Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №202/3925/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1962/26 Справа № 202/3925/26 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Оверченко О.А. на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126, 124 КУпАП, -

за участі:

представника особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності Оверченко О.А.

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців; за ч. 3 ст. 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Згідно ст. 36 КУпАП наклаено на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

При обставинах, встановлених місцевим судом, 20.04.2026 року о 18 год 20 хв. за адресою: м.Дніпро, вул. Бердянська 5А, водій транспортного засобу ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль VOLVO XC90 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить водію ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП т.з. отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП

Також, 20.04.2026 року о 18 год 20 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Бердянська 5А, водій транспортного засобу ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, чим порушив ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожні рухи», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Оверченко О.А. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в цій частині та змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення в порядку ст. 36 КУпАП, застосувавши більш м`який вид стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу по її суті вказує, що ОСОБА_1 не знав про те, що відносно нього державний виконавцем була винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. За таким обставин, на думку адвоката, провадження у справі за ст. 126 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю умислу у ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення.

Також вказує, що ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не заперечує, факту ДТП не заперечує, але вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців є занадто суворим. Зазначає, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, вину визнає в повному обсязі, має з 2005 року онкологічне захворювання, потребує оперативного лікування, а тому автомобіль йому вкрай потрібен для повсякденного життя.

Адвокат Оверченко О.А. в судовому засіданні підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, передбачає умисну форму вини, а саме особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортним засобом.

Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за ч. 3 ст. 126 КУпАП, обов`язково мають містити належним чином засвідчену уповноваженою на те посадовою особою відділу державної виконавчої служби копію документу, яким відносно особи, що притягається до адміністративної відповідальності, застосовано відповідне обмеження, а також мають бути долучені документи, які б підтверджували обізнаність особою, щодо якої винесено постанову про застосування відносно неї відповідного обмеження.

Як слідує з матеріалів справи, дійсно 28 серпня 2024 року головним державним виконавцем Новомосковського ВДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, згідно судового наказу № 183/11044/23.

В той же час, у відповідь на адвокатський запит, начальник відділу Самарівського ВДВС листом № 115228 від 21 липня 2026 року повідомив, що інформація про вручення рекомендованого поштового відправлення ОСОБА_1 наведеної вище постанови, відсутня.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановлених щодо нього обмежень у праві керування транспортними засобами, апеляційний суд доходить висновку, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме порушення вимоги керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у цій справі в частині ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права під час обрання виду і розміру адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , належним чином виконав вимоги закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд першої інстанції дійшов висновку, що накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, є справедливим та відповідає тяжкості скоєного правопорушення.

Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, передбачений санкцією ст. 124 КУпАП, є співмірним вчиненому правопорушенню, необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, яке є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування або зміни постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги адвоката в цій частині приймаються до уваги, однак вони не нівелюють наведених вище обставин.

За таких обставин, відповідні доводи апеляційної скарги суд не може визнати достатніми для зміни постанови суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в частині ст. 124 КУпАП, а постанова суду першої інстанції в цій частині є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Керуючись п.1 ст. 247, 268, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Оверченко О.А., - задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, - скасувати в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення за ст. 36 КУпАП.

Провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене 3 ст. 126 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2026 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста