Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №359/2260/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 359/2260/26 Суддя в І-й інстанції Ткаченко Д.В.

Провадження № 33/824/2552/2026 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щиголя В.В. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 08 лютого 2026 року, о 19 год. 00 хв., по вул. Київський шлях, 2/6, в м. Бориспіль, ТРЦ «Аеромол», перебуваючи в громадському місці, образливо чіплявся до ОСОБА_2 та спровокував бійку з останнім, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

В апеляційній скарзі захисника вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не взято до уваги, що жодних заяв від громадян про порушення їхнього спокою або здійснення впливу на їх дії з боку ОСОБА_3 до поліції не надходило. На думку захисника, судом помилково сприйнято дії ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 як образливе чіпляння, оскільки останні є давніми товаришами. Захисник вказав, що судом не надано оцінку тому, що причиною бійки був не намір порушити громадський порядок, а взаємне непорозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо способу виховання дітей. Захисник звернув увагу, що ОСОБА_1 навпаки намагався непомітно для інших припинити нецензурні висловлювання іншої сторони, що не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а фактично є побутовою сваркою. Захисник вказав, що суд першої інстанції посилався на заяву ОСОБА_2 до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 09.02.2026. Натомість у вказаній заяві повідомлялось про нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а не про порушення громадського порядку. Крім того, судом першої інстанції як на доказ вказано довідку від 13.02.2026 про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні, проте захисник вказав, що ця обставина взагалі не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із подіями від 08.02.2026, адже остання перебувала у лікарні у зв`язку з вагітністю, а лікування було плановим та не пов`язане з подіями, за які ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності. Просив постанову скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його захисник Щиголь В.В. до суду на визначений час не прибули, поважних причин не прибуття не повідомили, клопотань про перенесення справи до початку розгляду справи не подали, у зв`язку із чим суд визнав за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Висновки місцевого суду про доведення винуватості ОСОБА_1 у дрібному хуліганстві, а саме у образливому чіплянні до громадян та провокації бійки, що порушило громадський порядок і спокій громадян стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970771 від 26.02.2026 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, обставин його вчинення та даних про особу, яка його вчинила;

заявою ОСОБА_4 та поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до яких, останні виклали обставини здійснення хуліганських дій ОСОБА_1 у час, місці та спосіб, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;

іншими доказами.

Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 173 КУпАП та із дотриманням вимог ст. 23 і ст. 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ст. 173 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення.

Суд вважає, що у справі зібрана достатня кількість доказів, яким доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, розгляд справи проведений повно і всебічно, усі істотні для справи обставини з`ясовані із належною повнотою, висновки суду є належним чином обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги що жодних заяв від громадян про порушення їхнього спокою або здійснення впливу на їх дії з боку ОСОБА_3 до поліції не надходило, на переконання апеляційного суду не перебуває у причинному зв`язку із питанням наявності у діях особи об`єктивної сторони дрібного хуліганства.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП проявляється у дрібному хуліганстві, тобто в умисному грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Як вбачається із матеріалів справи і судом апеляційної інстанції ця обставина визнається доведеною, 08 лютого 2026 року, близько 19 години, на паркувальному майданчику ТРЦ «Аеромол», що є громадським місцем, розташованого по вул. Київський шлях, 2/6, в м. Бориспіль, ОСОБА_1 чіплявся до ОСОБА_2 та спровокував бійкуз останнім. Ця обставина стверджується зібраними у справі доказами.

У контексті питання суб`єктивного ставлення ОСОБА_1 довчинюваних ним дій, що визначають ознаки, які характеризують суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд зважає на таке.

Хуліганство відрізняється від інших дій, які за своїм проявом схожі на хуліганство, однак за своїм суб`єктивним проявом не утворюють складу даного адміністративного правопорушення. Зокрема, якщо дії особи були викликана неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність хуліганського мотиву. Особа діє із хуліганським мотивом коли її дії проявляються у очевидному, демонстративному, зневажливому ставленні до встановлених у суспільстві правил поведінки та етики, прояві зневаги до існуючих правил і норм поведінки. При цьому, прояв неповаги повинен бути явним, демонстративним, безсумнівно очевидним як для особи, що вчиняє хуліганство, так і інших очевидців, поширюватись на значне та невизначене коло оточуючих. Для хуліганського мотиву дій винного характерно те, що ці дії логічно не обґрунтовані і не обумовлені певними обставинами, без чіткого визначення спрямованості і предмету посягання.

У ході апеляційного розгляду судом був переглянутий відеозапис події, зроблений загальним виглядом обстановки на паркувальному майданчику ТРЦ «Аеромол» камерою відеоспостереження. Із переглянутого відеозапису вбачається, що у ході розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , які знаходилися біля транспортних засобів, де знаходилися малолітні діти та інші особи, після короткого у часі діалогу ОСОБА_1 схопив за одяг ОСОБА_2 після чого раптово почав наносити йому удари рукою по різним частинам тіла, тобто фактично спровокував бійку. Заперечення сторони захисту щодо ініціатора бійки, які викладені стороною захисту в апеляційній скарзі суд не сприймає, оскільки ці аргументи спростовуються наведеним відеозаписом.

Аналіз указаних подій, зміст і форма поведінки ОСОБА_1 , їх скерованість, направленість та форма, дають підстави для висновку, що мотивами таких дій була саме демонстративне та зневажливе ставлення до встановлених у суспільстві правил поведінки та етики. Суд зважає і на те, що навіть у разі наявності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 певних неприязних стосунків, дріб`язковість приводу, громадське місце та вчинення таких дій у присутності малолітніх дітей та сторонніх осіб не виключають саме хуліганського мотиву у діях ОСОБА_1 .

Щодо інших доводів апеляційної скарги, як то зміст заяви ОСОБА_2 до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області та довідка від 13.02.2026 про перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні, то ці доводи на переконання апеляційного суду не впливають на правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та висновку суду про доведеність його винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника Щиголя В.В.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ігнатюк