Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №607/5444/26
Суддя: Храпак Н. М.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/5444/26Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В.
Провадження № 22-ц/817/1003/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу № 607/5444/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Осів Павло Володимирович, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року, постановлену суддею Марциновською І.В., про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору поруки недійсним у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання, -
В С Т А Н О В И В:
у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
18.05.2026 ОСОБА_1 , звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору поруки недійсним.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору поруки недійсним з доданими до неї документами повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року та передати справу для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним ОСОБА_1 та об`єднання вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
В обґрунтування вимог посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд помилково вважав, що недоліки зустрічної позовної заяви усунено з пропуском встановленого судом строку.
Зазначив, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення без руху зустрічної позовної заяви, 04 червня 2026 року позивачем через представника надіслано заяву про усунення недоліків. Пропуск строку був незначним та позивач не ухилився від їх усунення.
Вважає, що застосування до позивача найбільш суворого процесуального наслідку у вигляді повернення зустрічної позовної є непропорційним поставленій меті та становить надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм.
Відзив у визначений судом термін на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в частині його оскарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з пропуском визначеного судом строку, з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку не звертався та вважав, що у визначений судом строк не виконані вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У пункті 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що 18.05.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Осів П.В., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору поруки недійсним.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.05.2026 зустрічна позовна заява залишена без руху та відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України позивачеві надано строк сім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали у визначений строк зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачеві.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано копії зустрічної позовної заяви для інших учасників справи, не додано копії всіх документів, що додаються до зустрічної позовної заяви та не сплачено судовий збір.
04 червня 2026 року року на виконання вимог ухвали суду від 18 травня 2026 року, представник позивача адвокат Осів П.В. засобами поштового зв`язку подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, що підтверджується трекінгом поштового відправлення АТ «Укрпошта» та датою, проставленою на заяві про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк.
Такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає правильним, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За змістом ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Статтею 124 ЦПК України визначено порядок закінчення процесуальних строків, зокрема останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий день закінчується раніше, строк закінчується в моменти закінчення цього часу (частина 5).
В силу ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Із положень ст. 127 ЦПК України слідує, що процесуальні строки можуть бути поновлені або продовжені.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що суд першої інстанції встановив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви 7 днів з часу отримання ним копії ухвали про залишення скарги без руху.
Згідно довідки про доставку електронного документу (а.с.7) представник заявника отримав копію вказаної ухвали про залишення без руху 24 травня 2026 року.
Останній день для подання заяви про усунення недоліків припадав на 01.06.2026.
Заяву про усунення недоліків подано до суду першої інстанції представником ОСОБА_1 адвокатом Осівим П.В. 04.06.2026. При цьому, клопотання про поновлення строку подачі заяви про усунення недоліків на виконання вимоги ухвали суду від 22.05.2026 року представник до суду не подав.
Отже, встановлений судом строк для усунення недоліків скарги закінчився.
Врахувавши вказані обставини і норми чинного законодавства, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач за зустрічним позовом подав заяву про усунення недоліків після закінчення відповідно встановленого строку.
Суд зауважує, що повернення даного зустрічного позову не являється перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним (окремим) позовом у загальному порядку для захисту своїх прав.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Тому, зважаючи на пропуск ОСОБА_1 процесуального строку для подання заяви про усунення недоліків та відсутність відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску, суд першої інстанції правомірно повернув вказану зустрічну позову заяву.
Не заслуговують на увагу доводи в заявленому клопотанні про проведення додаткових підготовчих дій, необхідних для належної підготовки справи № 607/5444/26 до апеляційного розгляду, зокрема, витребування з Тернопільського міськрайонного суду матеріали цивільної справи № 607/54444/26 за позовом Акціонерного товариства “Сенс Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання, оскільки не об`єднано судом першої інстанції в одне провадження зустрічний позов про визнання договору поруки недійсною та позов АТ “Сенс Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних та інформаційних втрат у зв`язку із порушенням грошового зобов`язання.
Крім цього, до суду апеляційної інстанції подано оригінали всіх матеріалів справи щодо зустрічного позову про визнання договору поруки недійсним в силу вимог п. 15.10 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, яким передбачено: «у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження) ... до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали»
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року — залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Осів Павло Володимирович, залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома
Оригінал: reyestr.court.gov.ua