Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №944/2363/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/2363/25 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.

Провадження № 33/811/1000/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю адвоката Яцишина Андрія Володимировича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Яцишина Андрія Володимировича на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року,

встановив:

постановою Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 02 травня 2025 року о 20:50:00 год ОСОБА_1 , в м.Новояворівськ по вул.Приозерна,5 Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan» д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Не чітка вимова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Яцишин Андрій Володимирович подав апеляційну скаргу у якій просить поновити строк на апеляційне оскаржування; скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був, не отримував копії оскаржуваної постанови, що підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що з матеріалів справи та, зокрема відеозапису жодним чином не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.05.2025 року.

Зазначає, що відсутній відеозапис та фіксація подій тривалістю понад 42 хв., тобто основна частина відеоматеріалів, а відтак не можливо встановити подію наявності чи відсутності адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Яцишина Андрія Володимировича на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи доводиться поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, отже такий строк необхідно поновити.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки факт відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння чи перебування у такому стані, а й встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №318372, 02 травня 2025 року о 20:50:00 год ОСОБА_1 , в м.Новояворівськ по вул.Приозерна,5 Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Tiguan» д.р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода. Не чітка вимова, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився.

До вищевказаного протоколу працівниками поліції доданий відеозапис події.

З дослідженого судом вказаного відеозапису встановлено та чітко вбачається, що працівники поліції запропонували саме ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, або проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду. Від проходження такого огляду останній відмовився.

Апеляційній скарзі захисник Яцишин А.В. заперечує факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки його транспортний засіб на момент прибуття працівників поліції був нерухомим.

Згідно абз.17 п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Крім того, п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Так, долучені до справи відеозаписи містять відомості лише про події, які мали місце біля припаркованого транспортного засобу і ними не зафіксовано моменту зупинки «Volkswagen Tiguan» д.р.н. НОМЕР_1 , а тільки вбачається, що коли працівники поліції підійшли до ««Volkswagen Tiguan» д.р.н. НОМЕР_1 , такий знаходився у нерухомому стані з вимкненим двигуном. Тобто на долучених відеозаписах не зафіксовано ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні його зупинення працівниками поліції.

Таким чином, ураховуючи, що транспортний засіб ««Volkswagen Tiguan» д.р.н. НОМЕР_1 , перебував у нерухомому стані 02.05.2025 року о 20 год. 50 хв. (дата та час згідно протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду, і з цього часу розпочинається відео фіксація на нагрудних камерах працівників поліції), а тому ОСОБА_1 не може вважатися особою, яка керувала ним, адже він не виконував жодних функцій водія на час приїзду працівників поліції та пропозиції останніх пройти огляд на стан сп`яніння.

Відтак, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 02.05.2025 року о 20 год. 50 хв. за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №318372 від 02.05.2025 року.

Отже, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відтак, враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, при винесенні постанови, суд першої інстанції не надав оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП..

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Яцишина Андрія Володимировича - задоволити.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА