Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №607/15302/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/15302/26Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/480/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ст.124, ст.122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Войнарського А.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 –Войнарського А.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, 08.07.2026 о 08:01 в м. Тернополі по вул. Замкова, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Citroen C4 Picasso, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.9 ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, рухаючись заднім ходом, не впевнився в тому, що це буде безпечно і не створить небезпеки, не скористався допомогою інших осіб для забезпечення безпеки руху, в результаті допустив наїзд на перешкоду, а саме дорожній обмежувач.

Внаслідок ДТП транспортний засіб та інше майно отримали механічні пошкодження.

Окрім того, 08.07.2026 о 08:01 в м. Тернополі по вул. Замкова, 8, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Citroen C4 Picasso, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо транспортної пригоди, місце події залишив.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині накладеного на нього стягнення, та постановити нову, якою пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення, визначивши його у вигляді штрафу, звільнивши також від сплати судового збору.

Вказані вимоги мотивує тим, що при призначенні стягнення судом першої інстанції не було враховано відсутність обтяжуючих вину обставин, а ОСОБА_1 визнав вину та щиро розкаявся.

Зазначає, про безпідставне стягнення із ОСОБА_1 судового збору, оскільки він є учасником бойових дій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами та правопорушником не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_1 суворіше за видом та у розмірі стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яке передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, своє рішення взагалі не мотивував.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , з самого початку повністю визнавав свою винуватість у інкримінованому йому правопорушенні, вперше притягується до відповідальності, відсутні обтяжуючі вину обставин, а також те, що він є учасником бойових дій (а.с.24).

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, визнання ним своєї винуватості, вважаю, що стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є надто суворим, яке не відповідає вчиненому адміністративному правопорушенню та особі правопорушника, а тому його слід змінити.

З огляду на викладене вище та відповідно до ч.9 ст. 294 КУпАП при апеляційному перегляді постанови по справі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про підставність апеляційних вимог, у зв`язку із чим постанову місцевого суду слід змінити в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу та вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 стягнення на підставі ст.36 КУпАП в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в межах санкції за більш серйозне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Також згідно п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюються у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із врахуванням вказаної норми не підлягають задоволенню доводи апелянта, що судом неправомірно стягнено із ОСОБА_1 судовий збір.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Таким чином твердження апелянта про те, що він є учасником бойових дій, тому наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки зазначена стаття стосується справ, пов`язаних з порушенням їхніх прав і дія вказаної норми не поширюється та не стосується категорії справ про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_1 є особою, що притягується до адміністративної відповідальності, а не особою, чиї права порушені.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 –Войнарського А.Й. - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 — змінити в частині призначеного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя