Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №552/7263/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7263/26

Провадження № 3/552/1348/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026

13 серпня 2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Київським відділом УДМС України в Полтавській області від 13.08.2025,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Полтави надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП та матеріали, додані до нього, щодо ОСОБА_1 .

На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу призначено до розгляду судді Любчик В.М.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996466 від 23.07.2026, ОСОБА_1 19.05.2026, близько 18 години, за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме остання, рухаючись на дорослому велосипеді по вулиці Марії Башкірцевої, виїхала з-за припаркованого на лівому краї проїзної частини мікроавтобуса Volkswagen T4 та почала раптово перетинати проїзну частину житлової зони зліва направо в напрямку руху автомобіля Lexus, внаслідок цього відбувся наїзд на неї передньою лівою частиною автомобіля. ОСОБА_1 порушила ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, 19.05.2026, близько 18 години, її дочка перебувала у дідуся, за адресою: м. Полтава, вул. Кучеренка, 9, каталась на велосипеді у дворі, та відбулась ДТП з автомобілем Lexus, її дитина отримала тілесні ушкодження. Разом з тим, під час досудового розслідування, її до відділу поліції не викликали, пояснення не відбирали, ні у неї, ні у дочки. Раніше її дочка постійно каталась у дворі на велосипеді, з нею неодноразово проводились бесіди щодо безпеки на дорозі.

ОСОБА_3 пояснив, що його онука ОСОБА_2 , яка перебувала у нього в гостях, попросила дозволу проїхатись на велосипеді, дідусь не заперечував. Він виніс велосипед та попередив онуку, щоб на дорогу не виїжджала. Приблизно через 15 хвилин, він побачив у вікно, що дитина плаче та вийшов на вулицю, де дізнався, що ОСОБА_2 збив автомобіль. Тоді він підійшов до водійки ОСОБА_4 та запитав "Це ви збили дитину", на що вона відповіла "Так". Разом з тим зазначив, що вони не згодні з тим, що винна онука в ДТП, під час досудового розслідування, їх ніхто не опитав, однобічно провели розслідування, висновки були зроблені на показах водійки автомобіля.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст атті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину ухилення від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996466 від 23.07.2026 (а.с. 1), рапорт (а.с. 3), постанову про закриття кримінального провадженнч та виділення матеріалів про адміністративне правопорушення від 18.06.2026 (а.с. 5 – 8), витяг з ЄРДР (а.с. 9), рапорт (а.с. 10), протокол огляду місця події від 19.05.2026 (а.с. 11 – 14), письмові пояснення ОСОБА_4 від 19.05.2026 (а.с. 15), протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20.05.2026 (а.с. 16 – 18), висновок експерта № 599 (а.с. 22 – 23), письмові пояснення ОСОБА_4 від 19.05.2026 (а.с. 24), копію схеми від 19.05.2026 (а.с. 25).

Встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявних в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки факт ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не знайшов свого підтвердження.

Малолітня донька ОСОБА_2 на момент події перебувала за місцем мешкання дідуся, нагляд за дитиною у цей час здійснював дідусь, який після ДТП одразу вжив необхідних заходів.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Дмитренок В., від 18.06.2026 року, закрито кримінальне провадження № 12026170420000563 від 20.05.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. З постанови та матеріалів долучених до протоколу, не вбачається, що опитувались з приводу події неповнолітня ОСОБА_5 , її мати, дідусь який перебував під час події.

Тобто, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надано беззаперечних доказів щодо ухилення конкретною особою від виконання своїх батьківських обов`язків, зокрема факту залишення неповнолітньої дитини без належного нагляду та контролю.

Суд вважає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні та допустимі докази на підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо дочки ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію Суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуз і Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146), в якому зазначено, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, суди не почали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй у вину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене, досліджені судом докази, вказують на недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене,суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184, 245, 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя В.М. Любчик