Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №320/56185/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Київ справа №320/56185/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , а також у внесенні недостовірної інформації у пункт 9 належного ОСОБА_1 військового квитка Серія НОМЕР_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зробити виправлення у пункті 9 Військового квитка Серія НОМЕР_3 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2025 отримав повістку про вимогу явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, в зв`язку із знаходженням на лікарняному, не мав можливості з`явитись до відповідача. При оновленні військово-облікових даних виявив інформацію про перебування у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 з 09.06.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КупАП та сплачував штраф. Станом на час подання відзиву на позовну заяву, позивач не є порушником правил військового обліку, не перебуває у розшуку, оскільки відповідно до електронних заяв, поданих через застосунок «Резерв+», позивач визнав факт вчинення ним адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначив, що виправлення інформації у п. 9 належного позивачу військового квитка серія НОМЕР_3 є неможливим, в зв`язку із втратою його позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10 березня 2025 року позивач пройшов військову лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 . Постановою комісії, ОСОБА_1 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

Крім того, у військовому квітку від 27.05.2024 року серія НОМЕР_3 у пункті 9 було внесено запис про те, що ОСОБА_1 «на підставі Указу Президента України №65/22 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України».

При відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 повідомив посадовій особі РТЦК та СП, що інформація у пункті 9 військового квитка не відповідає дійсності, оскільки позивач ніколи не призивався до лав ЗСУ.

На вимогу посадової особи РТЦК та СП, військовий квиток було повернуто до РТЦК та СП для виправлення помилок.

29.05.2025 року ОСОБА_1 отримав повістку про вимогу явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 30 травня 2025 року.

В зв`язку із перебуванням на лікарняному, позивач не зміг з`явитись до відповідача.

12 червня 2025 року позивач при оновленні даних у військово-обліковому документі у «РЕЗЕРВ+» виявив, що він перебуває у розшуку ТЦК з 09 червня 2025 року.

13 червня 2025 року, для з`ясування підстав для внесення до розшуку ОСОБА_1 разом із своїм представником прибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на 13 червня 2025 року відповідачем не викликався, то позивача не допустили на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 червня 2025 року представником позивача був скерований адвокатський запит до відповідача.

Відповіді на адвокатський запит від 20.06.2025 року не було надано.

26.09.2025 року представником позивача було зроблено адвокатський запит до Головного управління Національної поліції України у місті Києві за № 01-25-09-26 з проханням надати наступну інформацію: чи дійсно ОСОБА_1 оголошено у розшук; яким органом, на яких дійсних підставах і якою датою ОСОБА_1 оголошено в розшук; чи є дійсним розшук ОСОБА_1 станом на 26.09.2025 року; надати копію постанови про оголошення ОСОБА_1 у розшук.

На адвокатський запит від 26.09.2025 року від ГУНП у м. Києві отримана відповідь від 07.10.2025 року № 388753-2025, згідно якої повідомлено, що звернення ТЦК та СП від 09.06.2025 № Е2387049 зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 12.06.2025 за № 20295.

Вважаючи дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до органів поліції для розшуку позивача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті.27 Закону №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Порядку №1487 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація-це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Абзацом першим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосунок «Резерв+» не є самостійним суб`єктом формування юридичних статусів чи прийняття рішень, а виконує функцію електронного відображення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, оцінці підлягає не сам факт відображення інформації в інтерфейсі застосунку, а правомірність внесення відповідних даних до Реєстру уповноваженим органом у межах його компетенції.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

За правилами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, Порядок №560 встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка усе ж повинна відповідати визначеним законом підставам.

З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що виконання військового обов`язку полягає, зокрема, в дотриманні порядку та правил військового обліку. При цьому дотримання правил військового обліку полягає, в тому числі, що особа перебуває на такому обліку, у випадках, передбачених законодавством, а також в тому, що військовозобов`язаний повинен у разі отримання повістки про виклик з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у відповідні час і дату.

Судом встановлено, що 20.05.2025 на адресу позивача була направлена повістка № 3517288, за якою ОСОБА_1 , повинен був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 30.05.2025 на 09-00 год для уточнення даних, що підтверджується копією вказаної повістки та описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610253686114.

Таким чином, позивач був належним чином сповіщений про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначений час та дату, що останнім не заперечується.

Проте, позивач зазначає, що не прибув у визначений час і дату до відповідача, в зв`язку із знаходженням на лікарняному, що підтверджено в матеріалах справи копією медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Суд наголошує, що відповідно до ч.3 статті 22 Закону №3543-ХІІ поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З аналізу наведених норм слідує, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці, а у разі неприбуття повідомити про причини неявки у встановлений законом строк з подальшою явкою не пізніше семи календарних днів після усунення таких причин. Невиконання цього обов`язку тягне передбачені законом наслідки у сфері ведення військового обліку та може бути підставою для вчинення уповноваженими органами визначених законом дій, спрямованих на забезпечення явки військовозобов`язаного і документування відповідних обставин.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем орган ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин неявки за повісткою від 20.05.2025, як то докази реєстрації медичного висновку про тимчасову непрацездатність при особистому зверненні 02.06.2025 чи докази направлення його до відповідача засобами поштового зв`язку, електронною поштою тощо.

При цьому, в адміністративному позові позивач лише зазначає, що 02.06.2025 особисто прибув разом із своїм представником до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не вдалось вирішити питання, поставлені в адвокатському запити від 19.05.2025.

Суд зауважує, що вказаний адвокатський запит було подано представником позивача до моменту отримання повістки, тобто до 29.05.2025, в зв`язку із чим, питання, які ставились для вирішення відповідачу (внесення оновлених даних щодо проходження позивачем ВЛК у 2025 році, внесення актуальних даних до військового квитка та його видача позивачу) не стосувались питань оновлення даних, задля уточнення яких відповідачем була направлена повістка № 3517288.

При цьому, позивач не вказує, в зв`язку із чим, 02.06.2025 року при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач не зміг оновити дані чи надати докази поважності причин неприбуття до відповідача 30.05.2025.

Отже, неприбуття позивача за повісткою щодо його призову на військову службу під час мобілізації є порушенням законодавства про оборону (ст. 17 Закону України «Про оборону України»), мобілізаційну підготовку та мобілізацію (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію) та правил військового обліку (підпункт 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

У разі порушення такого правила військового обліку як неприбуття за повісткою, останнє є відомостями стосовно виконання військовозобов`язаним військового обов`язку, які в силу приписів частини першої статті 8 Закону №1951-VIII вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як службові дані військовозобов`язаного і в подальшому відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

В зв`язку із зафіксованим порушенням позивачем правил військового обліку, відповідач звернувся до органів Національної поліції України для доставлення позивача, як особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 210-1 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, з урахуванням вказаних вище обставин, було правомірно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, що відображено у його електронному військово-обліковому документі – застосунку «Резерв+».

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 подав заяву через додаток «Резерв+» від 21.02.2026, у якій зазначив, що ним дійсно було допущено порушення правил законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Позивач повідомив, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

На підставі поданої заяви була сформована Постанова № R372833 від 25.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 чт. 210-1 КУпАП.

Позивачем було сплачено штраф у розмірі 8500 грн. 28.02.2026.

Крім зазначеного, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці № 6707265 на 19.03.2026 о 09:00 год.

17.04.2026 позивач подав заяву через додаток «Резерв+», у якій зазначив, що ним дійсно було допущено порушення правил законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою, чим порушено вимоги зазначеного законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 210-1 КУпАП. Позивач повідомив, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

На підставі поданої позивачем заяви була сформована Постанова № R485199 від 17.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 чт. 210-1 КУпАП.

Позивачем було сплачено штраф у розмірі 8500 грн. 07.05.2026.

Як зазначає відповідач, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перебуває у «розшуку» ТЦК та СП і на момент надання відзиву на позовну заяву не є порушником правил військового обліку.

Вказані вище обставини свідчать про те, що станом на час розгляду справи предмет спору у даній справі відсутній.

В зв`язку із наведеним, а також враховуючи визнання позивачем факту вчинення правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов`язання виключити такі дані із Реєстру - не підлягають задоволенню.

Щодо виправлення інформації у пункт 9 належного ОСОБА_1 військового квитка Серія НОМЕР_3 , суд зазначає наступне.

До ІНФОРМАЦІЯ_3 11.06.2026 надійшов адвокатський запит (вх.№457 від 11.06.2026) в інтересах гр. ОСОБА_1 , в якому повідомлялось, що усі необхідні дії з оформлення військово-облікового документу (військовий квиток) від 27.05.2024 серія НОМЕР_4 громадянином ОСОБА_1 було здійснено згідно із законодавством.

На теперішній час військовий квиток серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 втратив.

У зв?язку з тим, що ОСОБА_1 визнав факт втрати військового квитка серія НОМЕР_3 і, відповідно, здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст.211 КУПАП, він просить зафіксувати вказане правопорушення у встановленому законом порядку і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу для послідуючого отримання нового військово-облікового документу замість втраченого.

На даний адвокатський запит було надано відповідь за вих. № 5463 від 16.06.2026.

Таким чином, суд зазначає, що у зв?язку із фактом втрати військового квитка серія НОМЕР_5 від 27.05.202, будь-які дії відносно даного документу, як-то внесення змін та виправлень в нього, є неможливими.

В зв`язку із чим, вимога позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 зробити виправлення у пункті 9 військового квитка Серія НОМЕР_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною першою статті 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.