Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №676/6452/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6452/26

Номер провадження 3/676/1937/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судових засідань Мельник Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області протокол та матеріали справи, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя по АДРЕСА_1 , непрацюючого, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - не вказано), за ст.185 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

До Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №726070 від 19 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 о 22:10 год. 19 липня 2026 року по вул. Молодіжна, 19 в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, перебуваючи в громадському місці, а саме на дитячому майданчику, поводився зухвало та агресивно, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції ОСОБА_2 , шарпав за форменний одяг, штовхав працівника ОСОБА_2 , чим ображав людську гідність та честь. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , повторно не з`явився без поважних причин, за вказаною в протоколі адресою відсутній, місце знаходження невідоме.

Судом вживалися заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Разом з тим судова повістка повернулася без вручення у зв`язку з неправильним зазначенням адреси місця проживання особи. Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи даних, здійснити повідомлення ОСОБА_1 за номером телефону не виявилося можливим, оскільки під час спроби зв`язку отримано інформацію про те, що абонент відсутній. Таким чином, суд був позбавлений можливості повідомити особу про час та місце судового засідання засобами телефонного зв`язку.

За таких обставин суд позбавлений можливості забезпечити належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та його явку до суду, оскільки всі залежні від суду заходи для цього були вжиті, однак не дали результату з причин, що не залежать від суду.

Враховуючи викладене, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами та за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №726070 від 19 липня 2026 року та інші матеріали справи, не здобув достатньо доказів доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та вважає, що провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.

У відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначені завдання реалізуються шляхом вчинення низки процесуальних дій органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення. Передусім це з`ясування наявності факту вчинення правопорушення, установлення особи, що вчинила правопорушення, чи винна ця особа і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної законної вимоги поліцейського.

З даної норми вбачається, що вказане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження – акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.

При цьому суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст.185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Водночас суд звертає увагу, що описані у протоколі дії ОСОБА_1 , а саме висловлювання нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, шарпання за формений одяг та штовхання працівника поліції, за своїм змістом та характером можуть свідчити про наявність ознак іншого адміністративного правопорушення, однак не розкривають обов`язкової об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, яка полягає саме у злісній непокорі законній вимозі або розпорядженню поліцейського. При цьому в протоколі не зазначено, яку саме законну вимогу чи розпорядження працівника поліції висловив та не виконав ОСОБА_1 , у зв`язку з чим наведені в протоколі обставини не можуть бути достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності саме за ст.185 КУпАП.

В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення і у зв`язку з чим та, оскільки ст.185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до п.3 п.п «а» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, що не було дотримано в частині конкретизації інкримінованих дій.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, працівником поліції, в порушення вимог ст.251 КУпАП, не надано беззаперечних доказів вини останнього.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що поліцейськими патрульної поліції не викладено суті адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення є неконкретизованою, її зміст не розкрито в повному обсязі.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення ст.185 КУпАП, про які вказано в протоколі.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 185, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.185 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду

Я.І. Воєвідко