Рішення від 11 липня 2010 р. у справі №2-230/2010 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

Дата: 11 липня 2010 р.

Справа: №2-230/2010

Суддя: Мельничук Н. І.

Біляївський районний суд Одеської області

м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1, 67600, (04852) 2-55-07

Справа № 2-230

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: судді - Мельничук Н.І.

при секретарі - Пилаєвої В.В.

за участю адвоката - Бородавка Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору даруванн.ч квартири недійсним, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 03.11.2000 року. Крім того, позивач просить суд поновити йому строк позовної давності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягали в повному обсязі, пояснивши суду, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності був власником спірної квартири. В 2000 році він, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з матір`ю відповідача, та уклав з ним попередній договір про обмін належної йому квартири на житловий будинок, розташований в с. Руська Слободка, Іванівського району, Одеської області. Відповідач запропонував йому оформити угоду договором дарування, щоб зменшити платежі, пов`язані з оформленням угоди. На теперішній час йо.му стало відомо, що будинок в с. Руська Слободка є самочинним будівництвом та відповідач свого зобов`язання не виконав, ввівши його в оману.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, вказуючи, що з 1979 року позивач проживав з його матір`ю в с. Руська Слободка, а в 1987 році вони зареєстрували шлюб. У спірній квартирі він зареєстрований з 1988 року.

03.11.2000 року позивач подарував йому дану квартиру, продовжуючи проживати з його матір`ю в с. Руська Слободка. Ніяких попередніх договорів він з ОСОБА_1 не укладав, тим паче, що власником будинку він ніколи не був. Крім того, відповідач вказує, що позивач пропустив строк позовної давності, а тому просить в позові відмовити.

Представник третьої особи Біляївської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився. Причини його неявки суду невідомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що йому відомо, що позивач разом із дружиною хотіли переїхати в квартиру в с. Хлібодарське. Покійна дружина ОСОБА_1 гоьори.та йому, що ОСОБА_2 повинен був сплатити якісь кошти за будинок, але про договір дарування йому нічого відомо не було.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив суду, що покійна ОСОБА_6 говорила йому, що ОСОБА_2 купляє у ОСОБА_1 квартиру, але у нього немає коштів та вона сама буде сплачувати кошти за квартиру. Про розрахунок йому нічого не відомо.

Вислухавши позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_2 , адвоката Бородавку Н.П., свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований та в його задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, шо згідно договору дарування 03.11.2000 року, посвідченому державним нотаріусом Безугловою Р.Б., ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 230 ЦК України - якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Суд не бере до уваги твердження позивача про наявність між ним та відповідачем попередньої угоди про обмін належної йому квартири в с. Хлібодарське, на житловий будинок, розташований в с. Руська Слободка. Іванівського району. Одеської області, оскільки будь-яких матеріальних доказів цього суду не представлено та з пояснень свідків не вбачається.

Разом з тим, суд також враховує, шо ОСОБА_2 ніколи не був власником житлового будинку в с. Руська Слободка, Іванівського району, Одеської області, таким чином суд вважає, що позивачем не представлено жодного доказу того, що ОСОБА_2 ввів в оману ОСОБА_1 , щодо обставин, які б мали істотне значення для вчинення договору дарування.

Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України — загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 267 ЦК України - позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Лкщо суд визнає поважними причини пропушення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суду не представлено доказів поважності пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності, а тому в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60. 88, 212-215 ЦПК України, ст. 230 ЦК У країни, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Біляівський районний суд.

Суддя: Н.І. Мельничук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua