Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №216/4153/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8924/26 Справа № 216/4153/25 Суддя у 1-й інстанції - Стартанович Д.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Стартановичем Д.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,-

ВСТАНОВИВ

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Трофименко М.В., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період часу з 10.11.2012 року по 27.11.2023 року позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Центрально-Міського районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2023р. розірвано.

Від цього шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі судового наказу, винесеного Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №216/93/26) з його заробітку утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі судового наказу, винесеного Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №216/3327/25) з його заробітку утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та гарантовано не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання спільних дітей по 1/4 частки від всіх видів доходів позивача на кожну дитину. Заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Позивач заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання синів у розмірі 1/4 частки на кожну дитину, оскільки наразі самостійно утримує свою новостворену сім`ю.

Тому позивач звертається із вищевказаним позовом та просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2023 року №216/93/23, провадження №2-н/216/148/23 та на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2025 року №216/3327/25, провадження №2-н/216/1039/25 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів, задоволений.

Змінено розмір аліментів, які стягуються зі ОСОБА_1 на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2023 року №216/93/23, провадження №2-н/216/148/23 та на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2025 року №216/3327/25, провадження №2-н/216/1039/25 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати із ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2023 року №216/93/23, провадження №2-н/216/148/23 та на підставі судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від05.05.2025 року №216/3327/25, провадження №2-н/216/1039/25, припинити після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1211,20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій О.В., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду про погіршення матеріального становища позивача не підтверджений належними доказами та ґрунтується виключно на фактах створення позивачем іншої сім`ї. При цьому судом не було встановлення зменшення доходів позивача, ані виникнення у нього нових передбачених законом обов`язків щодо утримання інших осіб, які б унеможливлювали сплату аліментів у раніше визначеному розмірі. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Трофименко М.В., посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу відповідачки залишити без задоволення, а рішення суду як законне і обґрунтоване – без змін.

Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача адвоката ПовалійО.В., яка підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній аідстав та просила її задовольнити, представника позивача адвоката Трофименко М.В.., яка просила апеляційнк скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, заявлених позовних вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідачки підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Судом та матеріалами справи встановлено, що що в період часу з 10.11.2012 року по 27.11.2023 року позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Центрально-Міського районного суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.11.2023р. розірвано.

Від цього шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі судового наказу, винесеного Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №216/93/26) з його заробітку утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі судового наказу, винесеного Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №216/3327/25) з його заробітку утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та гарантовано не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання спільних дітей по 1/4 частки від всіх видів доходів позивача на кожну дитину. 29.12.2023 позивач одружився вдруге з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Серії НОМЕР_1 , видане Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).

Матеріалами справи також підтверджено, що з 11.05.2022 року по теперішній час позивач перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою (форма 5) від 17.01.2025р.

Дружина позивача не працює, що підтверджується довідками ОК-7 та ОК-5, не має ніякого доходу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 ,суд першої інстанції дійшов висновку, що на даний час змінились обставини, що існували на момент винесення Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області судових наказів про стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки на утримання синів, оскільки позивач вдруге одружився, дружина позивача не працює, не має ніякого доходу, від першого шлюбу дружина позивача має сина, позивач самостійно утримує свою нову сім`ю.

Зважаючи на особу платника аліментів, з урахуванням встановлених по справі обставин і доказів матеріального становища, наявності інших утриманців, суд прийшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів до 1/3 частини з усіх видів заробітку і доходу позивача на двох дітей позивача, що буде справедливим.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може за наступних підстав.

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», статті 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підставу позовних вимог посилався на те, що він сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання двох дітей у розмірі 1/4 частки його доходу щомісячно на кожну дитину, у нього змінився сімейний стан, оскільки він одружився, його дружина не працює, має дитину від першого шлюбу і він самостійно утримує свою сім`ю.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, «зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів».

Діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61- 1031св21).

Доводи позивача про те, що на даний час змінився сімейний та матеріальний стан позивача, який фактично створив нову сім`ю, на його утриманні перебуває дружина та її дитина від попереднього шлюбу, а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, колегія суддів не приймає, оскільки створення нової сім`ї не може бути достатньою та безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу.

Крім того, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в Збройних Силах України постійно зростає, що надає йому можливість гідно утримувати всіх своїх дітей.

Колегія суддів вважає, що саме позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, повинен довести обставини, які мають істотне значення, та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі.

Отже, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів стягнутих з позивача на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх сині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його майнового стану, який будучи працездатною особою має можливість сплачувати аліменти.

Визначений судом розмір аліментів забезпечить право дітей на нормальний життєвий рівень, достатній для їх фізичного, морального, культурного і соціального розвитку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Колегія суддів також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відповідачки, щодо того, що позивачем не доведено належними доказами погіршення його матеріального стану, у зв`язку з чим він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судовим рішенням. Доводи ОСОБА_2 в цій частині залишились поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого судом ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів.

Відповідно п.п «в» п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 підстав для розподілу судових витрат, понесених в суді першої інстанції немає.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 816,80 грн.

Керуючись статтями 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Повалій Олена Василівна, задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2026 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 1 816,80 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Головуючий

Судді