Додаткове рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №333/934/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 20.08.2026 Справа № 333/934/26

Запорізький Апеляційний суд

Єдиний унікальний №333/934/26 Головуючий у 1- інстанції Варнавська Л.О.

Провадження № 22-з/807/123/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мінгазова Р.В.

суддів: Бредуна Д.С.,

Кочеткової І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву адвоката Солтіс Ірини Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником - адвокатом Солтіс Іриною Володимирівною, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пені) за прострочку сплати аліментів в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 40 коп.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 02 липня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Солтіс І.В. подала апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».

Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 серпня 2026 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено повністю.

Стягнуто зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 20.09.2018 по 04.12.2025 у розмірі 354 708,86 (триста п`ятдесят чотири тисячі сімсот вісім) грн. 86 коп.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5320 (п`ять тисяч триста двадцять) грн. 63 коп.

09 серпня 2026 року адвокат Солтіс І.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернулася до Запорізького апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, мотивуючи її тим, що під час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат. У поданій заяві адвокат просила ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме:витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 18 000,00 грн., а також витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 18 000,00 грн.

Заперечень або пояснень щодо суми заявлених судових витрат та вимог, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, від інших учасників справи до суду не надходило.

При цьому слід зауважити, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Запорізького апеляційного суду 28 липня 2026 року під час апеляційного перегляду справи, представник ОСОБА_2 адвокат Деревський С.В. заперечував проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що він є явно завищеним та неспівмірним зі складністю справи, фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи і характером апеляційного перегляду. Оскільки апеляційна скарга значною мірою повторює правову позицію та аргументи, які вже були викладені під час розгляду справи судом першої інстанції, просив суд у разі встановлення підстав для розподілу таких витрат зменшити їх розмір до розумного, обґрунтованого та співмірного, враховуючи складність справи, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи та принцип пропорційності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви адвоката Солтіс І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

То ж домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції у загальному розмірі 18 000,00 грн., адвокатом Солтіс І.В. в інтересах ОСОБА_1 надано суду наступні докази: ордер на надання правничої допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; Договір № 24/11-2025 ПДф про надання правничої допомоги від 10.11.2025 року; копії рахунків на оплату правничої допомоги згідно договору: № 1-26 від 19.01.2026 на суму 5 000,00 грн., № 1/2-26 від 12.03.2026 на суму 2 000,00 грн., № 2-26 від 23.03.2026 на суму 1 000,00 грн., № 2/2-26 від 27.03.2026 на суму 3 000,00 грн., № 4/1-26 від 21.04.2026 на суму 2 000,00 грн., № 5/1-26 від 27.05.2026 на суму 2 000,00 грн., № 6/1-26 від 10.06.2026 на суму 3 000,00 грн.; копії платіжних доручень на підтвердження оплати правничої допомоги на загальну суму 18 000,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг № 1-26 П від 10.06.2026 до Договору № 24/11-2025 ПДф, яким підтверджено надання таких послуг, як робота адвоката з підготовки, складання та подання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяв по суті, інших заяв / клопотань з процесуальних питань та інших документів, пов`язаних із розглядом справи у цивільній справі № 333/934/26, а також представництво інтересів і прийняття участі в судових засіданнях з урахуванням часу на дорогу та очікування судових засіданнях.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 18 000,00 грн., адвокатом Солтіс І.В. в інтересах ОСОБА_1 надано суду такі докази: додаткова угода № 2 до Договору № 24/11-2025 ПДф про надання правничої допомоги від 10.11.2025; копії рахунків на оплату правничої допомоги: № 6/2-26 від 25.06.2026 на суму 8 000,00 грн. та № 8/1-26 від 05.08.2026 на суму 10 000,00 грн.; копії платіжних доручень на підтвердження оплати правничої допомоги на загальну суму 18 000,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг № 2-26 П від 05.08.2026 до Договору № 24/11-2025 ПДф, яким підтверджено надання таких послуг, як робота адвоката з підготовки, складання та подання до Запорізького апеляційного суду заяв по суті, інших заяв/клопотань з процесуальних питань, інших документів, пов`язаних із розглядом справи у цивільній справі № 333/934/26, що перебуває на розгляді у Запорізькому апеляційному суді.

Докази наявності відповідних витрат є належними та допустимими, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, а також виходячи із засад розумності й справедливості та враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат є надмірним та неспівмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на їх виконання, та обсягом наданих послуг. Тому колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката необхідно зменшити.

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду цієї справи в суді першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням засад розумності, справедливості та співмірності, колегія суддів вважає за необхідне зменшити загальну суму витрат на професійну правничу допомогу, заявлену адвокатом, з 36 000,00 грн. до 18 000,00 грн. (10 000,00 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та 8 000,00 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції).

Колегія суддів вважає, що стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 18000,00 грн. забезпечуватиме справедливий баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме критеріям розумності, співмірності та не становитиме надмірного тягаря для іншої сторони.

З огляду на вищезазначені обставини, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270, ст. ст. 137, 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву представника позивача в цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, яких позивач зазнав на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, у загальному розмірі 18 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Солтіс Ірини Володимирівни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Солтіс Ірини Володимирівни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити частково.

Ухвалити в цій справі додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 333/934/26 у суді першої інстанції, у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи № 333/934/26 у суді апеляційної інстанції, у розмірі 8 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Р.В. Мінгазов

Судді: Д.С. Бредун

І.В. Коченткова