Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №534/2101/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2101/26

Провадження №3/534/253/26

П О С Т А Н О В А

21 серпня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді: Морозова В.Ю., за участі: секретаря судового засідання Костюченко О.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП,

у с т а н о в и в:

До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшли дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП (№ 534/2101/26, № 534/2107/26).

Зі змісту згаданих протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що 30.05.2026 о 10:20 год. у м. Запоріжжя, проспект Соборний 156 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем BMW X5 д.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху не впевнився в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Kangoo д. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі механічно пошкоджені завдані матеріальні збитки травмовані відсутні, чим порушив п.10.1.ПДР України. Ставши учасником ДТП ОСОБА_1 місце пригоди залишив, чим порушив п.2.10.а.ПДР України.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, беручи до уваги, що присутність особи при розгляді справ, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, обов`язковою законодавцем не визначена, і ОСОБА_1 був повідомлений у встановленому законом порядку про судове засідання, суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

У відповідності до п.2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до вимог п.10.1. ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Вказаних вище вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП, його вина у скоєнні даних адміністративних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та відеозаписами з DVD диска, поясненнями потерпілого, світлинами місця ДТП, реєстраційною карткою транспортного засобу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Таким чином вважаю за необхідне адміністративні правопорушення, що вчинені ОСОБА_1 кваліфікувати за ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 36, 124, 130, 221, 251, 268, 283-285 КУпАП ,-

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ст. 122-4 КУпАП у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У порядку ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно визначити ОСОБА_1 стягнення:

- у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подаються протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ