Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №758/9800/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/3528/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/9800/24

18 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Д'яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної Митниці - Швед Альони Олександрівни на постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2026 року в справі про адміністративне правопорушенняза ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ "ПРОНАФТА" (код ЄДРПОУ 40620070), зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2026 рокупровадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 19 червня 2026 року представник Енергетичної Митниці - Швед А.О. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.06.2026 у справі № 758/9800/24 та прийняти нову постанову про визнання директора ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товарів (271 916,26 грн.) - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів (шляхом стягнення варртості цих товарів на підставі ч. 2 ст. 541 Митного кодексу України).

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у порядку, передбаченому п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, оскільки викладені у рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на те, що посадовими особами ТОВ «ПРОНАФТА» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандарту EN589:2018 (паливо автомобільний газ нафтовий скраплений) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». Першого березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості, виданих Public Company «Orlen Lietuva».

Зазначає, що з метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

12.02.2024 Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09.02.2024 № D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva». За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 10 999 кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB «Jozita».

Проте, підприємством ТОВ «ПРОНАФТА» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406 фактично ввезено на митну територію України товар «газ (газ вуглеводневий скраплений)» у кількості 18 394 кг, що на 7 395 кг більше ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Jozita» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406. Згідно з даними карти обліку особи, яка здійснює операції з товарами, керівником ТОВ «ПРОНАФТА» є ОСОБА_1 .

Апелянт робить висновок, що директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 до митних органів був наданий сертифікат (паспорт) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406, який виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (10 999 кг).

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі № 758/12511/23 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товару у розмірі 927 988,93 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 10.04.2024 постанову Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року залишено без змін. Крім того, постановою Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі № 758/12526/23 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товару у розмірі 457 837,05 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 27.06.2024 у справі № 758/12526/23 постанову Подільського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року у справі № 758/12526/23 залишено без змін.

Апелянт вказує на те, що директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України (вчинення останнім дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 7 395 кг, вартістю 135 958,13 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщеннядокументів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність, а тому вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил складає 135 958,13 грн.

Зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що власник товару підлягає відповідальності лише у випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.

Звертає увагу, що декларант, водій діють від імені директора ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 в межах договірних відносин.

Саме у розумінні п. 43 ст. 4 та ст. 459 МК України ОСОБА_1 є суб`єктом даного порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України,

Враховуючи викладене, апелянт робить висновок, що саме директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 , який є імпортером нафтопродуктів на митну територію України та пред`являє документи митним органам, повинен додержуватись вимог законодавства, виконувати митні правила України (п. 28, 43 ст. 4, ст. 459, 483 МК України). А тому враховуючи вищевикладене, саме директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 вчинив активні дії щодо ввезення (переміщення)/декларування (оскільки є імпортером) товару «Газ» та у подальшому введення в обіг на ринку України продукції походженням з іншої держави, а тому саме ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення та підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив активні дії, передбачені диспозицією ч. 2 ст. 483 МК України, адже при переміщенні товарів через митний кордон ТОВ «ПРОНАФТА» надав усі документи, необхідні для ввезення на митну територію України товару, які отримало від Продавця та які стали підставою для розмитнення товару, то апелянт вказує на те, що паспорт якості є тим документом, що згідно з нормами статті 198 МК України містить відомості про товар, достатні для його ідентифікації при здійсненні його пропуску у пункті пропуску через державний кордон України. Отже, сертифікат якості, виданий на партію газу, що містить відомості, достатні для його ідентифікації (ст. ст. 194, 198, 335 МК України), та слугує достатнім для його ввезення на митну територію України, є обов'язковим документом для переміщення через митний кордон України такого товару.

Однак, фактично ТОВ «ПРОНАФТА» з поданням сертифікату (паспорту) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406 було ввезено 18 394 кг, що на 7 395 кг більше ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Jozita» товару.

Тобто, директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 до митних органів України був поданий сертифікат якості від 10.04.2023 № 163913_5042406, виданий компанією «Orlen Lietuva» на іншу кількість товару (10 999 кг).

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що Енергетичною митницею надано належні, достатні та переконливі докази, які підтверджують, що сертифікат якості від 10.04.2023 № 163913_5042406 видавався виробником на меншу кількість товару, ніж ввезено на адресу ТОВ «ПРОНАФТА». Саме факт подання митному органу сертифікату (паспорту) якості директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 , який не охоплює всю партію товару встановлює відповідальність для імпортера та охоплюється правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 483 МК України.

Зазначення під час митного оформлення походження газу з Європейського Союзу свідчить, на думку апелянта, про те, що імпортер газу достеменно не знає (бо не зазначає) якою саме є «країна» виробництва газу. Більше того сертифікат (паспорт) якості від 10.04.2023 № 163913_5042406, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva» на кількість товару, що не відповідає тій, яка була переміщена через митний кордон України та випущена у вільний обіг на території України. Тобто, пред`явлений на пункті пропуску сертифікат якості стосується не всього переміщеного через митний кордон України товару «Газ» у кількості 18 394 кг, а лише 10 999 кг (які охоплюються вказаним сертифікатом). Фактично на товар «Газ» у кількості 7 395 кг відсутні документи на підтвердження його якості та походження.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що Енергетичною митницею не надано доказів того, що станом на 20.04.2023 року ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а відтак він не може бути суб`єктом частиною 2 статті 483 Митного кодексу України, то апелянт зазначає, що на момент порушення справи (складання протоколу про ПМП) - 04.06.2024 року - ОСОБА_1 був притягнутий протягом року до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З урахуванням вищевикладеного, апелянт вважає, що директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України (вчинення останнім дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару «Газ» у кількості 7 395 кг, вартістю 135 958,13 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

28 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення від представника ОСОБА_1 - адвоката Корольової С.В., в яких остання просила апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 11.06.2026 у справі про порушення митних правил № 0187/90300/24 - без змін, в обгрунтування яких вказала, що апелянт ані в апеляційній скарзі, ані в протоколі про порушення митних правил, ані в наданих суду першої інстанції запереченнях не вказує жодної правової норми, якою закріплено конкретні правила поведінки, обов'язки, вимоги, яких ОСОБА_1 як директор підприємства не дотримався, не виконав або виконав у неналежний спосіб.

14 серпня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли пояснення від представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю., в яких остання зазначила, що Енергетична митниця не погоджується з доводами, викладених у поданих запереченнях, оскільки заперечення, оскільки заперечення не містять фактів, які спростовують доводи апеляційної скарги, кожен довід заперечень є голослівним і таким, що багато разів повторюється по змісту та не обгрунтоване жодною нормою чинного законодавства України, враховуючи зазначене, визначальним елементом є факт саме притягнення особи до адміністративної відповідальності за таке саме правопорушення для кваліфікації за ч. ст. 483 МК України, а тому Енергетичною митницею вірно кваліфіковано правопорушення за ч. 2 ст. 483 МК України.

В судове засідання з`явився представник Енергетичної Митниці Носко Ю.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Корольова С.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення учасників справи перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За пунктом 43 частини 1 ст. 4 МК України, посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч.ч. 4 і 5 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

За змістом ст. 483 МК України об`єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

При цьому, відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно положень статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів та з`ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з правилами ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Диспозиція ст. 483 МК України містить вичерпний перелік відомостей, за неправдивість яких передбачена відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «ПРОНАФТА» (адреса реєстрації: 33003, Рівненьська обл., Рівненський район, м. Рівне, вул. Василя Червонія (Гагаріна), буд. 39, код ЄДРПОУ 44843210) ввезено товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18,394 тон, 33,75 тис. л. при 15о С, вартістю 8 498,03 євро.

Відповідно до CMR 19.04.2023 №0646, відправник UAB «Jozita» передав ТОВ «ПРОНАФТА» вантаж вагою 18394 кг.

Оформлення товару та випуск у вільний обіг відбулись без будь-яких зауважень.

Станом на момент оформлення (20.04.2023) Енергетична митниця мала інформацію від Голови Представництва AT «ОРЛЕН Летува» в Україні в вигляді листа від 17.02.2023 № 62щодо можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених у рф.

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів. Енергетичною митницею на адресу АТ «Орлен Летува» в Українібув направлений лист від 15 січня 2024 року №7.6/7.6-20.3/13/240 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

12 лютого 2024 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 09 лютого 2024 року No.D2 (12.11-9)-339) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання зазначеної відповіді було встановлено, шо паспорт (сертифікат) якості від 10.04.20236 №163913_5042406 був виданий на партію товару «газ нафтовий скраплений» у кількості 10 999 кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB «Jozita».

Проте, підприємством ТОВ «ПРОНАФТА» з використанням сертифікатаякості від 10 квітня 2023 року №163913_5042406фактично ввезено на митну територію України товар «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 18 394кг, що більше на 7 395 кг ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «Jozita» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 10 квітня 2023 року №163913_5042406.

Переміщення через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: митної декларації типу «ІМ ЕЕ» від 20.04.2023№23UA903000907391U0; товаротранспортної накладної CMR від 19.04.2023№ 0528; рахунка (invoice) від 19.04.2023№JZS23 Nr. 1682; сертифікату якості від 10.04.2023 № 163913_5042406, зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2022 № 01/08.

Згідно п.6.1 Контракту, разом з товаром Продавець надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок -фактура (інвойс), декларацію на товар, міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR), паспорт якості, виданий Заводом-виробником при відвантаженні або незалежною лабораторією, або специфікацію товару.

Так, продавцем при поставці товару згідно з рахунком-фактуравід 19.04.2023 №JZS23 Nr.1682 надано сертифікат якості від 10.04.2023№ 163913_5042406.

Раахунок (invoice) від 19.04.2023 №JZS23 Nr. 1682, виданий продавцем як товаросупровідний документ з міжнародною товарно-транспортною накладними (CMR), містить повні відомості про товар - назва, кількість, ціну загальну вартість, країну погодження.

Отже, за умовами зазначеного контракту, всі документи надавались підприємством UAB «Jozita» як Продавцем, в тому числі і сертифікат якості від 07 квітня 2023 року №163854_5047588, оскільки такий обов`язок покладений саме на Продавця товару. ОСОБА_1 , ні як керівник компанії-покупця, ні як фізична особа сертифікат якості від 10 квітня 2023 року № 163913_5042406 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав обов`язку його отримувати.

Ввезення на територію України та митне оформлення товарів здійснювалося на основі документів наданих продавцем, яким у даному випадку є UAB «Jozita». Директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару, що виключає те, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару - сертифікат якості від 10квітня 2023 року № 163913_5042406.

Висновки протоколу про адміністративне правопорушення та доводи наведені представником Енергетичної митниці в апеляційній скарзі щодо подання директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, ґрунтуються на відповіді на відповіді Публічної компанії «Orlen Lietuva» від 09 лютого 2024 року про комерційну інформацію щодо сертифікатів якості на продукцію виробництва компанії, з додатком - порівняльна таблиця щодо сертифіката якості від 10 квітня 2023 року №163913_5042406, тоді як сам сертифікат якості відомостей щодо ваги товару не містить.

Отже, матеріали справи не містять доказів про те, що директору ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 на момент переміщення товару через митний кордон України було достеменно відомо про невідповідність ваги (кількості) товару, якої стосувався даний сертифікат якості, придбаної ним у продавця UAB «Jozita» та кількістю товару, придбаного як покупцем UAB «Jozita» у виробника Публічної компанії «Orlen Lietuva».

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 , як імпортером цього товару, вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений автомобільний» у кількості 18 394 кг, 33,75 тис. л при 15° С, вартістю 8 498,03 євро, з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу, як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а саме сертифікат якості від 10 квітня 2023 року №163913_5042406, є безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що подані директором ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 , до митного органу документи містять неправдиві відомості щодо ваги товару, апеляційний суд також вважає безпідставними, так як сертифікат якості від 10 квітня 2023 року № 163913_5042406 не містить відомостей про вагу/об`єм товару, а стосуються його фізико-хімічних властивостей. Кількість товару підтверджується інвойсами (рахунком) а також міжнародними автотранспортними накладними, а не сертифікатом якості, як стверджує Енергетична митниця. Отже, в даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося. Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості від 10 квітня 2023 року № 163913_5042406 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB «Jozita» при поставці товару, а отже були отримані ТОВ «ПРОНАФТА» законним шляхом та відповідно до умов Контракту. Сертифікат якості не містить відомостей про вагу/ об`єм товару, а стосується його фізико-хімічних властивостей. Отже, процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 483 МК України.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що матеріалами справи беззаперечно встановлено, що директор ТОВ «ПРОНАФТА» ОСОБА_1 під час переміщення товарів через митний кордон України не був декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником, який подавав митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України, а отже, не вчиняв жодної активної поведінки (вчинку) зокрема щодо переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази, які б слугували підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 483 МК України.

Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції, суд дав їм належну правову оцінку, правомірно визнав їх необґрунтованими і вони не містять підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника Енергетичної Митниці - Швед Альони Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: