Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №215/1359/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7693/26 Справа № 215/1359/26 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горбенко Інна Василівна, на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року, яка постановлена суддею Демиденком Ю.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складення повного судового рішення відсутні,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбенко І.В., подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на одну другу частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 , заборонити ОСОБА_2 , а також будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, переходу права власності, поділу, виділу, передачі в іпотеку, зміни власника чи інших обтяжень щодо однієї другої частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що у разі задоволення позову ОСОБА_1 буде набуття право власності на одну другу частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 має юридичну можливість у будь-якій момент здійснити відчуження спірного майна, що може призвести зміни предмету, підстав позову та оскарження нових правочинів

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2026 рокув задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горбенко І.В., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував висновок Великої Палати Верховного Суду, на який послався в оскаржуваній ухвалі. Ризик незабезпечення ефективного захисту прав позивача є об`єктивним і реальним. Спірна 1/2 частка житлового будинку на цей час зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_2 , яка має юридичну можливість у будь-який час здійснити її відчуження на користь третіх осіб без згоди і відома позивачки. Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/5683/22 прямо вказала, що можливе подальше відчуження відповідачем спірного майна об`єктивно перешкоджатиме ефективному захисту порушених прав позивача, оскільки спонукатиме його до ініціювання нових судових спорів (пункт 55 постанови).

Посилається, що обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами. Дійсна мета звернення позивача з даною заявою не спрямована на зловживання процесуальними правами чи заподіянням шкоди відповідачу, а має на меті виключно створення умов для реального та ефективного захисту і виконання в майбутньому рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Стойка Р.В., посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року залишити без змін. Посилається, що суд першої інстанції правомірно відмовив у забезпеченні позову, оскільки позивачка намагається накласти обмеження на майно, до якого не має жодного правового відношення (не є спадкоємцем цієї частки та знала про її відчуження понад 50 років тому). Посилається, що, оскільки позивачка не має жодного правового зв`язку із правомірно відчуженим 50 років тому майном, застосування будь-яких обмежень є грубим порушенням прав законного власника.

Представник позивача адвокат Горбенко І.В. подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та участі заяника, апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, встановивши, що в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову на даний час є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз`яснено в п. п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно з ч.1 п.1-10 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судам слід ураховувати, що, у справах окремих категорій, позови можна забезпечувати за допомогою спеціальних заходів, які регулюються нормами відповідних законів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Вказані висновки також не суперечать висновкам щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22, на яку обґрунтовано послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даній справі позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В заяві про забезпечення позову просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на одну другу частку житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 .

Разом з тим, позивачкою не наведено обґрунтованих обставин, які свідчать про можливе утруднення виконання рішення суду, у випадку задоволення її позовних вимог, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи заявника, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Горбенко Інна Василівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: