Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №160/14959/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа №160/14959/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/14959/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), які виразились у нерозгляді заяви від 14 квітня 2026 року щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про виключення з військового обліку військовозобов`язаних 21.01.2019 р. з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції від 22.07.2020, що підтверджується відомостями тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданого АНД РВК, на підставі ст. 26а, 75а Наказу МО № 402-08.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду та ненадання відповіді на заяву позивача. Позивач стверджує, що відповідач всупереч вимог законодавства не здійснив розгляд такої заяви, чим порушив його права.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/14959/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14959/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

17 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження. Оскільки розгляд заяви представника позивача адвоката Землянської К.В. на час надання відзиву не сплинув, надати відповідь за результатами розгляду цієї заяви не є можливим.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» позивач перебуває на обліку у відповідача як військовозобов`язаний.

15 квітня 2026 року представник позивача в його інтересах направила відповідачу заяву від 14.04.2026 року, в якій наводились обставини щодо безпідставності поставлення позивача на військовий облік та його оголошення у розшук. Про результат розгляду заяви просила повідомити у визначений законом термін, з наданням відповіді, шляхом направлення на електронну адресу.

Згідно наданого трекінгу поштових відправлень заява від 14.04.2026 року вручена відповідачу 17.04.2026 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не розгляду вказаної заяви, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі – Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною 4 ст. 3 Закону №393/96-ВР встановлено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

За ст. 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).

Відповідно до ч. 1-7 ст. 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Частиною 1 ст. 16 Закону №393/96-ВР встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно з ч. 1-3 ст. 17 Закону №393/96-ВР скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

За ч. 1 ст. 18 Закону №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Частиною 1 ст. 20 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII Призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру

Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

У відзиві відповідач однозначно для розуміння вказав: «Як свідчать матеріали справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 18.04.2026 року було належним чином зареєстровано заяву адвоката Землянської Ксенії Віталіївни від 14.04.2026 року, подану в інтересах ОСОБА_1 , щодо виключення останнього з військового обліку».

Таким чином, подана заява відповідачем отримана.

Заперечення відповідача зводились до того, що позов подано передчасно, оскільки строк розгляду заяви ще не сплив: «Оскільки розгляд заяви представника позивача адвоката Землянської К.В. на час надання відзиву не сплинув, надати відповідь за результатами розгляду цієї заяви не є можливим».

Разом з цим, згідно наданого позивачем трекінгу поштових відправлень, запит відповідачем отримано 17.04.2026 року. Відповідач вказував датою отримання 18.04.2026 року.

Разом з цим, як станом на дату подання позовної заяви (29.05.2026 року), так і станом на дату подання відзиву (17.06.2026 року) і тим більше станом на дату ухвалення даного рішення суду (17.08.2026 року) строк розгляду звернення вже сплив.

Розумні пояснення способу обчислення строків розгляду звернення, згідно з якими на дату подання відзиву (17.06.2026 року) ще не сплив строк розгляду звернення, отриманого 17 (18) квітня 2026 року, у відзиві відсутні.

Більш того, станом на дату ухвалення даного рішення спірна відповідь все ще відсутня. Отже, право позивача на розгляд відповідної заяви, поданої в його інтересах, порушене.

При цьому суд зауважує, що право на розгляд заяви за змістом включає в себе право на доведення до відома особи результату такого розгляду.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення конкретного змісту суд зазначає наступне.

Якщо для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган, а має лише зобов`язати його розглянути заяву та ухвалити рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 08.12.2025 року у справі №420/13975/24.

Наразі відповідач взагалі не вирішував заяву позивача по суті, тобто – не реалізовував свої повноваження по суті порушеного в заяві питання щодо виключення з військового обліку. Як наслідок, суд не може та не повинен бути першим суб`єктом, який би надав оцінку відповідним обставинам та прийняв по суті таких обставин відповідне рішення замість уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення розгляду заяви від 14.04.2026 року, поданої в інтересах ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву від 14.04.2026 року, подану в інтересах ОСОБА_1 та прийняти обґрунтоване рішення за результатами її розгляду.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко