Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №461/4981/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/4981/26 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 33/811/1336/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника-адвоката Теслюк Тетяни Юріївни, представника Львівської митниці Держмитслужби України Кричея Ю.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника-адвоката Теслюк Т.Ю. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2026 року,

встановив:

постановою Галицького районного суду міста Львова від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару, що були предметом порушення митних правил, а саме – 195455,63 грн. та конфіскації в дохід держави предмету порушення митних правил згідно з протоколом про порушення митних правил №0768/UA209000/2026 від 15.05.2026 р., а саме: циліндричні літій-іонні акумулятори без ознак використання у кількості 3250 шт. та літій-іонні акумулятори плоскої форми без ознак використання у кількості 375 шт.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДМС України витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 796,44 грн.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до згаданої постанови, 15 травня 2026 року близько 11 години 12 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску "Краківець-Корчова", митний пост "Краковець" Львівської митниці, на в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» прибув рейсовий автобус марки «Setra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що слідував рейсом «Познань - Черкаси» під керуванням водія гр. України ОСОБА_1 .

Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього особистих речей.

Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов`язкові для письмового декларування або товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.

Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 04510», автобус було направлено на вантажно – скануючу систему, де виявлено аномалію в задній частині автобусу.

Автобус було скеровано в місце поглибленого огляду транспортних засобів, де під час проведення огляду, виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: циліндричні літій-іонні акумулятори без ознак використання у кількості 3250 шт. та літій-іонні акумулятори плоскої форми без ознак використання у кількості 375 шт.

Про наявність зазначеного товару ОСОБА_1 в процесі усного опитування не заявив, до митного контролю не пред`явив. Вищевказаний товар переміщувався через митний кордон України з приховуванням від митного контролю і знаходився у конструктивній порожнині багажного відділення автобусу, а саме шляхом встановлення додаткової перегородки виготовленої кустарним способом з фанери, додатково обклеєної декоративною обшивкою ідентичною до обшивки багажного відсіку, внаслідок чого утворилась додаткова порожнина.

Виявлення товару здійснювалось шляхом демонтажу вищевказаної перегородки. Доступ до вказаного товару став можливим після повного демонтажу даної перегородки з використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарик, набір викруток та ключів).

У своєму поясненні громадянин ОСОБА_1 зазначив, що виявлений товар взяв у якості передачі на території Республіки Польща з метою переміщення на територію України та особисто приховав у вказаній конструктивній порожнини, з метою незаконного переміщення його через митний кордон на територію України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись із рішенням суду захисник ОСОБА_1 – адвокат Теслюк Т.Ю. подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову Галицького районного суду міста Львова від 14 липня 2026 року скасувати та закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова містить лише формальний перелік доказів без аналізу їх змісту, взаємозв`язку та достатності, не містить мотивів, з яких суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 483 МК України.

Вважає, що сама лише вказівка в протоколі про порушення митних правил на те, що товар знаходився у конструктивній порожнині транспортного засобу, не є достатньою для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апелянт стверджує, що ні протокол про порушення митних правил, ні постанова судді першої інстанції не містить належного обґрунтування того, що спосіб розміщення товару об`єктивно відповідав ознаками приховування від митного контролю, а також, що особа усвідомлювала характер таких дій та діяла з метою незаконного переміщення товару через митний кордон України.

На думку захисника, сам по собі факт розміщення акумуляторів у конструктивній порожнині багажного відділення не свідчить про те, що такий спосіб розташування був обраний саме з метою приховування товару від митного контролю. Натомість таке розміщення товару у зазначеному місці було зумовлене виключно особливостями завантаження автобуса та необхідністю максимально ефективного використання вільного простору.

Не погоджується з твердженням митного органу про те, що товар був розміщений у конструктивній порожнині шляхом встановлення додаткової перегородки виготовленої кустарним способом з фанери, додатково обклеєної декоративною обшивкою ідентичною до обшивки багажного відсіку, внаслідок чого утворилась додаткова порожнина, яка утруднювала виявлення товару.

Покликається на долучені до акта проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.05.2026 фототаблиці, які, на думку апелянта, не підтверджують того, що спосіб встановлення перегородки унеможливлював візуальне виявлення товару, а сама перегородка перебувала у відсунутому положенні. Той факт, що доступ до товару був можливий лише після повного демонтажу перегородки із використанням технічних засобів не підтверджується жодними доказами.

Зазначає, що сам ОСОБА_1 не мав умислу на приховування товару від митного контролю, а його недекларування було наслідком звичайної неуважності.

Звертає увагу на помилкове твердження суду про визнання вини ОСОБА_1 , позаяк останній під час митного оформлення відмовився від надання будь-яких пояснень, а у судовому засіданні лише підтвердив факт перевезення акумуляторних батарей без умислу на приховування.

Окрім цього покликається на те, що навіть у разі встановлення факту порушення ОСОБА_1 митних правил, визначена міра адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією товару не відповідає принципу пропорційності, не забезпечує справедливого балансу між публічними та приватними інтересами, та є надмірним втручанням у право особи на мирне володіння майном. Зауважує, що акумуляторні батареї призначалися для власного використання, а також для подальшої передачі тим особам, які в умовах постійних перебоїв з електропостачанням та воєнного стану мають реальну потребу, тобто вилучений товар мав суспільно корисне призначення та не становив загрози публічним інтересам, не був предметом, обіг якого заборонено або обмежено законом.

Заслухавши думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника-адвоката Теслюк Тетяни Юріївни щодо задоволення апеляційної скарги, представника Львівської митниці Держмитслужби Кирчея Ю.Я., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК).

Крім того, згідно зі ст. 489 МК посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст. 487 МК, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 486 МК, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 489 МК при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вказані вимоги закону, його висновки є обґрунтованими і з правильним застосуванням норм матеріального закону, з огляду на наступне.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, підтверджується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами, а саме даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил №0768/UA209000/2026 від 15.05.2026 р.; письмовими поясненнями останнього, в яких він визнає вину та в інших досліджених матеріалів справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Вищенаведені докази доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими, зокрема, з них вбачається факт вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для його переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару та його вартості.

Протокол про порушення митних правил відповідає вимогам ст. 494 МК України щодо його змісту.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю, серед іншого, це їх переміщення через митний кордон з поданням до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Суб`єктивна сторона, враховуючи приписи ч. 1 ст. 458 МК України, передбачає наявність умислу чи необережності. При цьому, для кваліфікації дій за ст. 483 МК України не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 травня 2026 року близько 11 години 12 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску "Краківець-Корчова", митний пост "Краковець" Львівської митниці, на в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» прибув рейсовий автобус марки «Setra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що слідував рейсом «Познань - Черкаси» під керуванням водія гр. України ОСОБА_1 .

Вказані обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки нею вчинено дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для його переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника і одержувача товару та його вартості.

Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними, та такі докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у скоєнні митного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме останній вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При цьому, посилання апелянта на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, то такі зводяться до її незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя місцевого суду врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та застосував таке згідно з вимогами ст. 33 КУпАП у межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

За таких обставин, апеляційний суд визнає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та закриття провадження у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, й підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 527 МК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Теслюк Тетяни Юріївни – залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА