Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №544/2154/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2154/26

пров. № 2/544/1178/2026

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання – Пірогова В.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 у 24 липня 2026 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 31 грудня 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_2 ухиляється від належного утримання дитини, матеріальної допомоги у необхідному для дитини розмірі добровільно не надає, хоча має таку можливість. За цих обставин позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить суд стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 липня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх завдовільнити зпідстав викладених у позові, про що надала відповідну заяву.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розглядом справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання. Клопотань про перенесення розглядом справи чи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31.12.1999 (а.с. 5). Шлюб між сторонами не розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Відповідно копії довідки Комунального підприємства «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ № 3» Полтавської міської ради № 3085 від 25.09.2025, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно копії акта про фактичне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14) Таким чином, неповнолітня донька позивачки перебуває на її повному утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, про що свідчить Відповідь № 3084897 від 27.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (а.с. 18).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учиницею Комунального закладу «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19 Полтавської міськох ради Полтавської області (а.с. 12-13).

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Главою 15 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Зазначений обов`язок, згідно з засадами ч. 6 ст. 7 СК України, в рівній мірі стосується обох батьків та покладається на них за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Згідно з положеннями частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та інші обставини що мають істотне значення. Крім того, цією ж статтею передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено, відповідач по стану здоров`я працездатний, тяжкими хворобами не страждає, інших утриманців на утриманні немає. Згідний на сплату аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку.

Позивач не має змоги самостійно забезпечити належне матеріальне становище неповнолітньої доньки.

Таким чином, враховуючи обставини справи та норми законодавства, які регулюють сплату аліментів на утримання дитини, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору за Законом, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 1331, 20 грн. за вимогами про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення повноліття – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 липня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 12.01.2000, Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 09.02.2000, Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя Ю.О.Ощинська