Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №357/11192/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11192/26

3/357/3523/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687220 від 08.06.2026, 08.06.2026 о 11 год. 15 хв. у м. Біла Церква Київської області по вул. Івана Кожедуба, 307, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_4 , маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Рябчук В.М. не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не належить до категорії справ, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні його захисника суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 — адвокат Рябчук В.М. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисного складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_1 був згоден пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак працівники поліції погрожували після проходження огляду доставити його до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку із чим у діях поліцейських, на думку сторони захисту, наявна провокація до відмови від огляду.

Крім того, захисник указала, що того ж дня ОСОБА_1 самостійно здав аналіз сечі на визначення вмісту наркотичних речовин, за результатами якого таких речовин не виявлено.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши клопотання про закриття провадження та додані до нього документи, а також наявні у справі докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687220 від 08.06.2026, картку обліку адміністративного правопорушення, акт огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу від 08.06.2026, довідки щодо належності транспортного засобу, наявності посвідчення водія та визначення повторності порушення Правил дорожнього руху, відомості з Інформаційного порталу Національної поліції, рапорт працівника поліції від 08.06.2026 і відеозаписи, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За положеннями ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд із метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їхню увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та огляду на відповідний стан.

Порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, їх направлення та проведення огляду визначено також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративну відповідальність тягне, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, для наявності складу правопорушення в цій формі не вимагається встановлення фактичного перебування водія у стані сп`яніння. Правопорушення є закінченим із моменту відмови водія від проходження запропонованого поліцейським у встановленому порядку огляду за наявності передбачених законом підстав.

Під час розгляду справи встановлено, що 08.06.2026 о 11 год. 15 хв. у м. Біла Церква Київської області по вул. Івана Кожедуба, 307, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_4 , та був зупинений працівниками поліції.

Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло. У зв`язку із цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога, від проходження якого він відмовився.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, висунення поліцейськими вимоги пройти огляд у закладі охорони здоров`я та його відмови від такого огляду узгоджено підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, направленням на огляд, рапортом поліцейського та відеозаписами.

Суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Із досліджених відеозаписів не вбачається, що працівники поліції вдавалися до погроз, примусу, провокації або вчиняли інші неправомірні дії з метою спонукання ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.

Натомість відеозаписом зафіксовано, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я та роз`яснили наслідки відмови, після чого ОСОБА_1 особисто й однозначно відмовився від проходження такого огляду, що зафіксовано у відеофайлі «clip-1» о 11 год. 39 хв. відображеного на відеозаписі часу.

Посилання захисника на можливе подальше доставлення ОСОБА_1 до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не спростовує факту його відмови від проходження огляду та не свідчить про порушення поліцейськими встановленого порядку направлення водія на огляд.

Мотиви, з яких водій відмовився виконати законну вимогу поліцейського, не впливають на наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наданий стороною захисту результат дослідження сечі ОСОБА_1 від 08.06.2026 також не спростовує його винуватості.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає не в керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Зазначене дослідження проведене за самостійним зверненням ОСОБА_1 , поза процедурою, передбаченою ст. 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103. Наданий документ не підтверджує проходження ОСОБА_1 огляду за направленням поліцейського у визначеному закладі охорони здоров`я та не може замінити огляд, від проходження якого він відмовився.

Таким чином, подальше самостійне проходження лабораторного дослідження та його результати не усувають і не спростовують складу адміністративного правопорушення, який був закінчений у момент відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на вимогу працівників поліції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», при оцінці доказів застосовується критерій доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків або неспростованих презумпцій факту.

Оцінивши досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості й достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суддя доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння доведена поза розумним сумнівом.

Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Щодо меж розгляду справи та кваліфікації дій ОСОБА_1 .

У матеріалах справи міститься довідка про визначення повторності порушення Правил дорожнього руху від 08.06.2026, складена старшим інспектором відділення адміністративної практики батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області капітаном поліції Горбенко Яною.

У довідці зазначено, що 08.04.2026 щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633498 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2026 у справі № 357/6452/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Водночас протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687220 від 08.06.2026 щодо ОСОБА_1 складено іншим працівником поліції — Лук`яненком Дмитром Олександровичем, який сформулював суть адміністративного правопорушення та кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без зазначення повторності як кваліфікуючої ознаки.

Довідка містить лише дату її складення - 08.06.2026, однак не містить відомостей про конкретний час її оформлення, момент передання чи доведення її змісту до відома поліцейського Лук`яненка Д.О. Матеріали справи також не містять інших доказів того, що на час складення протоколу ОСОБА_2 був обізнаний про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, сама наявність у матеріалах справи довідки відділення адміністративної практики, датованої тим самим днем, що й протокол, не дає достатніх підстав стверджувати, що відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 були відомі ОСОБА_2 саме на час складення протоколу.

Причини, з яких дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1, а не за ч. 2 ст. 130 КУпАП, матеріалами справи не встановлені, а суд не вправі ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

Незалежно від причин такої кваліфікації, у протоколі серії ЕПР1 № 687220 від 08.06.2026 повторність учинення правопорушення як кваліфікуючу ознаку не зазначено, а адміністративне обвинувачення за ч. 2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не висувалося.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому формулюється суть адміністративного обвинувачення та визначаються фактичні й правові межі судового розгляду.

Суд не вправі самостійно доповнювати викладену в протоколі фабулу новою кваліфікуючою ознакою або змінювати правову кваліфікацію на норму, яка передбачає більш сувору адміністративну відповідальність, оскільки це призвело б до виходу за межі висунутого адміністративного обвинувачення, погіршення становища особи та порушення її права на захист.

За таких обставин наявність у матеріалах справи відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не надає суду повноважень самостійно доповнити фабулу протоколу ознакою повторності та перекваліфікувати його дії з ч. 1 на ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Тому питання про винуватість ОСОБА_1 підлягає вирішенню в межах фактичного формулювання та правової кваліфікації, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 687220 від 08.06.2026.

Щодо адміністративного стягнення

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП для водіїв передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, до стягнення за нове правопорушення приєднується невідбута частина попереднього стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами може перевищувати граничний строк, визначений ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами з моменту набрання законної сили постановою суду про позбавлення такого права.

Судом установлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2026 у справі № 357/6452/26, яка набрала законної сили 15.05.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Отже, 08.06.2026 ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення до закінчення строку дії попереднього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Урахування цього факту при застосуванні ч. 3 ст. 30 КУпАП не є зміною юридичної кваліфікації нового правопорушення або доповненням його фабули ознакою повторності, а становить передбачений законом порядок визначення остаточного строку адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Станом на день постановлення цього судового рішення невідбута частина попереднього стягнення становить вісім місяців двадцять п`ять днів, а тому вона підлягає приєднанню до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за нове правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі постановлення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає сплаті особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі та порядку, встановлених законом.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 23, ч. 3 ст. 30, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283–285, 307, 308, 317-1 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 — адвоката Рябчук В.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного цією постановою, невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного на ОСОБА_1 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.05.2026 у справі № 357/6452/26, та остаточно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік вісім місяців двадцять п`ять днів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження постанови — не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником до установи банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений строк постанова про його накладення надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного в цій постанові, а також витрати на облік відповідного правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів із дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь