відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідач, попередніми рішеннями фактично підтверджує твердження позивача, що саме на державного реєстратора покладений обов`язок перевірки відповідності документів, поданих для проведення державної реєстраційної дії, вимогам Конституції, законів України, статуту громадського формування (правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи). Також, зі змісту довіреності від 12.04.2023 вбачається, що вона видана для представництва інтересів ГО Федерація велосипедного спорту України Грівком А.А., водночас, згідно інформації ЄДР, станом на день проведення Конференції та станом на день видачі довіреності, відомостей про Грівка А.А. до ЄДР не було внесено, натомість, відповідно до інформації, яка міститься у ЄДР, станом на день проведення Конференції та станом на день видачі довіреності, вчиняти дії від імені Федерації велосипедного спорту України, мали право: Президент Башенко Олександр Борисович; Генеральний директор Солнцев Олексій В`ячеславович. Посилання відповідача на ті обставини, що Грівка А.А. було уповноважено на подання та підписання документів для проведення державної реєстрації з правом передоручення третім особам, є необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту протоколу від 15.11.2022 № 16, Конференція не надавала повноважень Ярощенко О.П. на подання та підписання документів для проведення державної реєстрації, в свою чергу, довіреність, яка була видана в порядку передоручення, не є нотаріально посвідченою. У зв`язку з тим, що документи подані неуповноваженою особою, головний спеціаліст повинен був відмовити у державній реєстрації, як він це робив двічі раніше, що також спростовує висновки відповідача, що головному спеціалісту для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано належні документи та те, що у головного спеціаліста були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації. Щодо інших тверджень відповідача, позивач вважає, що вони не спростовують аргументів, які викладені у позовній заяві.

На відповідь на відзив, стороною відповідача суду подано заперечення, в яких зауважено, що Грівко А.А. видав довіреність, саме як Перший віце-президент у період відсторонення Президента ФВСУ ІІСІ, а саме 31.10.2022. На час відсутності Президента Федерації та в межах наданих повноважень, Перший віце-президент за дорученням Президента виконує його повноваження (п. 5.5.4. Статуту ФВСУ). Відповідно до чинного на момент виникнення правовідносин рішення Конференції ФВСУ, Президентом ФВСУ був позивач, а Першим віце-президентом ФВСУ - Грівко А.А. Однак, позивач був відсторонений від будь-якої діяльності у сфері велосипедного спорту до 06.04.2023 на підставі рішення ІІСІ. Це рішення є обов`язковим для ФВСУ відповідно до п. 1.4. Статуту ФВСУ та зобов`язань ФВСУ перед Міністерством молоді та спорту України (пункт 1.4.(2), пункт 2.2.21 Договору про співпрацю між Державною службою молоді та спорту України та ФВСУ) (додаток №10).

Таким чином, відповідач наголошує на тому, що станом на період від 31.10.2022, Президент ФВСУ був відстороненим від посади, тобто відсутнім. З огляду на це, його повноваження здійснював Віце-президент ФВСУ для недопущення блокування діяльності національної спортивної федерації.

Внаслідок ухвалення Верховним Судом постанови від 25.01.2023 у справі № 757/230/20, чинним Президентом ФВСУ був Грівко А.А. у період з 20.08.2019 до 15.11.2022. Таким чином, довіреність була видана уповноваженою особою на видання довіреності від імені ФВСУ.

Ухвалою суду клопотання представника позивача про повернення пояснень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без розгляду задоволено. Пояснення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду у задоволенні заяви Федерації велосипедного спорту України про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Представники відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про судове засідання, не з`явились. Враховуючи викладене, суд керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведення реєстраційної дії від 18.04.2023 № 1000701070019020930 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено керівника організації - Федерації велосипедного спорту України (ЄДРПОУ 16485577).

Позивач, як колишній керівник Організації, подав до відповідача скаргу, в якій просив скасувати зазначену реєстраційну дію. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржувана реєстраційна дія була проведена на підставі документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а документи були подані не уповноваженою на те особою та з порушенням встановленого строку для їх подання.

22.05.2023 відбулось засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому розглядалась скарга ОСОБА_1 від 26.04.2023 № 170/23-К (вх. №СК-1784-23 від 02.05.2023), щодо Федерації велосипедного спорту України (ЄДРПОУ 16485577).

За результатами розгляду скарги та на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України від 22.05.2023 Міністерством юстиції України прийнято наказ від 07.07.2023 № 1631/7 «Про відмову у задоволенні скарги».

Так, відмовляючи у задоволенні скарги, відповідач виходив з того, що: головному спеціалісту Подольській В.В. для проведення оскаржуваної реєстраційної дії було подано належні документи в силу положень ст. 15 та ч. 4 ст. 17 Закону, з урахуванням особливостей, передбачених для громадських об`єднань; до повноважень державного реєстратора, визначених ст. 6 Закону, не належить встановлення достовірності даних, зазначених у документах. Водночас, повноваження державного реєстратора полягають у перевірці відповідності відомостей, які вказані в заяві на внесення змін, відомостям, які зазначені в поданих документах; у головного спеціаліста Подольської В.В. були відсутні передбачені законом підстави для відмови у державній реєстрації.

Відтак Міністерство юстиції України дійшло висновку, що реєстраційна дія від 18.04.2023 відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.

Не погоджуючись із зазначеним наказом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

За визначеннями, наданими у ст. 1 Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом; державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Предметом цього спору є перевірка правомірності наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2023 № 1631/7 «Про відмову у задоволенні скарги» на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Так, Міністерство юстиції України здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі також - Закон) та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 зі змінами (далі - Порядок № 1128).

Згідно норм ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Законом може бути встановлено особливості державної реєстрації громадських формувань, релігійних організацій, а також здійснення реєстраційних дій під час виведення неплатоспроможних банків з ринку або ліквідації банків.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 статті 5 Закону систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить: формування державної політики у сфері державної реєстрації; нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації; організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов`язків; координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань; контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру; визначення технічного адміністратора; забезпечення надання доступу до Єдиного державного реєстру державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до цього Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом; складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації; державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань; надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2, 3, 5, 6, 8 ст. 34 Закону зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, шо її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якш;о скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, шо може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Так, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дїї, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; г) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до норм пунктів 3, 4 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації зачищається без розгляду, про що повідомляється скаржнику.

Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально. Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Судом досліджено, що внаслідок проведення реєстраційної дії від 18.04.2023 № 1000701070019020930 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено керівника Організації - ГО Федерація велосипедного спорту.

Позивач, як колишній керівник Організації, просив відповідача у скарзі скасувати зазначену реєстраційну дію, з урахуванням того, що реєстраційна дія проведена па підставі документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також, документи були подані не уповноваженою на те особою, та з порушенням встановленого строку для їх подання.

Згідно норм ч. 2 ст. 6 Закону державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов`язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Слід звернути увагу на те, що за змістом п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи: примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою.

За положеннями ч. 1 ст. 28 Закону підстави для відмови у державній реєстрації: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), крім випадків стягнення у дохід держави такої частки як санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"; 3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування); 3-2) документи подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації; 4) подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 7-1) порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10-1) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; 10-2) щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій; 10-3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом; 10-4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом; 10-5) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання, крім документів щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи; 11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство; 12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства; 13) заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи, державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру, державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подано із зазначенням кінцевого бенефіціарного власника, який на день подання заяви згідно з відомостями реєстрів помер.

Відповідно до частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання повідомляє про зміни у складі його керівних органів протягом 60 днів з дня прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Конференції Організації прийнято 15.11.2022, водночас за результатами одного з попередніх звернень щодо державної реєстрації відповідних змін державним реєстратором вже 19.12.2022 прийнято рішення № 1909 про відмову у державній реєстрації.

Отже, наведені обставини свідчать, що Організація звернулася з метою державної реєстрації змін, прийнятих рішенням Конференції від 15.11.2022, у межах установленого законом 60-денного строку.

При цьому проведення оскаржуваної реєстраційної дії 18.04.2023 відбулося за наслідками наступного звернення після попередніх відмов у державній реєстрації та саме по собі не спростовує факту своєчасного первинного звернення Організації щодо державної реєстрації відповідних змін.

За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про наявність у спірних правовідносинах передбаченої пунктом 10-5 частини першої статті 28 Закону підстави для відмови у державній реєстрації.

Під час розгляду скарги, колегією було встановлено, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії головному спеціалісту ОСОБА_3 було подано, зокрема, протокол засідання Конференції Організації від 15.11.2022 № 16, відповідно до якого, делегатами конференції у кількості 12 осіб було прийнято рішення, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Організації з 15.11.2022 та про обрання на цю посаду ОСОБА_2 з 16.11.2022, а також було подано реєстр присутніх осіб, які брали участь у конференції Організації (додаток № 1 до протоколу Організації), який є невід`ємною частиною протоколу Організації.

Також, зі змісту протоколу Організації, Колегією було встановлено, що новообраного президента Організації Грівка Андрія Аскольдовича було уповноважено на подання та підписання документів для проведення державної реєстрації, з правом передоручення третім особам.

Так, заявником для подання документів для проведення державної реєстрації був ОСОБА_4 .

Відповідно до частини другої статті 14 Закону для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути, зокрема, нотаріально посвідчена довіреність.

Відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, для проведення оскаржуваної реєстраційної дії державному реєстратору було подано довіреність від 12.04.2023, видану ОСОБА_2 Ярошенку Олегу Павловичу, якою останнього уповноважено, зокрема, підписувати документи від імені Організації та подавати державному реєстратору документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Слід звернути також увагу і на те, що суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регулюються Законом України «Про громадські об`єднання».

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання» одним з принципів утворення та діяльності громадських об`єднань є самоврядність, що передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Водночас принцип самоврядності громадського об`єднання не звільняє державного реєстратора від обов`язку перевірити подані для державної реєстрації документи на наявність визначених законом підстав для відмови, зокрема їх відповідність статуту громадського формування.

Разом з тим, у межах цього спору суд не вирішує питання дійсності рішення Конференції Організації від 15.11.2022 № 16 та не надає самостійної оцінки правомірності обрання її делегатів чи керівного складу Організації, а перевіряє, чи були у державного реєстратора, виходячи зі змісту поданих йому документів та відомостей відповідних державних реєстрів, передбачені законом підстави для відмови у проведенні реєстраційної дії.

При цьому матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили та яким рішення Конференції Організації від 15.11.2022 № 16 було визнано недійсним чи скасовано.

Щодо доводів позивача про невідповідність кількості делегатів Конференції кількості зареєстрованих відокремлених підрозділів Організації суд зазначає таке.

Сама по собі наявність у Реєстрі громадських об`єднань відомостей про п`ять відокремлених підрозділів Організації за наявності у протоколі Конференції відомостей про участь дванадцяти делегатів не є тотожною невідповідності відомостей, передбаченій пунктом 10-4 частини першої статті 28 Закону.

Для застосування зазначеної підстави для відмови має бути встановлена конкретна невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям Єдиного державного реєстру чи інших інформаційних систем, використання яких передбачено Законом.

Натомість наведений довід позивача стосується передусім правомірності формування складу Конференції та повноважень її делегатів, тобто питань внутрішньої діяльності громадського об`єднання, а не безпосередньої невідповідності відомостей у розумінні пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону.

Щодо посилань позивача на існування декількох версій протоколу Конференції від 15.11.2022 № 16, а також на наявність у поданому державному реєстратору примірнику протоколу посилання на судове рішення, ухвалене пізніше дати проведення Конференції, суд зазначає таке.

Сам по собі факт існування декількох редакцій документа, яким оформлено рішення органу управління юридичної особи, не віднесений статтею 28 Закону до самостійних підстав для відмови у державній реєстрації.

Під час проведення реєстраційної дії державний реєстратор перевіряє документи, подані для проведення саме цієї реєстраційної дії, на наявність передбачених законом підстав для відмови, у тому числі їх відповідність вимогам закону, статуту громадського формування та відомостям відповідних державних реєстрів.

Наявність у тексті протоколу посилання на судове рішення, ухвалене після 15.11.2022, може свідчити про подальше оформлення тексту такого документа, однак сама по собі не підтверджує, що зафіксовані у ньому рішення не були прийняті Конференцією 15.11.2022, та не свідчить про їх недійсність.

При цьому матеріали справи не містять судового рішення, яке набрало законної сили та яким рішення Конференції Організації від 15.11.2022 № 16 визнано недійсним, а позивачем не наведено конкретної невідповідності, яка виникла б саме внаслідок зазначеного ним подальшого оформлення протоколу та становила передбачену частиною першою статті 28 Закону самостійну підставу для відмови у державній реєстрації.

Відтак наведені позивачем обставини щодо кількості редакцій протоколу та часу внесення до його тексту окремих відомостей самі по собі не спростовують висновку Міністерства юстиції України про відсутність передбачених законом підстав для відмови у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії.

Підпунктом 5.4.3 пункту 5.4 розділу 5 Статуту Організації у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії, передбачено, що президент обирається Конференцією строком на чотири роки та є вищою посадовою особою, яка очолює Організацію.

Відповідно до протоколу Конференції Організації від 15.11.2022 № 16 ОСОБА_1 звільнено з посади президента Організації з 15.11.2022, а ОСОБА_2 обрано президентом Організації з 16.11.2022.

Цим же рішенням ОСОБА_2 уповноважено на подання та підписання документів для проведення державної реєстрації з правом уповноваження на вчинення відповідних дій третіх осіб.

Отже, при вирішенні питання про наявність у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені Організації державний реєстратор виходив із рішення Конференції Організації від 15.11.2022 № 16, яким ОСОБА_2 обрано президентом Організації та уповноважено на вчинення дій, пов`язаних із державною реєстрацією відповідних змін.

Сама по собі відсутність у Єдиному державному реєстрі станом на дату видачі довіреності відомостей про ОСОБА_2 як керівника Організації не спростовує змісту поданого рішення Конференції, державна реєстрація змін, передбачених яким, власне, і була метою звернення до державного реєстратора.

Отже, сама по собі відсутність у Єдиному державному реєстрі відомостей про ОСОБА_2 як керівника Організації не свідчить про відсутність у нього повноважень, які випливали з рішення Конференції Організації від 15.11.2022 № 16.

Посилання позивача на рішення від 19.12.2022 № 1909 та від 06.02.2023 № 79 про відмову у проведенні попередніх реєстраційних дій саме по собі не свідчить про протиправність реєстраційної дії від 18.04.2023

Правомірність кожної реєстраційної дії оцінюється з урахуванням конкретного пакета документів, поданого для її проведення, та обставин, які існували на момент відповідного звернення.

Відтак сам факт прийняття за результатами попередніх звернень рішень про відмову не свідчить про протиправність наступної реєстраційної дії, правомірність якої підлягає оцінці з урахуванням документів, поданих саме для її проведення, та наявності передбачених статтею 28 Закону підстав для відмови.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 34 Закону за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації).

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не спростовують висновків Міністерства юстиції України та не свідчать про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного наказу

Адміністративний суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України під час здійснення судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши встановлені обставини справи у сукупності з наведеним правовим регулюванням, суд дійшов висновку, що Міністерством юстиції України доведено правомірність наказу від 07.07.2023 № 1631/7 «Про відмову у задоволенні скарги», а наведені позивачем обставини не підтверджують наявності передбачених законом підстав для його скасування.

За таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.