Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №161/15773/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15773/26

Провадження № 1-кп/161/1379/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000828 від 21.05.2026, який надійшов до суду 24.07.2026 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озеро, Ківерцівського району, Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Озеро, Ківерцівського району, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, 20 травня 2026 року, о 01 годині 17 хвилин, перебуваючи поблизу будинку №36 по проспекту Соборності, у місті Луцьку, Волинської області, в умовах воєнного стану, який введений на території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проникли до транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки викрали п`ять пластикових каністр із дизельним паливом загальним об`ємом 112 літрів, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/103-26/7600-ТВ від 12 червня 2026 року становить 9 095 гривень 52 копійки, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, разом із ОСОБА_6 таємно викрав пластикові каністри із дизельним паливом, вартість яких підтвердив. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, разом із ОСОБА_5 таємно викрав пластикові каністри із дизельним паливом, вартість яких підтвердив. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 у письмовій заяві, поданій на адресу суду, зазначив, що претензій до обвинувачених не має, завдані збитки відшкодовано шляхом повернення викраденого. При призначенні покарання обвинуваченим покладається на розсуд суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та дані про особу винних.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, усунення заподіяння шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд по справі не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, завдана злочином шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, однак вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, завдана злочином шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який при призначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 124 ч.2 КПК України суд вирішує процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути в рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати у справі на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи (№СЕ-19/103-26/7600-ТВ від 12.06.2026) у сумі 1 444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 08 коп.; судової дактилоскопічної експертизи (№СЕ-19/103-26/8335-ТВ від 30.06.2026) у сумі 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 04 коп., а всього на загальну суму 8 183 (вісім тисяч сто вісімдесят три) гривні 12 коп., а саме з кожного по 4 091 (чотири тисячі дев`яносто одна) гривня 56 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий