Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №688/1748/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1748/26

№ 2/688/1449/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

20 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

17.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову посилається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.02.2021 було розірвано. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На утримання дітей рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2020 з відповідача на її користь стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідач сплачував аліменти у визначеному судом розмірі до березня 2026 включно. Оскільки старший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, на її користь в даний час стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 з усіх видів доходу відповідача. Отже, оскільки у зв`язку з припиненням стягнення аліментів на старшу дитину матеріальний стан відповідача покращився та те, що визначений попереднім рішенням розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та задоволення її мінімально необхідних вікових потреб, проситьсуд змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2020 по справі №688/1236/20 та стягувати з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив не подав, хоча про день, час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд о 09 год 05 хв 22.05.2026.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2026 за клопотанням позивача витребувано у Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості щодо наявності виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №688/1236/20 2/688/471/20про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28 квітня 2020 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття, в тому числі щодо розміру частки стягуваних аліментів станом на квітень 2026 року; розгляд справи відкладено до 11 год 00 хв 22.07.2026, а в подальшому через ненадання витребуваної інформації до 09 год 30 хв 20.08.2026.

05.08.2026 на виконання ухвали суду від 22.05.2026 від старшого державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Єгорової надійшло повідомлення від 04.08.2026 за №21.15-26-65082/02.

20.08.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.10.2007 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.02.2021.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_1 від 02.04.2008 та серії НОМЕР_2 від 01.04.2013 відповідно.

Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується даними акту щодо підтвердження фактичного місця проживання Грицівської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області від 13.04.2026.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.06.2020 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2020 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно повідомлення старшого державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Єгорової від 22.07.2026 за №21.15-26-62429/02 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №62380773 від 18.06.2020, відкрите на підставі виконавчого листа Шепетівського міськрайонного суду №688/1236/20 2/688/471/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2020 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до повідомлення старшого державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О. Єгорової від 04.08.2026 за №21.15-26-65082/02 згідно звіту про відрахування та виплат ОСОБА_2 розмір частки стягуваних аліментів на неповнолітню дитину складає станом на квітень 2026 року 16,67%.

Як вбачається з відповіді №3206749 від 20.08.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи, відповідач ОСОБА_2 працює та має щомісячний дохід, який за період з І по ІІ квартал 2026 року в загальній сумі складає 216764,86 грн.

Застосовані норми права

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини (від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст.12 цього Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши думку позивача, викладену у письмовій заяві, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дітей, а тому не тільки позивач, але й відповідач зобов`язаний утримувати свою неповнолітню дитину ОСОБА_4 .

Висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 провадження 61-22317св19 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, підставою для звернення до суду із позовом про збільшення розміру аліментів відповідно до положень ст. 192 СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Діти сторін після розірвання шлюбу проживають разом із матір`ю, а відтак основний тягар по їх утриманню, що включає в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежить саме на позивачу, адже утримання дітей не зводиться виключно до суми стягуваних аліментів із платника.

Виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, відповідач зобов`язаний нарівні із позивачем забезпечити дітям рівень життя, необхідний та достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Старший син сторін досяг повноліття, а тому стягнення аліментів на його утримання припинено, отже матеріальне становище відповідача покращилось.

Вирішуючи спір, суд враховує, що неповнолітня дитина сторін проживає разом з позивачем, розмір аліментів, визначений рішенням суду (16,67%), є недостатнім для забезпечення належного її розвитку, оскільки в силу свого віку та стану здоров`я вона природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, лікування та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, чого відповідачем не заперечувалось та не спростовано.

Щодо визначення частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, суд зазначає наступне.

З аналізу ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.

Статтею 182Сімейного кодексу України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Судом встановлено, що підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів є погіршенням матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки у зв`язку зі зміною потреб дитини, яка проживає із нею, остання стала нести більші витрати щодо його забезпечення та утримання, а також покращення матеріального становища відповідача ОСОБА_2 у зв`язку із припиненням стягнення аліментів на сина, який досяг повноліття.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , яка буде стягуватися як аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, його вік; матеріальне становище відповідача, який отримує постійний дохід, відсутність даних про незадовільний стан здоров`я платника аліментів, відсутність доказів перебування на його утриманні інших осіб, а тому дійшов висновку, що розмір аліментів підлягає збільшенню та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 141, 150, 180-183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини -задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2020 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК