Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №495/6196/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокуСправа № 495/6196/26

Номер провадження 2/495/4517/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді Мишка В.В.

за участю секретаря судового засідання Федорової Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 року адвокат Тузлукова Ірина Петрівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, в якому просить суд:

- визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості №103249 від 13 лютого 2001 року укладений на Українській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , право власності на 39/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м, житловою площею 32,1 кв.м, який в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок, літ. «Б» - сарай, літ. «В», «З» - вбиральня, літ. «И» - літня кухня, літ. «К» - гараж, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст та обґрунтування позову

Позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1125 та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08.01.1980 року Іллічівським міським відділом РАЦС Одеської області, актовий запис № 4.

Рідна сестра позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 померла в березні 2026 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 квітня 2026 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №360.

За життя матір позивача - ОСОБА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості №103249 від 13 лютого 2001 року, укладеного на Українській товарній біржі придбала 39/100 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м, житловою площею 32,1 кв.м.

Вищезазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований КП «Білгород-Дністровське БТІ» 02 березня 2001 року.

Однак, звернувшись до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини позивачу було роз`яснено його право на звернення до суду за захистом його законних прав та інтересів.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 у підготовче засідання не з`явилися, але надали до суду заяву, в якій підтримують позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просять справу розглянути без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.ч.3,4 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 04 жовтня 2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1125 та копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08.01.1980 року Іллічівським міським відділом РАЦС Одеської області, актовий запис № 4.

Рідна сестра позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 померла в березні 2026 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06 квітня 2026 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №360.

За життя матір позивача - ОСОБА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості №103249 від 13 лютого 2001 року, укладеного на Українській товарній біржі придбала 39/100 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м, житловою площею 32,1 кв.м.

Вищезазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований КП «Білгород-Дністровське БТІ» 02 березня 2001 року.

Однак, звернувшись до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини позивачу було роз`яснено його право на звернення до суду за захистом його законних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач ОСОБА_1 є єдиною дитиною спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім того, на час відкриття спадщини позивач постійно проживав зі спадкодавцем та не заявляв відмову від спадщини. У рідної сестри позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не було власних дітей та чоловіка. Вона теж проживала з позивачем та їх рідною матір`ю на момент смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу житлового будинку було укладено 13.02.2001 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Позивач у позовній заяві зазначає, що під час укладення біржового договору сторонам було роз`яснено, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, укладені на біржі, не підлягають нотаріальному завіренню та набирають чинності з моменту реєстрації їх на біржі.

Зобов`язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.

В відповідності до ст. 41 ЦК України (від 18.07.1963 р.) «Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків».

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу будинку і надвірних господарських споруд, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2002 році.

У відповідності до діючого на даний час законодавства - а саме ст. 204 ЦК України (2003 року) «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним».

В відповідності до ст. 321 ЦК України «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».

В відповідності до ст. 392 ЦК України (2003 року) «Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу № 103249 від 13.02.2001 року, укладеним на Українській товарній біржі, крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Керуючись ст. 4, 12-13, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості №103249 від 13 лютого 2001 року укладений на Українській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , право власності на 39/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,2 кв.м, житловою площею 32,1 кв.м, який в цілому складається з: літ. «А» - житловий будинок, літ. «Б» - сарай, літ. «В», «З» - вбиральня, літ. «И» - літня кухня, літ. «К» - гараж, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 20.08.2026.

Суддя Віталій МИШКО