Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №674/1407/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1407/26

Провадження № 2/674/1158/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 серпня 2026 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., з участю секретаря судового засідання Калянової І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 07 серпня 1999 року між сторонами зареєстровано шлюб, від якого вони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постійні непорозуміння та сварки в сім`ї призвели до того, що сім`я остаточно розпалася: сімейні стосунки не підтримуються, спільний побут не ведеться, сторони тривалий час спільно не проживають і навіть не спілкуються, а шлюб має формальний характер. Примирення та збереження шлюбу вважає неможливим, оскільки подальше спільне життя з відповідачем як подружжя суперечитиме її інтересам, що має істотне значення. Просить шлюб розірвати та стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подавши заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності та строку на примирення не надавати. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, проти чого позивач не заперечує.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини та докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 07 серпня 1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Нефедівській сільській раді Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, про що складено актовий запис № 04, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 07 серпня 1999 року. При державній реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (актовий запис № 2 від 18 травня 2015 року, складений виконавчим комітетом Держанівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області).

Як вбачається з матеріалів справи, спільне життя сторін не склалося через постійні непорозуміння та сварки в сім`ї, у зв`язку з чим вони тривалий час не проживають однією сім`єю, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, а шлюб фактично розпався та має формальний характер. Малолітній син сторін проживає разом із матір`ю за зареєстрованим місцем проживання; спору між батьками щодо місця проживання дитини немає, вимог про її утримання та про поділ спільного майна подружжя в межах цієї справи не заявлено.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України).

Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. При цьому, як зазначено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц та від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц, надання подружжю строку для примирення є правом, а не обов`язком суду; суд не може примушувати подружжя проживати разом. З огляду на категоричну позицію позивачки щодо небажання зберігати шлюб та її пряме прохання строку на примирення не надавати підстави для надання такого строку відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що подружні стосунки припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме її інтересам, а відповідач будь-яких заперечень проти розірвання шлюбу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а шлюб між сторонами – розірванню.

За правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із Законом України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 1331,20 грн.

Судом встановлено, що при поданні позову позивачкою згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 30 червня 2026 року № 2.734038583.1 було сплачено судовий збір у розмірі 1351,20 грн, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору, проте виключно в межах установленої законом ставки - у розмірі 1331,20 грн.

Позивачка не позбавлена права звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченої суми судового збору у порядку, визначеному ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 24, 56, 104, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273, 280–282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 07 серпня 1999 року в Нефедівській сільській раді Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, актовий запис № 04, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Давид БАРАТЕЛІ