Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №496/6006/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6006/25

Провадження № 2/496/1336/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідачки на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 35790 грн 67 к. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.06.2024 року близько 17 год 00 хв. відповідачка ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй (позивачці) на праві власності, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, вчинила злочин шляхом таємного викрадення з ванної кімнати вказаного будинку майна, що їй належить, а саме: фену марки «SENCOR» вартістю 651 грн 20 к., грошових коштів в сумі 500 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 07.06.2024 загальною вартістю 20076 грн 85 к.), шкіряного ланцюжка із золотими вставками та золотим хрестиком загальною вартістю 15713 грн 82 к., та у подальшому розпорядилась викраденим майном на власний розсуд. Вказаними злочинними діями відповідачка заподіяла їй матеріальну шкоду на загальну суму 36441 грн 87 к. Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року по справі № 496/302/25 відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування та на стадії судового розгляду кримінального провадження вона (позивачка) цивільний позов не подавала. Відповідачка на досудовому слідстві частково відшкодувала їй матеріальну шкоду шляхом повернення фену червоного-чорного кольору під розписку, вартість якого складає 651 грн 20 к. Таким чином, залишок матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідачки на її користь становить 35790 грн 67 к. Розмір матеріальної шкоди та докази цієї шкоди містяться в матеріалах кримінального провадження, були досліджені судом при розгляді справи та ухвалення вироку. Окрім того, вказаними діями відповідачки їй було завдано моральну шкоду у розмірі 50000 грн, яка обґрунтовується тим, що вона (позивачка) багато років страждає на неврологію (дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст., декомпенсація, кризовий перебіг з частими, важкими, тривалими церебральними нападами змішаного (симпато-адреналові та лікрово-динамічні) характеру, і цей випадок з відповідачкою, яка її обікрала, призвів до фізичних та душевних страждань, у неї почався підійматись тиск, з`явились сильні голові болі, запаморочення, з`явилось постійне відчуття страху, особливо після того, як відповідачка (засуджена) дозволила собі в приміщенні суду погрожувати її життю, а потім надходили погрози від її співмешканця, який відкрито і відверто погрожував її знищити, як наслідок їй довелось звертатись до слідчого із відповідною заявою. Таким чином, враховуючи характер та обсяг страждань, яких вона зазнала, їх тривалість, зміни в її звичному способі життя, неможливість незалежно від часу та зусиль відновити попередній стан, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що відповідачка має компенсувати їй моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Позивачка до судового засідання не з`явилась, але подала до суду заяву, в якій вказала, що на задоволені позовних вимог наполягає у повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутність, у разі неявки відповідачки не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка до судового засідання не з`явилась, хоча повідомлялась про день розгляду справи належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим листом (конверт повернувся на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання) та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Приймаючи до уваги заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні установлено, що вироком Біляївського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки із покладенням на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.Вирок набрав законної сили 05.08.2025 року

Вказаним вироком установлено, що 07.06.2024 року, близько 17 год 00 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, таємно заволоділа майном, яке належить ОСОБА_1 , а саме: феном марки «SENCOR», загальною вартістю 651 грн 20 к., грошовими коштами в сумі 500 доларів США (згідно курсу НБ України, станом на 07.06.2024 р. загальною вартістю 20076,85 грн), шкіряним ланцюжком із золотими вставками та золотим хрестиком загальною вартістю 15713 грн 82 к., після чого ОСОБА_2 покинула місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 36441 грн 87 к.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту вироку Біляївського районного суду Одеської області від 03.07.2025 року вбачається, що матеріальна шкода, завдана потерпілій ОСОБА_1 , становить 36441 грн 87 к. На досудовому слідстві потерпілій ОСОБА_1 частково відшкодована матеріальна шкода шляхом повернення фену червоно-чорного кольору вартістю 651 грн 20 к., що останньою не заперечується.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є , зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першою статті 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Таким чином, позивачкою доведено заподіяння їй матеріальних збитків у розмірі 35790 грн 67 к. (36441 грн 87 к. – 651 грн 20 к.) внаслідок неправомірних дій відповідачки, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зазначеному нею розмірі ґрунтується на законі і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн, суд вважає, що ця вимога підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 3, абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з п. 9 названої постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

В обґрунтування розміру моральної шкоди позивачка посилається на те, що багато років страждає на неврологію, і цей випадок з відповідачкою, яка її обікрала, призвів до фізичних та душевних страждань, оскільки у неї почався підійматись тиск, з`явились сильні голові болі, запаморочення, з`явилось постійне відчуття страху, особливо після того, як відповідачка дозволила собі в приміщенні суду погрожувати її життю, а потім надходили погрози від її співмешканця, який відкрито і відверто погрожував її знищити, як наслідок їй довелось звертатись до слідчого із відповідною заявою.

На підтвердження спричинення моральної шкоди позивачка надала наступні докази:

-копію виписки № 5553 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 , відповідно до якої у період з 05.04.2024 року по 15.04.2024 року вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ № 11» ОМР з діагнозом: дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст., декомпенсація, кризовий перебіг з частими, важкими, тривалими церебральними нападами змішаного (симпато-адреналові та лікворо-динамичні) характеру. Церебральний арахноїдит, загострення. Виражена внутрішня гідроцефалія. Стійкий цефалгічний синдром. ХНМК 2 ст, у ВББ, у вигляді вираженого вестибуло-атактичного синдрому, з порушенням функції статики та ходи. Виражений церебростенічний синдром;

-копію висновку магнітно-резонансної томографії від 16.12.2023 року;

-копію заяви ОСОБА_1 на ім`я старшого слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області про долучення до матеріалів кримінального провадження № 12024163250000155 диску з аудіозаписами погроз, які надходили на її адресу від невідомої особи з приводу крадіжки з її будинку майна ОСОБА_2 .

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зазначені вище докази судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 має певні захворювання, однак належних та допустимих доказів того, що вказаний діагноз виник внаслідок неправомірних дій відповідачки матеріали справи не містять, адже позивачка проходила магнітно-резонансну томографію 16.12.2023 року, а знаходилась на стаціонарному лікуванні у період з 05.04.2024 року по 15.04.2024 року, тоді як ОСОБА_2 вчинила крадіжку 07.06.2024 року.

Твердження позивачки про находження їй погроз з боку відповідачки суд до уваги не приймає, тому що відповідних доказів суду не надано. Відомостей про те, чи встановлена невідома особа, яка погрожувала позивачці з приводу крадіжки з її будинку майна ОСОБА_2 та чи притягнута вона до відповідальності за такі дії, у суду також немає.

Водночас, суд вважає, що неправомірними діями відповідачки, які виразились у крадіжці майна з будинку позивачки, останній безумовно була завдана моральна шкода, порушено її звичний спосіб життя, а тому враховуючи характер негативних наслідків, душевних і моральних страждань позивачки, яких вона зазнала, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Відповідно до частини першої та шостої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору за подання позову, ціна якого складає 85790 грн 67 к., а суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відтак з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 705 грн 50 к. (45790,67 х 100 % : 85790,67 = 53 %; 1331 грн 20 к. х 53% = 705 грн 50 к.).

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 24.06.1999 року, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) матеріальні збитки у розмірі 35790 грн 67 к. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн, а всього 45790 грн 67 к.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 705 грн 50 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачкою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра