Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №682/2280/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2280/26

Провадження № 1-кп/682/163/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12026244160000088 від 20.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого вантажником ТОВ "Аква-Родос", маючого на утриманні одну малолітню дитину, не маючого на утриманні осіб похилого віку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 19 липня 2026 року близько 09.40 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, на ґрунті неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_5 . Під час цього конфлікту, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область спини потерпілого, від чого останній впав на підлогу та отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки, що згідно висновку судово-медичної експертизиза своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості на основі кваліфікуючого критерію тривалого розладу здоров`я (загоювання переломів променевих кісток триває більше трьох тижнів).

Надалі, без перерви у часі, ОСОБА_4 схопив потерпілого ОСОБА_6 за плечі, підняв із підлоги із застосуванням власної фізичної сили та кулаком правої руки наніс не менше трьох ударів в область верхньої губи потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців внутрішньої поверхні правого плеча, лівого плеча та забою м`яких тканин верхньої губи з крововиливом та осадненням слизової оболонки, які згідно висновку судово-медичної експертизи за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

21.08.2026 між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 за ініціативи потерпілого було укладено угоду про примирення з ініціативи потерпілого.

Відповідно до умов вказаної угоди потерпілий та обвинувачений у кримінальному провадженні № 12026244160000088 від 20.07.2026 добровільно, у відповідності до ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 122 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження.

У даній угоді сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яку має понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме: призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання згідно санкції ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді виправних робіт строком на 6 місяців із відрахуванням в дохід держави 10 відсотків від суми заробітку обвинуваченого.

Також в угоді зазначено, що обвинувачена та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав повністю, щиро розкаюється, підтвердив обставини вчинення нею правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України. Підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив, що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав угоду про примирення, повідомив, що дана угода укладена добровільно, за його ініціативи, тому просив суд затвердити угоду на викладених в ній умовах. Повідомив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Зазначив, що йому повністю зрозумілі наслідки укладення угоди про примирення.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що угода відповідає встановленим вимогам КПК України, підстави, передбаченні ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди відсутні, тому не заперечувала проти затвердження угоди.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно з вимогами ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд встановив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України.

Таким чином, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме: заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України відсутні.

Відповідно до ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання, оскільки обвинувачений в силу ст.89 КК України не судимий, вину свою визнав, примирився із потерпілим, завдану йому шкоду відшкодував, потерпілий не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, має постійне місце роботи, в скоєному розкаюється, відтак визначене в угоді про примирення, узгоджене сторонами угоди, покарання відповідає вимогам ст.50, 65 КК України, а також є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

Установлено, що підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази – відсутні.

Керуючись ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення від 21.08.2026, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026244160000088 від 20.07.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання у вигляді 6 (шести) місяців виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням в доход держави 10 % його заробітку.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

Обвинуваченим – виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

Потерпілим – виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, нероз`яснення йому наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст. 474 КПК України;

Прокурором – виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1