Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №703/1465/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1465/26

2-др/703/26/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача, адвоката Холодняка Віктора Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

встановив:

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задоволений частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2800,00 грн відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, 5000,00 грн вартості виконання звітів про оцінку автомобіля, 12500,00 грн відшкодування моральної шкоди, всього 20503,04 грн, а також стягнуто із відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 203,04 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

21.07.2026 від представника відповідача, адвоката Холодняка В.М. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, до якого додані копії договору про надання правничої допомоги від 28.04.2026, що укладений відповідачем із адвокатом Холодняком В.М., акт виконаних робіт від 20.07.2026 до договору від 28.04.2026, із переліком наданих адвокатом послуг та вартістю кожної із них, квитанцію за підписом адвоката та клієнта про фактичну сплату 5000,00 грн за надання правової допомоги в справі №703/1465/26.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

Сторони та їх представники, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, до суду не прибули, із письмовими заявами чи клопотаннями не зверталися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок Дорожньо-транспортної події – задоволений частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2800,00 грн відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, 5000,00 грн вартості виконання звітів про оцінку автомобіля, 12500,00 грн відшкодування моральної шкоди, всього 20503,04 грн, а також стягнуто із відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 203,04 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Справа розглянута в загальному позовному провадженні, де сторони були представлені представниками, при цьому представник позивача за власним клопотанням брав участь в судовому розгляді у режимі відеоконференції, а представник відповідача був присутній у залі судових засідань безпосередньо, обома представниками відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України заявлено про намір подати документи на підтвердження обсягу та вартості професійної правничої допомоги після ухвалення судового рішення.

За ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідач із письмовим відзивом у встановлений строк до суду не звертався, відтак попереднього розрахунку судових витрат не подавав.

21.07.2026 Смілянським міськрайонним судом отримане розміщене представником відповідача в системі «Електронний суд» 20.07.2026 клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу та докази обсягу та вартості відповідних послуг.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи вимоги абзацу другого ч. 8 ст. 141, ч. 3 ст. 124 ЦПК України, відповідачем дотримано строк подання відповідних доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження відповідних витрат позивача суду надано:

- договір про надання правничої допомоги від 28.04.2026, укладений між відповідачем ОСОБА_2 як клієнтом та адвокатом Холодняком В.М., відповідно до якого адвокат приймає на себе обов`язки надання правничої допомоги клієнтові, в тому числі в Смілянському міськрайсуді під час розгляду справи №703/1465/26. Вартість послуг адвоката складає 5000,00 грн, що сплачуються клієнтом під час підписання договору.

Враховуючи положення розділу IV договору від 28.04.2026, вказана сума є гонораром, розмір якого сторони не ставлять у залежність від результатів розгляду справи;

- акт від 20.07.2026 до договору про надання правничої допомоги від 28.04.2026, зі змісту якого вбачається перелік послуг, що надав адвокат та прийняв клієнт, а також вартість кожної із них;

- квитанція до прибуткового касового ордера від 20.05.2026, за якою ОСОБА_2 сплатив адвокатові Холодняку В.М. 5000,00 грн оплати правничої допомоги в справі №703/1465/26.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

За обставинами даної справи, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат сторони відповідача відсутній, стороною позивача докази на підтвердження обсягу та вартості витрат на професійну правничу допомогу – не подавалися, водночас остання не скористалася власним правом заперечувати проти суми судових витрат іншої сторони чи клопотати про зменшення відповідної суми через її неспівмірність, а в задоволенні переважної більшості позовних вимог - відмовлено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала на етапи, у які відбувається відшкодування витрат на професійну правничу допомогу: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами; розподіл судових витрат (п. 97).

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (там само, п. 140-142).

Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат (постанова КЦС ВС від 31.01.2025 в справі №758/5917/21).

В даній справі існування таких обставин не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із викладеним суд приходить до переконання, що відповідач належними та допустимими доказами довів склад та обсяг власних витрат на професійну правничу допомогу, що за відсутності заперечень іншої сторони та задоволення позовних вимог частково, дає достатні підстави для пропорційного покладення відповідних витрат на сторону позивача.

Керуючись ст. 137, 141, 246, 258-261, 270 ЦПК України, суд,

вирішив:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн 50 коп витрат на професійну правничу допомогу в справі №703/1465/26, провадження 2/703/1490/26.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення суду складене 21.08.2026.

Суддя І. В. Овсієнко