Додаткове рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №442/2215/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/2215/24 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-з/811/183/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Провадження № 22-з/811/186/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Скирди Владислава Євгеновича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» - адвоката Сороки Ореста Євгеновича про ухвалення додаткового рішення,

у справі за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Скирда Владислава Євгеновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року в складі судді Гарасимків Л.І., а також апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Скирда Владислава Євгеновича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в складі судді Гарасимків Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Скирда Владислав Євгенович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурильна техніка», про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги,-

встановив:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «Технопарк УБТ», ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ «Універсальна бурильна техніка», про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, просив стягнути в солідарному порядку заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги в розмірі 4 383 535 гривень 33 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 гривень та судові витрати в розмірі 15 745 гривень.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Скирда В.Є. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк УБТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурильна техніка" про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги - задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 року та від 05.10.2020 року в розмірі 2000000.00 (два мільйони) гривень.

Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 ( вісімдесят чотири тисячі ) гривень.

Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 26.03.2024 року, а саме накладений арешт на усе нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» в межах суми 4 383 535 (чотири мільйони триста вісімдесят три тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 33 копійки та арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ», а саме: товарний обробний центр HAAS ST-10, інвентарний номер 1874, товарний обробний центр HAAS ST-10, інвентарний номер 1875, товарний обробний центр HAAS ST-10, інвентарний номер 1876, товарний обробний центр HAAS ST-10, інвентарний номер 1877.

Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року заяву представника відповідача ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» адвоката Паращак І.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Заяву представника відповідача ТзОВ «Технопарк УБТ» адвоката Сорока О.Є. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

У справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Скирда В.Є. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурильна техніка» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, ухвалено додаткове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» витрати на правову допомогу в розмірі 43 835.35 (сорок три тисячі вісімсот тридцять п"ять) гривень 35 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» витрати на правову допомогу в розмірі 65 753 (шістдесят п"ять тисяч сімсот п"ятдесят три) гривні.

Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень.

Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605,60 (шістсот п"ять) гривень 60 коп.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Рішення суду по суті спору та додаткове рішення оскаржили представник ОСОБА_1 - адвокат Скирда В.Є., а також ТОВ «Технопарк УБТ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Скирда В.Є., не погоджувався з рішенням суду в частині відмови в задоволенні стягнення з відповідачів пені та інфляційних втрат в розмірі 2 383 535 грн.

Просив рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 в частині відмови у стягненні на користь ОСОБА_1 з відповідачів пені та інфляційних витрат в розмірі 2 383 535 грн - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Викласти резолютивну частину рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 в наступній редакції:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги – задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 4 383 535 (чотири мільйони триста вісімдесят три тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 33 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» зазначено, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 та ухвалити нове рішення яким у позові до ТОВ «ДК «ДДЗ»» відмовити. Стягнути судові витрати.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Технопарк УБТ» Сорока О.Є. зазначав, що рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, необґрунтованим і підлягає частковому скасуванню.

Просив скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 у частині стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 ( вісімдесят чотири тисячі) гривень. Скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2025 у частині стягнення заборгованості у сумі 2 000 000,00 грн. за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020, ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020 в розмірі 1 998 504,49 грн. Стягнути з позивача на користь апелянта понесені судові витрати.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник ОСОБА_1 – адвокат Скирда В.Є. зазначав, що суд першої інстанції не надав оцінку підставам заперечень проти задоволення заяв відповідачів, а оскаржуване рішення суду є незаконним в частині часткового задоволення заяв відповідачів та часткової відмови в задоволенні заяви позивача.

Просив додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2026 у справі № 442/2215/24 в частині часткового задоволення заяв ТОВ «ДК «ДДЗ» і ТОВ «Технопарк УБТ» про стягнення судових витрат та часткової відмови в задоволені заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяви ТОВ «ДК «ДДЗ» і ТОВ «Технопарк УБТ» про стягнення судових витрат – залишити без розгляду, а заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Викласти резолютивну частину рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2026 у справі № 442/2215/24 в таій редакції:

«Заяву представника ТзОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – залишити без розгляду;

Заяву ТзОВ «Технопарк УБТ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – залишити без розгляду;

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити повністю.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 520 000, 00 грн (п`ятсот двадцять тисяч) гривень.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605, 60 гривень».

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник ТОВ "ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "ДДЗ"" Паращак І.І. зазначав, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим і підлягає частковому скасуванню.

Просив додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2026 скасувати у частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень та витрат зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605,60 (шістсот п"ять ) гривень 60 коп.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представника ТОВ «Технопарк УБД» Сорока О.Є. покликався на те, що додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2026 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованим і підлягає скасуванню, просив додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.02.2026 скасувати у частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень та витрат зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605,60 (шістсот п`ять ) гривень 60 коп.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скирда Владислава Євгеновича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року – залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року – задоволено.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020 в розмірі 2 000 000.00 (два мільйони) гривень, витрат на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі ) гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень. – скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги - відмовлено.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року - задоволено частово.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 – змінено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк УБТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020 у розмірі 1 998 504 (один мільйок дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот чотири) гривень 49 копійок.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят ) гривень.

В іншій частині рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на додаткове рішення – задоволено.

Додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень та витрат зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п"ять) гривень 60 коп. – скасовано.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Скирда Владислава Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» на додаткове рішення – задоволено частково.

Додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в частині стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень – скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – залишено без задоволення.

Додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» витрати на правову допомогу в розмірі 65 753 (шістдесят п"ять тисяч сімсот п"ятдесят три) гривні змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ витрат на правову допомогу до 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року, тобто в частині відмови у задоволенні відповідних заяв, а також стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» витрат на правову допомогу в розмірі 43 835.35 (сорок три тисячі вісімсот тридцять п"ять) гривень 35 копійок та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п"ять) гривень 60 коп. – залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» судовий збір в розмірі 23618 (двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 40 копійок, сплачений за подання апеляційної скарги.

08.08.2026 у системі «Електронний суд» представник ОСОБА_1 – адвокат Скирда В.Є. сформував заяву про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що до відзивів на апеляційні скарги було долучено орієнтовний розрахунок суми судових витрат та відповідні докази, при цьому, оскільки станом на момент подання відзивів на апеляційні скарги, позивач не міг встановити розмір витрат, які будуть понесені в цілому до ухвалення остаточного рішення суду апеляційної інстанції, вказано, що остаточна сума витрат на правову допомогу буде уточнена протягом 5-ти днів після проголошення судового рішення, на підтвердження чого будуть надані відповідні докази.

Так, між ОСОБА_1 (як клієнтом) та ОСОБА_2 (як виконавцем) було укладено договір №UAR10.308/02.14 від 15 січня 2024 року (надалі – Договір).

Відповідно до розділу 1 договору: «1.1. Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Клієнту юридичні та консультаційні послуги щодо нього та/або будь-яких вказаних ним осіб (надалі – «Послуги») відповідно до завдань Клієнта та на умовах цього Договору, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані Послуги:

1.1.1. консультування та представництво інтересів Клієнта з питань стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 02.06.2020р. на суму 1910270 грн, від 05.10.2020р. на суму 1500000 грн та від 07.05.2021р. на суму 500000 грн наданої Товариству з обмеженою діяльністю «УНІВЕРСАЛЬНА БУРИЛЬНА ТЕХНІКА», включаючи, але не обмежуючись:

• підготовка та подача відповідних звернень до суду про стягнення заборгованості, вжиття заходів забезпечення позову тощо;

• представництво інтересів Клієнта у відносинах із відповідачами та у судах усіх інстанцій;

• юридичні консультації Клієнта щодо інших питань, які стосуються повернення та/або стягнення грошових коштів за договорами поворотної фінансової допомоги або будь-якими іншими борговими зобов`язаннями; (надалі все разом – «Завдання»);

Відповідно до розділу 6 Договору між клієнтом та виконавцем була встановлено плата, яку клієнт має сплатити на користь виконавця.

Сторони домовились, що розмір грошового гонорару Виконавця, що підлягає оплаті Клієнтом за виконання дій в межах Завдання становить 84 000 грн (вісімдесят чотири тисячі) гривень, без урахування податку в 5%, та підлягає оплаті згідно з виставленими Виконавцем рахунками після подачі до суду позовної заяви та відкриття провадження у справі, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Сума підлягає оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання виставленого Рахунку Виконавця.

Також Сторони домовились, що винагорода Виконавця за вчинення інших дій в межах судової справи про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги, в тому числі, але не виключно підготовка заперечень на відповідь на відзив, додаткових пояснень, клопотань, заяв тощо визначається, виходячи з фактичної кількості часу, витраченого Виконавцем, та його погодинної ставки. Ставка за 1 (одну) годину роботи Виконавця складає 4000 грн без урахування податків. Ставка за участь Виконавця в 1 (одному) судовому засіданні складає 8 000 грн без урахування податків, незалежно від того чи приймав Виконавець участь в судовому засіданні в межах приміщення суду чи по відеоконференцзв`язку.

Сторони погодились, що у зв`язку із поданням апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року у справі 442/2215/24, існує необхідність подання від Клієнта відзивів на апеляційні скарги.

Сторони погодились, що сума Винагороди, що підлягає оплаті Клієнтом за надані послуги щодо підготовки та подання відзиву на апеляційні скарги становитиме по 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень за кожний.

Згідно ізо актом приймання-передачі послуг №19/02.1 від 19.02.2026 року – Клієнтом було прийнято, а Виконавцем було надано послуги на загальну суму 130 000, 00 грн.

У подальшому, у зв`язку із прийняттям участі в двох судових засіданнях та поданням додаткових пояснень, сума витрат на правову допомогу збільшилась за наступним розрахунком: за участь в судовому засіданні 19 травня 2026 року – 8 000 грн; за участь в судовому засіданні 04 серпня 2026 року – 8 000 грн; за підготовку додаткових пояснень - 17 200 грн (із розрахунку 4 години – 1 година/ 4 300 грн).

У загальному розмірі додатково понесені витрати становлять 33 200 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на правову допомогу понесених у зв`язку із розглядом справи становить 163 200, 00 грн (сто шістдесят три тисячі двісті) гривень.

Покликаючись на судову практику, а також те, що заявлені у даній справі витрати на правову допомогу є співмірними, просить ухвалити додаткове судове рішення (ухвалу), яким стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПАРК УБТ» понесені судові витраті в розмірі 81 600, 00 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» понесені судові витраті в розмірі 81 600, 00 грн (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.

11.08.2026 у системі «Електронний суд» представник ТОВ «Технопарк УБТ» адвокат Сорока Орест Євгенович сформував заяву про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що рішенням Львівського апеляційного суду від 06.07.2026 у справі №442/2215/24 було частково задоволено вимоги апеляційної скарги ТОВ «Технопарк УБТ».

Згідно договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2024 ( надалі – «Договір») укладеного між адвокатом Сорокою О.Є. та ТОВ «Технопарк УБТ» адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: представництва та захисту інтересів Клієнта у судовій цивільній справі №442/2215/24, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Технопарк УБТ» (Відповідач) про стягнення солідарно 4 383 535 грн. заборгованості по договорам поворотної фінансової допомоги.

Згідно із п. 3.1. Договору (у редакції додаткової угоди від 05 січня 2026 року до договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2024 р.) розмір гонорару за надання правової допомоги у Львівському апеляційному суді у справі №442/2215/24 (апеляційний розгляд) згідно даного договору є фіксованим та становить 60 000,00 грн. та включає у себе усі послуги, що будуть надані адвокатом у суді апеляційної інстанції.

На виконання умов договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі послуг на загальну суму 60 000,00 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОПАРК УБТ», понесені судові витрати у розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Також 11.08.2026 у системі «Електронний суд» представник ТзОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ»» адвокат Сорока Орест Євгенович сформував заяву про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що рішенням Львівського апеляційного суду від 06.07.2026 у справі №442/2215/24 було повністю задоволено вимоги апеляційної скарги ТОВ «ДК «ДДЗ»».

Згідно із договором про надання правової допомоги №23 від 23.01.2026 (надалі – «Договір») укладеного між адвокатом Сорокою О.Є. та ТОВ «ДК «ДДЗ» Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: представництва та захисту інтересів Клієнта у судовій цивільній справі №442/2215/24.

Згідно із п. 3.1. Договору розмір гонорару за надання правової допомоги у Львівському апеляційному суді у справі №442/2215/24 (апеляційний розгляд) згідно даного договору є фіксованим та становить 60 000,00 грн. та включає у себе усі послуги, що будуть надані адвокатом у суді апеляційної інстанції.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДРОГОБИЦЬКИЙ ДОЛОТНИЙ ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ДДЗ», понесені судові витрати у розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 вказаної статті унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що заяви представника позивача та представника відповідачів про ухвалення додаткового рішення стосується лише питання судових витрат, розгляд таких проводиться у письмовому провадженні без повідомленням учасників справи.

При цьому, ключовим питанням у межах даного провадження № 22-з/811/183/26 є виключно визначення розміру судових витрат на правничу допомогу, які були понесені сторонами при розгляді відповідних апеляційних скарг, тобто виключно на стадії апеляційного перегляду, з погляду їх співмірності, реальності, необхідності та складності спірних правовідносин.

Перевіряючи підставність поданої заяви, колегія суддів враховує таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

В свою чергу, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що Львівський апеляційний суд 06 серпня 2026 року ухвалив постанову, якою у відповідній частині змінив та скасував оскаржуване рішення по суті спору, змінивши та скасувавши у відповідних частинах і додаткове рішення, подані заяви про ухвалення додаткового рішення на перший погляд є підставними, тому апеляційний суд повинен вирішити питання розподілу судових витрат, керуючись загальними правилами розподілу таких.

З метою логічного та послідовного вирішення питання стягнення судових витрат у справі, колегія суддів вважає за необхідне розпочати із заяви про ухвалення додаткового рішення представника ОСОБА_1 – адвоката Скирди Владислава Євгеновича, надавши у подальшому правову оцінку заявам представника відповідачів.

Так, колегія суддів виходить з того, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із п. 8 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи та протоколу судового засідання від 04.08.2026 протягом апеляційного перегляду справи, представники сторін зазначали про понесені їхніми довірителями судових витрат та просили стягнути такі за наслідками розгляду справи (т. 5 а.с. 1-8).

Поряд з цим, законом визначено порядок та підстави ухвалення додаткового рішення влесне у випадку, коли судом не вирішено питання про судові витрати, що не може вважатися порушенням чи обмеженням прав учасників спарви.

Таким чином, сформувавши заяви про ухвалення додаткового рішення із додатками (доказами) у системі «Електронний суд» 08.08.2026, а також 11.08.2026, представники сторін дотрималися вимог закону, а саме ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

11.08.2026 у системі «Електронний суд» сформована заява представника відповідачів Сороки О.Є. про зменшення витрат на оплату правничої дороги, покликаючись на задоволення апеляційних скарг відповідачів та відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача, просить відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу позивачу, згідно поданого представником Скирдою В.Є. клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» зазначено, що скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Сторона, яка претендує на відшкодування витрат на правничу допомогу, зобов`язана надати належні та допустимі докази, що підтверджують фактично виконані роботи (надані послуги). При погодинній формі обчислення гонорару обсяг виконаних робіт та наданих послуг повинен включати детальний опис робіт (наданих послуг) та розрахунок часу, витраченого адвокатом (п.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №359/8573/20).

Як вже зазначалося до заяв про ухвалення додаткового рішення представники надали відповідні докази, понесення їх довірителями витрат на правову допомогу.

Так, представник ОСОБА_2 надав суду Додаткову угоду № 1 від 09.02.2026 до Договору про надання правничих послуг згідно яких винагорода адвоката за подання відзивів на апеляційні скарги становить 13000,00 грн (по 65 000,00 грн), також сторони домовилися, що одна година роботи адвоката становить 4300,00 грн, а за участь у судовому засіданні – 8000,00 грн. (т. 5 а.с. 102).

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення додано Акти прийому-передачі наданих послуг та рахунки на оплату за такі (т. 5 а.с. 103-106).

Таким чином, з врахуванням поданих відзивів на апеляційні скарги, участі у судових засіданнях та підготовки додаткових пояснень, сторона позивача просить про стягнення з ТОВ «ТЕХНОПАРК УБТ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витраті в розмірі по 81 600, 00 грн виключно за апеляційний розгляд справи.

В свою чергу, як зазначалося вище, оскарживши рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року фактично лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач Ченський О.А. не довів перед апеляційним судом підставність своїх вимог.

Зокрема, постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скирди Владислава Євгеновича на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року – залишено без задоволення.

Таким чином, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Скирди Владислава Євгеновича на рішення суду по суті спору, принцип розподілу судових витрат між сторонами та незважаючи на залишення в силі апеляційним судом оскаржуване рішення в частині часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить переконання, що підстави для стягнення з ТОВ «ТЕХНОПАРК УБТ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат в розмірі по 81 600, 00 грн з кожного, відсутні, на що слушно звертав увагу представник відповідачів Сорока О.Є. у поданих ним запереченнях.

Зважаючи на відповідний висновок, колегія суддів не надає оцінки розміру заявлених до стягнення стороною позивача судових витрат, на предмет їх співмірності, розумності та необхідності тощо.

Іншими словами заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Скирди Владислава Євгеновича про ухвалення додаткового рішення необхідно залишити без задоволення.

Що стосується заяви представника ТОВ «Технопарк УБТ» адвоката Сороки О.Є. про ухвалення додаткового рішення, згідно якої останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства понесені судові витрати у розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), колегія суддів зазначає таке.

Дійсно згідно п. 3.1. Договору (у редакції додаткової угоди від 05 січня 2026 року до договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2024) сторони домовилися, що розмір гонорару за надання правової допомоги у Львівському апеляційному суді у справі №442/2215/24 (апеляційний розгляд) є фіксованим та становить 60 000,00 грн., на виконання умов договору сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг на загальну суму 60 000,00 грн.

В свою чергу, задовольнивши частвоко апеляційну скаргу ТОВ «Технопарк УБТ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року та змінивши зазначене рішення в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції стягнув ТОВ "Технопарк УБТ" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020 у розмірі 1 998 504 (один мільйок дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот чотири) гривень 49 копійок.

Також апеляційний суд стягнув з ТОВ «Технопарк УБТ на користь ОСОБА_1 ті ж витрати на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят ) гривень.

Таким чином, зміна оскаржуваного рішення в частині задоволення вимог апеляційної скарги ТОВ «Технопарк УБТ» полягала у неможливості солідарного стягнення коштів (заборгованості) із відповідачів, з врахуванням відповідних обставин (вимог закону) та незаконності стягнення у такому ж порядку витрат на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень та судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, тому апеляційний суд стягнув із ТОВ «Технопарк УБТ» на користь позивача 1998504,49 грн. заборгованості по договорам поворотної фінансової допомоги з одночасним залишенням у силі рішення суду про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень та судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, однак лише з цього товариства.

Як наслідок, змінивши оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог до ТОВ «Технопарк УБТ» на 1495,51 грн., колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви представника ТОВ «Технопарк УБТ» адвоката Сороки О.Є. про ухвалення додаткового рішення, оскільки будь який пропорційний та співмірний розрахунок задоволених вимог скарги до витрат на правову допомогу, які, як зазначає представник, понесені товариством, не будуть виправданими, як і не матимуть компенсаційний характер.

Крім цього, відповідач ТОВ «Технопарк УБТ» за наслідками апеляційного перегляду залишається єдиним боржником.

Також колегія суддів враховує, що постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року змінено додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» витрат на правову допомогу та зменшено такі витрати до 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Тобто певну сатисфакцію у зв`язку з лише частковим задоволенням позовних вимог, відповідач ТОВ «Технопарк УБТ» вже отримав.

Що стосується заяви представника ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ»» адвоката Сорока О.Є. про ухвалення додаткового рішення, то враховуючи висновки апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року, колегія суддів вважає, що подана заява є підставною.

Як зазначалося, постановою Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року – задоволено.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 грудня 2025 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 07.05.2021 та від 05.10.2020 в розмірі 2 000 000.00 (два мільйони) гривень, витрат на правову допомогу в розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі ) гривень та витрат по сплаті судового збору у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень. – скасовано.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги - відмовлено.

Також апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на додаткове рішення – задоволено та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень та витрат зі сплати судового збору за забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п"ять) гривень 60 коп. – скасовано.

При цьому, додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 лютого 2026 року, зокрема, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс ДДЗ"» витрат на правову допомогу в розмірі 43 835.35 (сорок три тисячі вісімсот тридцять п"ять) гривень 35 копійок – залишено без змін.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник Сорока О.Є. додав копію Договору про надання правової допомоги №23 від 23.01.2026 укладеного між адвокатом Сорокою О.Є. та ТОВ «ДК «ДДЗ».

Згідно із п. 3.1. Договору розмір гонорару за надання правової допомоги у Львівському апеляційному суді у справі №442/2215/24 (апеляційний розгляд) згідно даного договору є фіксованим та становить 60 000,00 грн. та включає у себе усі послуги, що будуть надані адвокатом у суді апеляційної інстанції.

Заявником також додано Акт приймання-передачі наданих послуг від 10.08.2026.

Слідуючи Акту представником надано одну послугу вартістю 60000,00 грн., яка полягала у представництві та захисті інтересів клієнта ТОВ «ДК «ДДЗ» у Львівському апеляційному суді під час розгляду судової справи №442/2215/24.

Разом з цим, враховуючи власне наведені обставини, колегія суддів приходить переконання, що заявлений представником ОСОБА_3 до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не може бути стягнутий у повній мірі.

Так, колегія суддів виходить з того, що у статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Дійсно слідуючи правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, таким чином фіксованість гонорару у договорі не безумовним обов`язком суду стягнути такий, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, слідуючи якій заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи складність справи, порядок та тривалість розгляду такої апеляційним судом, об`єм наданих послуг, колегія суддів приходить переконання, що заявлена представником відповідача сума на відшкодування судових витрат на правову допомогу є завищеною.

У першу чергу колегія суддів звертає увагу на те, що адвокатом не диференційовано надані ним послуги правової допомоги та не вказано кількість потрачених годин з метою оцінки вартості еквівалента години роботи адвоката.

У цьому контексті колегія суддів враховує, що у судовому засіданні 19.05.2026 розгляд справи тривав 55 хв, а тривалість судового засідання 04.08.2026 неповних 40 хв.

Також, сторона у спорі не повинна у спосіб стягнення судових витрат намагатися відновити (покращити) своє фінансове становище чи отримати іншу сатисфакцію через судове провадження.

Таким чином, врахувавши складність спірних правовідносин, обсяг та предмет позовних вимог, важливість таких для сторін, обізнаність представника у судовій практиці з цього приводу, що презюмується, стягнення витрат на правову допомогу у розмірі, про який просить представник ТОВ «ДК «ДДЗ» не є обгрнутованим хоча б з погляду зазначених вище обставин.

При цьому, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, результат розгляду даної справи, складність та відношення сторін до такої, реально потрачений адвокатом час, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частковота стягнути з позивача на користь відповідача ТОВ «ДК «ДДЗ» 30000,00 грн. витрат на правову допомогу за розгляд справи в апеляційному суді, які будуть достатніми, розумними та необхідними, відповідатимуть обставинам спірних правовідносин та обсягу наданих адвокатом послуг з представництва.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Скирди Владислава Євгеновича та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк УБТ» - адвоката Сороки Ореста Євгеновича про ухвалення додаткового рішення – залишити без задоволення.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» - адвоката Сороки Ореста Євгеновича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у Львівському апеляційному суді у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» - адвоката Сороки Ореста Євгеновича– відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складений 21 серпня 2026 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк