Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №140/3234/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3234/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №361 про мобілізацію до Військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням процедури мобілізації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.11.2025 у с. Льотниче працівником поліції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області та групою невідомих осіб позивача було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 без повідомлення причин затримання, без складення протоколу затримання та протоколу обшуку, без надання можливості повідомити родичів і скористатися правовою допомогою.

Зазначає, що під час доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 до нього застосовувалося фізичне насильство. Вказує, що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 йому пропонували підписати документи та пройти військово-лікарську комісію, однак він відмовився від проходження ВЛК, посилаючись на те, що не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також не мав при собі медичних документів.

Позивач стверджує, що, незважаючи на відмову від проходження ВЛК, його було доставлено до навчального центру у АДРЕСА_1 . Зазначає, що лікарями було встановлено у нього гіпертонічний криз, у зв`язку з чим його не прийняли до навчального центру, після чого повернули до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де, за його твердженням, він утримувався до 29.11.2025.

Вказує, що 29.11.2025 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я до ІНФОРМАЦІЯ_2 викликалися працівники поліції та бригади екстреної медичної допомоги, якими йому було надано медичну допомогу. Після цього його доставили до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що з відповідей державних органів йому стало відомо, що наказ про його призов до військової частини НОМЕР_1 №361 виданий начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з тим, згідно з отриманою ним інформацією, він нібито пройшов військово-лікарську комісію у м. Володимир 28.11.2025 та був визнаний придатним до військової служби, а також, за іншою відповіддю, проходив ВЛК 29.11.2025.

При цьому позивач стверджує, що 28.11.2025 та 29.11.2025 у м. Володимир не перебував, оскільки знаходився у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 не проходив. На підтвердження цього посилається на довідку КП «Володимирське ТМО» про непроходження ним ВЛК, а також на виклики працівників поліції та екстреної медичної допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №361 про його призов прийнятий за відсутності проходження ним військово-лікарської комісії та з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим просить суд скасувати зазначений наказ.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.34).

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.49-54).

В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 25.12.2002.

28.11.2025 групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_6 у АДРЕСА_1 було здійснено перевірку його військово-облікових документів, під час якої встановлено відсутність у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Вказав, що позивачу було запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов 28.11.2025, за результатами чого був визнаний придатним до військової служби.

Зазначив, що 29.11.2025 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №361 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . При цьому позивач не користувався правом на відстрочку, не був заброньований та не був виключений з військового обліку за станом здоров`я, а тому підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідач також зазначив, що законодавством передбачено здійснення призову територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця перебування військовозобов`язаного на військовому обліку, а тому призов позивача відповідав вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідач вказав, що наказ про призов є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію після його виконання, а тому його скасування після реалізації не є належним способом захисту порушеного права та не призведе до відновлення становища позивача.

З огляду на викладене відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

17.08.2026 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що відзив отримано ним в електронній формі на електронну адресу представника. Позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, вважає їх безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, позивач заперечує твердження відповідача щодо обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 28.11.2025. На думку позивача, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин та правомірності своїх дій.

Також позивач зазначає, що ним було пройдено медичний огляд та отримано відповідні медичні документи, які, на його переконання, підтверджують його стан здоров`я та обставини, на які він посилається у позові. Позивач вказує, що документи щодо результатів медичного огляду мали бути належним чином передані до відповідної військово-лікарської комісії та враховані під час вирішення питання щодо його придатності до військової служби.

Крім того, позивач стверджує, що після проходження медичного огляду ним були подані необхідні документи, однак вони, на його думку, не були належним чином враховані відповідачем. Зазначає, що медичні документи могли бути передані до ВЛК у законний спосіб, а тому висновки відповідача щодо відсутності відповідних документів є необґрунтованими.

За таких обставин позивач просить суд врахувати наведені у відповіді на відзив доводи, не погоджується з позицією відповідача та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25.12.2002 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що сторонами не заперечується.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №361 від 29.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 (а.с.5, 52).

Згідно з довідкою КП «Володимирське ТМО» Володимирської міської ради №169/09-06/3/2.26 від 22.01.2026 позивач військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 не проходив (а.с.6). Разом з тим, з відповідей державних органів убачається, що позивача визнано придатним до військової служби за довідкою ВЛК від 28.11.2025 №2025-11-28-1447-4668-3. При цьому позивач стверджує, що 29.11.2025 перебував у ІНФОРМАЦІЯ_3 та фізично не міг проходити військово-лікарську комісію у м. Володимир, що, на його думку, свідчить про порушення процедури його призову на військову службу.

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи, що призов на військову службу здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки військово-лікарську комісію він не проходив.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною 10 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов`язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України, а також центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями частини 5 статті 22 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за №1109/15800 (далі Положення №402).

За визначенням пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу I Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам); визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

підготовка кадрів для військово-лікарських комісій;

формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402, яка містить такі пункти.

3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

3.2. Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

3.4. Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану:

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

3.5. До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно.

3.8. Постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.

Постанова ВЛК при ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

3.11. У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров`я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров`я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

3.12. Якщо військовозобов`язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов`язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов`язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

3.13. Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП.

Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п`ять років після звільнення.

У разі коли після звільнення пройшло більше п`яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв`язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров`я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров`я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

З наведеного суд дійшов висновку, що медичний огляд військовозобов`язаного під час призову за мобілізацією здійснюється за правилами глави 3 розділу II Положення №402 та включає визначений ними дослідження, оформлення результатів у картці обстеження та медичного огляду та прийняття постанови ВЛК, що оформлюється довідкою ВЛК, копія якої видається особі з підписом про ознайомлення та датою.

Суд враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку діям лікарів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, оскільки це потребує спеціальних знань медицини.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності, обмеженої придатності або непридатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16.

Враховуючи вказану практику Верховного Суду, суд зосереджує увагу при розгляді цієї справи на дотриманні відповідачем процедури прийняття оскарженої постанови ВЛК, оформленої довідкою від 01.07.2025 р.

Серед процедурних порушень при проведенні ВЛК, позивач посилається на те, що скаржник пройшов ВЛК взагалі не мавши медичних документів при собі, належне обстеження не проводилось, зокрема, під час проходження ВЛК, ЕКГ йому не проводилось, а отже медичний огляд є неповним та формальним.

Водночас позивач зазначає, що відповідно до довідки КП «Володимирське ТМО» Володимирської міської ради №169/09-06/3/2.26 військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 він не проходив. Разом із тим, згідно відзиву на позовну заяву відповідач вказує, що позивача визнано придатним до військової служби за результатами ВЛК від 28.11.2025, однак протоколу засідання не долучив.

Оскільки матеріали справи не містять доказів проходження позивачем військово-лікарської комісії, а відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував проведення медичного огляду позивача, суд доходить висновку, що процедура визначення ступеня придатності позивача до військової служби не була дотримана. Відтак призов позивача на військову службу здійснено з порушенням вимог законодавства щодо обов`язкового проходження військово-лікарської комісії.

Суд зауважує, що саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність оскаржуваних рішень та дій.

Суд враховує, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року, також рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, пункт 71).

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проходження позивачем військово-лікарської комісії, а відповідачем не підтверджено дотримання встановленої законодавством процедури визначення ступеня придатності позивача до військової служби, суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №361 від 29.11.2025 про призов позивача на військову службу під час мобілізації прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню.

В абзаці третьому підпункту 10.2 пункту 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Відтак, правовим наслідком скасування оскаржуваних наказів є те, що вказані накази не породжують правових наслідків від моменту його прийняття, а правовідносини сторін повинні бути приведені до попереднього стану.

При цьому суд враховує, що Верховним Судом в постанові 11.04.2024 у справі №520/7954/22 підтверджено можливість звільнення особи з військової служби, у зв`язку із визнанням протиправним та скасуванням наказів про мобілізацію і зарахування до списків особового складу військової частини.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн відповідно до квитанції від 16.04.2026.

Суд зауважує, що підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 гривень. Оскільки, позивач є фізичною особою, а тому належний до сплати розмір судового збору за подання цього позову становить 1 331,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1 331,20 грн сплачено надмірно.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у належному розмірі – 1 331,20 грн.

Надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1 331,20 грн може бути повернута позивачу згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 №361 від 29.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до Військової частини НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя А.Я. Ксензюк