Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №464/7420/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/7420/24 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/811/1108/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ільків Галини Михайлівни на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року в складі судді Горбань О.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович, про визнання договору дарування недійсним, -

встановив:

23 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ільків Галина Михайлівна подала до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання договору дарування недійсним.

В обгрунтування заяви зазначено, що підставою та предметом позовної заяви ОСОБА_1 про визнання договору дарування квартири недійсним було те, що спадкодавець через свій вік і захворювання не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент розгляду справи йому не було роз`яснено його адвокатом Волошин Т.В., що уся медична документація, з часу запровадження медичного додатку Helsi, зберігається в медичному закладі, а відтак може бути витребувана судом на підставі ухвали.

Зазначив, що за станом свого здоров`я він звернувся 10 лютого 2026 року в поліклінічне відділення де зустрів медичну сестру, яка була знайомою його матері та яка повідомила йому, що документацію про стан здоров`я та захворювання пацієнта можна витребувати у медичному закладі.

Стверджує, що саме з моменту звернення в поліклініку позивачу стало відомо про наявність нововиявлених обставин, оскільки на підставі медичної документації матері позивача можна призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, що буде нововиявленою обставиною, яка не була встановлена судами та не була відома ОСОБА_1 .

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання договору дарування недійсним повернуто особі, яка її подала.

Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Ільків Галина Михайлівна, вважає ухвалу незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначив про те, що про нововиявлені обставини він дізнався після ухвалення судових рішень, а саме про можливість витребування виписки з історії хвороби ОСОБА_3 з системи HELSI, оригінал яких зник з квартири його матері.

Стверджує, що в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач конкретизує встановлені діагнози ОСОБА_3 , а саме: гіпертинзивна (гіпертонічна) хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю; застійна серцева недостатність; асцит; атеросклоретична серцево-судинна хвороба; тромбоз прецебральних артерій.

Додає, що заявником надано суду письмові докази, що ним вживалися заходи щодо витребування письмових доказів, а саме виписки з історії хвороби ОСОБА_3 з системи HELSI, які є нововиявленими обставинами, проте у зв`язку з лікарською таємницею йому було відмовлено у їх наданні.

Оскільки заявник ОСОБА_1 не може самостійно витребувати письмові докази, які є нововиявленими обставинами, відтак ним було подано в суд першої інстанції відповідне клопотання про їх витребування.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що у жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович, в якому просив визнати договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 05.04.2024 між ОСОБА_3 та відповідачкою, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського округу Петелька І.В. недійсним.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Львівського міського округу Петелька Ігор Васильович про визнання договору дарування недійсним – залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 червня 2025 року залишено без змін.

Постанова Львівського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року набрала законної сили.

23 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ільків Галина Михайлівна подала до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 04 березня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ільків Галини Михайлівни про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 464/7420/24 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, який становить три дні з дня отримання ухвали суду. Надано представнику заявника строк у 5 днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала суду про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що в поданій до суду заяві представника заявника ОСОБА_4 , обставини, які нею визначено як нововиявлені, мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Проте, такі фактичні дані відсутні у змісті заяви та документально не підтверджені, а також, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.

09 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ільків Галина Михайлівна подала до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що сторона позивача надала суду письмові докази про те, що позивачем вживалися заходи щодо витребування письмових доказів, а саме виписки з історії хвороби ОСОБА_3 з системи HELSI, які є нововиявленими обставинами, однак Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» повідомила ОСОБА_1 про те, що затребувана ним інформація є конфіденційною, оскільки становить лікарську таємницю, а відтак така може бути надана лише на ухвалу суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами і в заяві про усунення недоліків не зазначено, які саме обставини об`єктивно перешкодили позивачу протягом судового розгляду звернутися до суду із клопотанням про витребування медичної документації.

При цьому, заявником не надано доказів на підтвердження того, що зазначені обставини, повідомлені йому медичною сестрою в поліклініці, не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи, тоді як саме він постійно проживав з ОСОБА_3 , мав доступ до її медичної документації, був обізнаний про її захворювання і діагнози, купляв ліки, які приймала його матір.

Отже, зі змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не зрозуміло, які саме підстави заявник вважає нововиявленими, враховуючи те, що про можливість призначення посмертної судово-медичної експертизи було відомо заявнику принаймні з 29.10.2024 (як він зазначив у позовній заяві і вважав це недоцільним), тим самим позивач об`єктивно міг знати та знав про їх існування.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, виходячи із таких обставин.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1, 2 статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ст. 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції

Згідно ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу;

6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Згідно з ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Стаття 6 Конвенції «про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950, ратифікована ВР України 17.07.1997 гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства. Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

З тексту ст.6 Конвенції прямо витікає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом право на справедливий суд, хоча сам термін «доступність» у наведеній статті не вживається. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

У справі Веііеt v. Fгапсе від 4 грудня 1995 року, Серія А, N 333-Б Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У справі «Golder v. The United Kingdom» від 21.02.1975 , ЄСПЛ вперше прийшов до висновку, що сама конструкція ст.6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч.1 ст.6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Колегією суддів встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільків Галина Михайлівна своєчасно, на виконання вимог ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 04 березня 2026 року про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без руху, надала усі докази, які вважала за доцільне надати на свій розсуд та зазначила, що позивачем надано суду письмові докази про те, що ним вживалися заходи щодо витребування письмових доказів, однак у зв`язку з тим, що такі становлять лікарську таємницю останньому було відмовлено у їх наданні.

Відтак, суд першої інстанції на підставі саме цих доказів мав вирішувати по суті у цій справі питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у цій справі за нововиявленими обставинами, відповідно до поданої заяви.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ільків Галини Михайлівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Петелька Ігор Васильович про визнання договору дарування недійсним.

Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 необхідно задовольнити, ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ільків Галини Михайлівни задовольнити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 21 серпня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк