Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №608/2395/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/2395/25Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н. В.

Провадження № 22-ц/817/939/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря — Ліщак І.С.

та сторін: представника Тернопільської обласної прокуратури — Погут О.С., представника ОСОБА_1 - адвоката Лукашова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 608/2395/25 за апеляційною скаргою Тернопільської обласної прокуратури на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2026 року, ухваленого суддею Яковець Н.В., у справі за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чортківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, -

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року керівник Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чортківської міської ради звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у період із 11.02.2019 по 01.04.2023 ОСОБА_1 на підставі дозволу на будівельні роботи від 11.02.2019 № 8, зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, здійснив будівництво об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва». Вказане будівництво здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:013:0037 площею 0.6661 га, цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата виникнення права власності 12.02.2018, номер відомостей про речове право 24846759. Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва» відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови».

У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 09.06.2023 видано сертифікат, клас наслідків (СС2), яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася. Зазначено, що підставою для звільнення від сплати пайової участі є пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 року. В свою чергу, факт несплати пайової участі також підтверджується інформацією, наданою Чортківською міською радою у листі № 01-13-1674 від 14.08.2025 та у листі № 01-13-1888 від 17.09.2025, вказаний вище договір пайової участі не укладався. Крім цього, орган місцевого самоврядування зазначив, що у замовника будівництва ОСОБА_1 не має інших підстав для звільнення від сплати пайової участі.

Рішенням Чортківської міської ради № 1554 від 08 серпня 2019 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 21 березня 2019 року № 1425 «Про затвердження Порядку про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чортків» внесено зміни в Порядок про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чортків, затвердженого рішенням міської ради від 21 березня 2019 року. Зокрема, п. 3.1 Розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста встановлюється для будівництва: - 2,5 відсотка від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2 будівництва об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруд чи загальної кошторисної вартості, визначеної з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі; - 2 відсотка від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2 будівництва об`єкта містобудування - для житлових будівель чи загальної кошторисної вартості, визначеної з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі; - 1 відсотка від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2 будівництва об`єкта містобудування - для гаражів чи загальної кошторисної вартості, визначеної з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі.

Згідно з техніко-економічними показниками об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва» загальна площа квартир становить 3381.4 кв.м., що підтверджується Сертифікатом ІУ122230530660. На дату прийняття об`єкта в експлуатацію (09.06.2023) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 17.05.2023 № 408. Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Тернопільської області становила 19566 гривень. Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача, складає 1323 209,45 гривень (3381.4 квадратних метрів х 19566 грн = 66160472,40 грн; 66160472,40 грн х 2 % = 1 323 209,45 гривень).

Крім того, відповідач, який безпідставно зберіг у себе кошти пайової участі (з 10.06.2023 - день наступний за днем реєстрації декларації про готовність, по 30.09.2025 - день, який передує зверненню прокурора до суду із позовом), зобов`язаний також сплатити інфляційні втрати та три проценти річних. Для розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 10.06.2023 по 30.09.2025 включно до уваги взято загальну суму безпідставно збережених коштів пайової участі за вказаний період в розмірі 1323209,45 гривень. Згідно програмного модуля «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій», розміщеного у відкритому доступі за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, загальний розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 10.06.2023 по 30.09.2025 включно становить 359887,53 грн, з яких: 268205,43 грн - інфляційні втрати, 91682,10 грн - три проценти річних. Відтак, загальна сума коштів, які підлягають стягненню із відповідача становить 1683096,98 грн (1323209,45 грн основна сума боргу + 359887,53 грн інфляційних втрат та трьох процентів річних).

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чортківської міської ради Тернопільської області грошові кошти в загальній сумі 631898 гривень 14 копійок, з яких: 495 377 гривень 60 копійок - грошових коштів пайової участі, 34323 гривні 56 копійок - три відсотки річних, 102196 гривень 98 копійок інфляційні втрати.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури 10004 гривні 41 копійка сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі керівник Тернопільської обласної прокуратури просить рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що на час отримання відповідачем дозволу на виготовлення будівельних робіт та початку відповідного будівництва (11.02.2019) ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціально інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Законодавець у наведених вище нормах Закону № 132-ІХ диференціює методи розрахунку величини пайові участі у розвитку інфраструктури будівель і споруд та житлових будинків.

Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Прокуратура не погоджується із висновком суду першої інстанції, який застосував розрахунок обрахувавши 2 відсотки від загальної кошторисної вартості об`єкта “Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва”, а не опосередкованої вартості спорудженого житла.

Вважають, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття “Розмір” та “Спосіб обрахунку”. Саме фактор будівництва будинку з метою створення житла, що має місце у даному конкретному випадку, є визначальною кваліфікуючою ознакою при визначенні порядку розрахунку величини пайової участі.

Оскільки, відповідач у встановлений законодавством строк не звернувся до Чортківської міської ради щодо укладення договору пайової участі та визначення її розміру, загальна кошторисна вартість будівництва не була акцептована міською радою, а тому на теперішній час Чортківська міська рада не уповноважена на визначення способу обрахунку (опосередкованої вартості спорудженого житла чи загальної кошторисної вартості будівництва). У такому разі суду слід було брати до уваги державний показник опосередкованої вартості, щоб уникнути маніпуляцій з боку обох сторін.

Тому розрахунок пайової участі, проведений Чортківською міською радою, на основі якого і прийнято оскаржуване рішення суду, є неправомірним та таким, який не можна брати до уваги при визначенні розміру пайової участі, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , а проведений Чортківською окружною прокуратурою розрахунок пайової участі є правомірним, оскільки відповідає вимогам законодавства.

На дату прийняття об`єкта в експлуатацію (09.06.2023) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженні наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 17.05.2023 № 408. Вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку на території Тернопільської області становила 19566 гривень.

Опосередкована вартість спорудження житла — це економічний показник, який відображає фактичну середню вартість будівництва на момент його застосування. Оновлення цього показника не має зворотної дії, а використовується для визначення реального розміру грошового зобов`язання на дату його виникнення. Тому застосування нормативу від 17.05.2023 є правомірним і не суперечить статті 5 ЦК України.

Застосування показника, який діяв на початок 2020 року, призвело б до штучного зниження вартості об`єкта, прийнятого в експлуатацію лише у 2023 році, та створило б необґрунтовану перевагу для відповідача, що суперечить меті Закону № 132-ІХ забезпечити справедливий внесок забудовників у розвиток інфраструктури відповідного населеного пункту.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лукашова О.Є. подала відзив на апеляційну скаргу керівника Тернопільської обласної прокуратури, у якому зазначила, що суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на місцевий акт, а перевірив обидва критерії, передбачені Законом № 132-IX: рішення № 1554 було чинним на 17.10.2019; отримана за ним сума 495377,60 грн є меншою за суму, розраховану прокуратурою. Саме після такої перевірки суд застосував спеціальне правило, а не загальну формулу.

Офіційний розрахунок Чортківської міської ради підтверджує правильність висновку суду, оскільки Чортківська міська рада є не сторонньою особою, а тим органом місцевого самоврядування, до бюджету якого мають надходити кошти. У листі від 14.08.2025 № 01-13-1674 вона визначила пайову участь у сумі 495377,60 грн як 2 % від загальної кошторисної вартості 24768880 грн. Цей розрахунок відповідає пункту 3.1 місцевого Порядку та документально підтвердженій кошторисній вартості, зазначеній у сертифікаті готовності об`єкта.

Наявність у прокурора права представляти інтереси держави та подавати власний розрахунок не означає, що чинне рішення міської ради та здійснений на його основі розрахунок можна вважати юридично неіснуючими. Щоб відступити від них, апелянт мав довести, що місцеве рішення не було чинним, не поширювалося на спірний об`єкт або не давало меншого розміру.

Таких обставин апеляційна скарга не доводить. Навпаки, апелянт пропонує замінити волю органу, в інтересах якого діє, власним тлумаченням слова «розмір» і збільшити основну суму з 495 377,60 грн до 1 323 209,45 грн. Такий підхід ігнорує спеціальне законодавче застереження та без належної правової підстави позбавляє чинності нормативне рішення територіальної громади.

Чортківська міська рада подала письмові пояснення (відзив) на апеляційну скаргу керівника Тернопільської обласної прокуратури, у якому зазначили, що як орган, до бюджету якого спрямовуються кошти пайової участі, Чортківська міська рада письмово підтвердила розрахунок у сумі 495377,60 грн (2 % від загальної кошторисної вартості будівництва 24 768 880 грн). Стягнення саме цієї суми повністю відповідає локальним актам міської ради та забезпечує баланс публічних та приватних інтересів.

Висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.09.2025 у справі № 918/1207/24 та від 17.04.2025 у справі № 911/65/24, де підтверджено обов`язковість урахування чинних рішень міських рад щодо встановлення меншого розміру пайового внеску.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги прокуратури є необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.

У судовому засіданні представник Тернопільської обласної прокуратури — Пагут О.С. підтримала подану ними апеляційну скаргу із мотивів, вкладених у ній.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лукашова О.С. апеляційної скарги керівника Тернопільської обласної прокуратури не визнала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник Чортківської міської ради у судове засідання не з`явився, однак при поданні відзиву на апеляційну скаргу просили розгляд даної справи здійснювати за їх відсутності.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі дозволу на будівельні роботи від 11.02.2019 № 8, зареєстрованого в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, здійснив будівництво об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва».

Вказане будівництво здійснено на земельній ділянці з кадастровим номером 6125510100:01:013:0037 площею 0.6661 га, цільове призначення: 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата виникнення права власності 12.02.2018, номер відомостей про речове право 24846759.

Згідно з витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва» відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови».

09 червня 2023 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат, клас наслідків (СС2), яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь ОСОБА_1 до місцевого бюджету не сплачувалася. Підставою для звільнення від сплати пайової участі вказано пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 року.

Згідно із листа № 01-13-1674 від 14.08.2025 та листа № 01-13-1888 від 17.09.2025 Чортківської міської ради вбачається факт несплати відповідачем пайової участі, а також те, що договір пайової участі не укладався.

11 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_1 отримав дозвіл на виконання будівельних робіт, а 09 червня 2023 року - сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації № ІY122230530660.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що станом на початок будівництва, закон передбачав участь замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, проте відповідач ОСОБА_1 не уклав договір щодо пайової участі, на час завершення будівельних робіт не виконав свого обов`язку щодо сплати пайової участі, тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з розрахунку розміру пайової участі у відсотковому відношенні від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, яке затверджене рішенням органу місцевого самоврядування.

Також суд вважав, що на підставі ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню три відсотки річних в сумі 34323,56 гривень та інфляційні втрати в сумі 102196,98 гривень за період з 10.06.2023 по 30.09.2025.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №3038-VI, замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

У статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно - транспортної інфраструктури.

Частина 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, мав місце обов`язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Зі змісту частини 2 статті 40 Закону № 123-ХІ у редакції до 01.01.2020 видно, що такий обов`язок пов`язувався з наміром щодо забудови земельної ділянки, а не з початком тієї чи іншої стадії будівництва.

Зі змісту наведених норм також видно, що намір замовника будівництва щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті реалізується у поданні відповідної заяви та отриманні дозволу на виконання будівельних робіт.

Також, нормами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначалося:

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

1 січня 2020 року набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року № 132-IX (далі -Закон №132-IX), якими з 01.01.2020 року було виключено статтю 40 Закону №3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Норми закону № 132-ІХ визначили, що з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020 року.

Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, а проте настають після набрання чинності новою нормою права.

Разом з тим, зміна норм права і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. За таких умов триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

Стаття 40 Закону № 3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію відповідно до частини другої статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а тому і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Таким чином, з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону №3038-VI після втрати нею чинності.

Окрім цього, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. У такому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

Правилами статті 40 Закону №3038-VI визначався обов`язок участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у передбачених цим Законом випадках, який реалізувався шляхом перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

Одночасно, частиною дев`ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону № 132-IX, статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 року передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

2) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

3) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

4) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

5) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, у даному випадку, обов`язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX.

Таким чином, відображений у зазначених нормах обов`язок пайової участі законодавець запровадив для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 року не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У цих двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 року вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 року;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі №910/9548/21.

З матеріалів справи вбачається, що Чортківська міська рада та відповідач ОСОБА_1 договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладали. Окрім цього, сплату пайової участі до міського бюджету, в тому числі на виконання вимог Закону №132-IX, відповідач не здійснював.

У період з 11.02.2019 року по 09.06.2023 року ОСОБА_1 на підставі дозволу на будівельні роботи від 11.02.2019 року № 8 відповідач здійснив будівництво об`єкта: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по АДРЕСА_1 . Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Блок А.1 черга будівництва».

09 червня 2023 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат, клас наслідків (СС2), яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов`язку щодо сплати пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта саме до введення об`єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі №643/21744/19 та Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі №910/9548/21.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Разом з цим, зі змісту абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ видно, що розмір пайової участі для нежитлових будівель та споруд становить 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва, якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом.

Натомість зі змісту пункту 1 частини 2 Перехідних та Прикінцевих положень Закону№132-IX видно, що у випадку коли менший розмір пайової участі був встановлений органом місцевого самоврядування, то застосовується саме такий розмір, який визначений органом місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом. Закон № 132-IX набрав чинності 17.10.2019 року.

Для правильного розрахунку розміру пайової участі необхідним є встановлення наявності чинного на час набрання чинності Законом 132-IX (тобто на 17.10.2019 року) рішення органу місцевого самоврядування яким установлено менший розмір пайової участі, ніж розмір визначений нормами абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ.

Досліджуючи питання визначення розміру пайової участі в даній справі, на час набрання чинності Законом № 132-ІХ (17.10.2019 року), було чинним рішення Чортківської міської ради № 1554 від 08.08.2019 «Про внесення змін до рішення міської ради від 21 березня 2019 року № 1425 «Про затвердження Порядку про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чортків».

Згідно з п. 3.1 Порядку № 1554, Розмір пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста встановлюється для будівництва:

- 2,5 відсотків від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2., будівництва об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та споруда чи загальної кошторисної вартості, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі;

- 2,0 відсотки від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2., будівництва об`єкта містобудування - для житлових будинків чи загальної кошторисної вартості, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі;

- 1,0 відсотки від встановленого нормативу, відповідно до п. 7.2., будівництва об`єкта містобудування - для гаражів чи загальної кошторисної вартості, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі.

Згідно з даними сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, загальна кошторисна вартість об`єкта будівництва становить 24 768 880 гривень.

За наведеною у рішенні Чортківської міської ради від 08 серпня 2019 року №1554 категоризацією об`єктів будівництва збудований відповідачем багатоквартирний житловий будинок відноситься до «житлових будинків чи загальної кошторисної вартості, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами залученої площі», для яких передбачено розмір пайової участі 2 % від встановленого нормативу.

Колегія суддів погоджується із розрахунком зробленим судом першої інстанції, згідно якого розмір пайової участі, який підлягав до сплати забудовником до місцевого бюджету територіальної громади, з огляду на рішення органу місцевого самоврядування, яке було чинне на час набрання чинності Законом №132-ІХ, становить 495 377,60 гривень (2 %).

Такий розмір є меншим, ніж розмір розрахований відповідно до положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону №132-ІХ, а тому у цьому спорі має застосовуватись саме такий розмір.

Відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, на підставі ст. 625 ЦК України суд першої інстанції правомірно стягнув із відповідача три відсотки річних в сумі 34 323,56 гривень та інфляційні втрати в сумі 102196,98 гривень за період з 10.06.2023 по 30.09.2025.

Не заслуговують на увагу посилання заявника на те, що суд першої інстанції при здійснені розрахунку розміру пайової участі для будівництва житлових будинків застосував 2 відсотки від загальної кошторисної вартості об`єкта, а не опосередкованої вартості спорудженого житла, оскільки як було зазначено заявником у п. 7.2 рішення Чортківської міської ради № 1425 від 21.03.2019 встановлено норматив для одиниці створеної потужності будівництва об`єкта в м. Чортків у розмірі опосередкованої вартості спорудженого житла, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з огляду на те, що дане твердження не відповідає п.7.2 рішення Чортківської міської ради № 1425 від 21 березня 2019 року.

Як вбачається із доданої копії до матеріалів справи рішення Чортківської міської ради № 1425 від 21 березня 2019 року у п. 7.2 зазначено: “Облік оперативних даних, тобто фактичних надходжень від пайової участі до бюджету розвитку здійснює фінансове управління”. Отже, тут відсутнє посилання щодо того як має бути обрахований розмір пайової участі для будівництва житлових будинків.

Також, надуманим є посилання на п. 3.1 Порядку яким встановлено альтернативу: розрахунок від опосередкованої вартості спорудженого житла чи від загальної кошторисної вартості, то при розрахунку розміру пайової участі для будівництва житлових будинків має братися до уваги саме опосередкована вартість спорудження житла, так як це відповідає вимогам Закону № 132-ІХ.

Дані твердження спростовуються тим, що законодавець визначив можливість застосування розміру пайової участі затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування, вказавши на критерії застосування такого розміру: рішення органу місцевого самоврядування, яким визначено такий розмір має бути чинним станом на дату набрання чинності Законом №132-ІХ (тобто станом на 17.10.2019 року); такий розмір має бути меншим, ніж розмір визначений на підставі норм Закону №132-ІХ.

З урахуванням зазначеного, не має вирішального значення та обставина, що Верховний Суд у п. 59 постанови від 17.04.2025 у справі № 911/65/24 зазначив, що Закон № 132-ІХ набрав чинності 01.01.2020, оскільки у даному випадку рішення Чортківської міської ради № 1425 від 21 березня 2019 року було чинним. Отже, наведеним рішенням міської ради було встановлено менший розмір участі, ніж розмір встановлений абз. 3 пп. 1 п. 2 розд. ІІ Закону № 132-ІХ, тобто від загальної кошторисної вартості, а не від опосередкованої вартості спорудженого житла.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури, слід залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2026 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 серпня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома