Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №947/31048/26 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/31048/26

провадження №1-кп/947/1269/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

21 серпня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026163480000536 від 07.07.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, раніше несудимого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2020 року народження, військовослужбовця ЗСУ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Обвинувачення, яке пред`явлене особі.

1. Відповідно до обвинувального акту, затвердженого 23.09.2025 року у кримінальному провадженні №12026163480000536 від 07.07.2026 року, ОСОБА_3 обвинувачується у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України. Запропонував не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодився.

4. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.

5. Просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати та вирішити долю речових доказів.

6. На стадії судових дебатів, обвинувачений зокрема заявив, що сплатити штраф зараз не має можливості, оскільки гроші потрібні для лікування матері.

7. Під час останнього слова, обвинувачений заявив, що вину визнає та готовий понести покарання відповідно до законодавства.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.

8. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:

9. ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, діючи умисно, маючи намір на носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, не пізніше 07.07.2026 року, точний час не встановлено, купив у невстановленої особи - нунчаку, які є різновидом контактної неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та став їх незаконно носити при собі.

10. У подальшому, 07.07.2026 року близько 02:00 год. ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції біля буд.13 по вул.Макарова у м.Одесі, де у останнього в період часу з 03:57 год. до 04:07 год. було вилучено вищезазначені нунчаку, які ОСОБА_3 носив при собі без передбаченого законом дозволу.

11. Відповідно до ч.2 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність настає за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

12. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 року по справі №288/1158/16-к, у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства. У такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним. Виходячи зі змісту статті 92 Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні. Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622. Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції Укрпаїни та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263 КК охоплюються поняттям «закон».

13. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

14. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, захисник та прокурор правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши ОСОБА_3 положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.

15. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду зокрема пояснив, що купив нунчаку як сувенір для тренування та самозахисту, оскільки з 10 років займається спортом. Підтвердив, що нунчаку були вилучені у нього 07.07.2026 року та коли купляв їх, розумів, що за їх допомогою можна нанести тілесні ушкодження. Нунчаку носів у своєму рюкзаку. Погодився з сумою процесуальних витрат на залучення експерта та з тим, що нунчаку є холодною зброєю.

16. Відповідно до акту Одеського НДЕКЦ МВС України, вартість витрат на проведення експертизи №3119-34-26 від 16.07.2025 року становить 5496,12 грн.

V. Призначення покарання.

17. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

18. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.4 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як нетяжкий злочин, раніше судимий, на обліках у медичних установах не перебуває, є військовослужбовцем, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, мати потребує лікування, позитивно характеризується за місцем служби.

19. Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд вважає визнання вини та активне сприяння судовому розгляд.

20. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

21. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

22. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.263 КК України, у виді позбавлення волі у мінімального розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем та повідомив, що зараз не може сплатити штраф.

23. Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність у нього судимостей, проходження військової служби у лавах ЗСУ, позитивну характеристику з місця служб, наявності на утриманні малолітньої дитини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього додатково обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

VІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.

24. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

25. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.

26. Таким чином, арешт накладений на предмет, зовні схожий на нунчаки чорного кольору, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 08.07.2025 року по справі №947/28075/26 (провадження №1-кс/947/9553/26) підлягає скасуванню.

VІІ. Речові докази та процесуальні витрати.

27. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

28. Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

29. Таким чином, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення Одеським НДЕКЦ МВС України експертизи в сумі 5496,12 грн. (висновок №3119-34-26 від 16.07.2025 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один (1) рік.

2. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк один (1) рік.

3. Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку виконання наступних обов`язків: 3.1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 3.2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3.3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 5496 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто шість) гривні 12 копійок.

5. Арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 08.07.2025 року по справі №947/28075/26 (провадження №1-кс/947/9553/26) на предмет, зовні схожий на нунчаки чорного кольору - скасувати.

6. Речові докази: предмет, зовні схожий на нунчаки чорного кольору - знищити.

7. Роз`яснити, що у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов`язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов`язків без поважних причин. Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.

8. Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

9. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

11. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1