Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №752/8688/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/8499/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №752/8688/25

21 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Слободянюк А.В. у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за необліковану електроенергію, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за спожиту та необліковану електроенергію в розмірі 4 326,00 грн та судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» та здійснює постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. ОСОБА_1 є власником особового рахунку споживача електричної енергії № НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач на платній основі здійснює постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

23 березня 2024 року уповноваженими представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушення ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що є власністю ОСР після відключення 22 лютого 2024 року без порушення схеми обліку, на підставі чого складено Акт № - 023611 від 25 березня 2024 року.

Згідно з розрахунком вартість електроенергії не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ за актом від 25 березня 2024 року № 023611 склала 4 326,00 грн, яка станом на 01 березня 2025 року відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач просив стягнути останню в судовому порядку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення положень статей 76-81 ЦПК України позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що відповідач є наймачем або власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Так, матеріали справи не містять жодних доводів, підтверджених належними доказами того, що відповідач дійсно є користувачем послуг позивача (споживачем), а зокрема, проживає за вищевказаною адресою або є зареєстрованим у встановленому законом порядку за вказаним місцем, чи є власником даної квартири, або за згодою іншого власника користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

У свою чергу, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 19 лютого 2026 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача заявлену заборгованість та судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивача за адресою: АДРЕСА_1 встановлено прилад обліку електричної енергії № 132294 КАСКАД-1.15/2.0-П (6) та наявний особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_1 . Звертає увагу, що особовий рахунок відкривається лише на одну особу. 09.10.2014 року о 16:43:45 працівником Товариства до особового рахунку № НОМЕР_2 було внесено відомості про тип документу, що слугував підставою для внесення даних про споживача послуг. Таким документом був паспорт громадянина України НОМЕР_3 .

Отже, ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачало до 01.01.2019 року ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з вимогами частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 22 лютого 2024 року видано наряд-допуск № 9982 для виконання робіт з відключення в електроустановках, за яким доручено провести відключення від клемника лічильника фазний привід споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

25 березня 2024 року було складено Акт про порушення № АП- 023611, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , власником ОСОБА_1 порушено п.5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР. Акт не містить підпису споживача. У додаткових відомостях зазначено, що другий примірник акта про порушення буде направлено споживачу поштою (а.с.14).

Листом від 29 березня 2024 року № 18416/3/01/5 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд на засіданні комісії 16 травня 2024 року акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 25 березня 2024 року (а.с. 16,17).

Протоколом № 468 від 16 травня 2024 року засідання комісії по розгляду акту про порушення № 023611 від 25 березня 2024 року вирішено провести нарахування за недовраховану електроенергію згідно з пунктами 8.4.11 та за формулою №5 порядку, визначеного главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електроенергії, за період з 22 лютого2024 року по 24 березня 2024 року, сплаті підлягає 4 326,00 грн (а.с.18,19).

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 525 ЦК України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частини третьої статті 58 Закону споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) 14 березня 2018 року №312.

Згідно вказаних Правил учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.4.13 ПРРЕЕ, у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:меж балансової належності;перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Згідно з п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За нормами вказаної статті обов`язок доказування покладається на сторін.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до інформації, отриманої в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» та Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 не встановлено.

Звертаючись до суду з позовом позивач вказує, що відповідач є власником особового рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач здійснював постачання електричної енергії в помешкання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, посилається на те, що заборгованість за невиконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті коштів за спожиту не обліковану електричну енергію станом на 01 березня 2025 року становить 4 326,00 грн.

Однак, стороною позивача, в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не було надано суду першої інстанції жодних належних і допустимих доказів того, що відповідач є наймачем або власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Суду також не було надано ані доказів користування ОСОБА_1 послугами з електричної енергії за вказаною адресою, ані відповідного договору про надання йому таких послуг, як споживачу, укладеного між позивачем та відповідачем або інших допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач як власник або наймач квартири (споживач послуг), в порушення вимог закону, не сплачує кошти за надані йому послуги з електричної енергії. Позивач не клопотав перед судом про витребування таких доказів, через неможливість їх самостійного отримання, в порядку визначеному законом.

Враховуючи наведене, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог з підстав їх недоведеності.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується та вважає, що саме на позивача покладено обов`язок надати докази на підтвердження заявлених них вимог. Подання заявником нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та законного рішення, ухваленого на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Таким чином, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації позивачу понесених ним судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: