Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №357/10716/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10716/26

Провадження № 2/357/7404/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Ільницька І. П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; 2) Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; 3) Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого дії його представник – адвокат Капустін Віталій Володимирович, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8892, виданий 02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначив, що виконавчим написом № 8892, виданим 02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно у виді житлового будинку та земельної ділянки, розміщених за адресою: АДРЕСА_1 . Для погашення боргу в сумі 1 756 023,62 грн на користь акціонерного товариства «ОТП БАНК». Вказаний виконавчий напис перебував на виконані у Білоцерківському та Голосіївському відділах державної виконавчої служби Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Вказаним виконавчий напис не підлягає до виконання через те, що на адресу ОСОБА_1 не надходило вимоги про виконання порушеного зобов`язання, про дострокове виконання боргових зобов`язань та іпотечного повідомлення, що в свою чергу є підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 червня 2026 року, вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса.

07 липня 2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надійшла відповідь про знищення матеріалів вказаного виконавчого напису, згідно акту про знищення від 08 січня 2014 року.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» укладено кредитний договір № ML-011/026/2007, згідно з яким позичальнику надано кредит на суму 201 980,00 доларів США. Розділом 3 кредитного договору було передбачено, що позивальник зобов`язується передати в іпотеку Банку предмет іпотеки, що перебуває у власності останнього.

28 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» укладено нотаріально засвідчений договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, які розміщених за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з п.2.1.5 договору іпотеки, розмір боргових зобов`язань становить 201 980, 00 доларів США. Відповідно до п.6.3 договору іпотеки, жодне положення цього договору не може тлумачитися як таке, що обмежує: а) права Іпотекодержателя звернутися до уповноважених органів за захистом своїх прав в порядку, встановленому законодавством України; б) права Сторін встановити договірний порядок звернення стягнення на Предмет Іпотеки.

02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис за № 8892, згідно з яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та на належать на праві власності ОСОБА_1 . Вказане майно на підставі договору іпотеки передане в іпотеку ПАТ «ОТП БАНК» на підставі договору іпотеки від 28.11.2007. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП БАНК» в розмірі 2015 254,84 доларів США.

28 січня 2010 року постановою державного виконавця Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби від 28 січня 2010 року на підставі виконавчого напису нотаріуса накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

12 вересня 2017 року постановою начальника Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби зобов`язано заступника начальника відділу скасувати всі процесуальні документи у виконавчому провадженні.

13 вересня 2017 року заступником начальника Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби направлено повідомлення до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

11 жовтня 2017 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві відкрито виконавче провадження ВП № 54862361 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 8892 від 02 жовтня 2009 року.

Відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників на підставі відкритого виконавчого провадження ВП № 54862361.

АТ «ОТП БАНК» 01 травня 2023 року повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-011/026/2007 на користь ТОВ «ОТП Факторинг».

ТОВ «ОТП Факторинг» повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-011/026/2007 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс».

17 квітня 2019 року між ТОВ Фінансова компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір відступлення прав вимоги (цесія), згідно з яким до ОСОБА_2 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-011/026/2007. Цього ж дня між сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 27.02.2023, останньою підтверджено факт повного розрахунку та отримання грошових коштів від ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-011/026/2007.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18), у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2020 року у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).

Приймаючи до уваги те, що згідно листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, адресованого на ухвалу суду 07 липня 2026 року, виконавчий напис та документи, на підставі яких вони вчинені, знищені згідно з актом № 1 від 08 січня 2014 року, суд не може надати правову оцінку виконавчому напису, який є предметом оскарження.

Разом з цим суд звертає увагу на наступне:

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17 (провадження № 61-18790св19) та від 16 грудня 2022 року у справі № 639/4029/20 (провадження № 61-16669св21).

Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно даних виконавчого провадження ВП № 54862361, стягувачем за виконавчим написом нотаріуса № 8892 від 02 жовтня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА.

Відповідно до наявного в матеріалах цивільної справи договору про відступлення прав вимоги (цесії) від 17 квітня 2019 року право вимоги за кредитним договором № ML-011/026/2007, укладеним між АТ ОТП «БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ОСОБА_2 . Також, остання, є новим кредитором та новим іпотекодержателем відповідно до нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги від 17 квітня 2019 року.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача, яким визначено Акціонерне товариство «ОТП БАНК» є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Правова позиція у подібних за змістом правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 278/3028/21.

За таких обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що суд прийшов до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати у справі, понесені позивачем, необхідно покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 158, 206, 265, 268, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; 2) Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; 3) Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товарситво з обмеженою відповідальністю «ОТП БАНК». Місце знаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43. Код ЄДРПОУ: 21685166.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

1.Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Місце знаходження: 09113, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 94. Код ЄДРПОУ: 34846037.

2.Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Місце знаходження: 03022, місто Київ, вулиця Юлії Здановської, будинок 22/15. Код ЄДРПОУ: 3499976.

3.Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білоус Ірина Михайлівна. Місце знаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Центральна, будинок 6, офіс 9.

Суддя М. М. Бебешко