Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №726/2645/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №726/2645/26

Суддя: Байцар Л. В.

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2645/26

Провадження №2-а/726/19/26

Категорія 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., секретаря с/з Колісник А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП України, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

1.Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП України, Департаменту патрульної поліції НПУ про скасування постанови ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП України, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно з матеріалами постанови, 06 липня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Паліводою Вадимом Олександровичем відносно ОСОБА_1 , надалі - Позивач, винесено постанову серії ЕНА № 7499455 про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 06.07.2026 о 10 год. 23 хв. 37 сек. у с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, на автомобільній дорозі Н-03, 324 км, Позивач, керуючи транспортним засобом TOYOTA HILUX, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Басейновому управлінню водних ресурсів річок Прут та Сірет, нібито рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті «більш ніж на 20 км/год» та порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Вимірювання швидкості руху транспортного засобу здійснювалося лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 ТС008372.

З оскаржуваною постановою він категорично не погоджується, вважає її незаконною, винесеною з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено, та інспектором під час розгляду справи не було надано жодних беззаперечних доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 був стаціонарно закріплений під час проведення вимірювання, тобто інспектор тримав прилад у руках. Крім того зазначає, щодо невідповідності способу вимірювання, а саме вказує, що виробником зазначено оптимальну фокусну дистанцію – 70 м., натомість фіксація показника швидкості здійснювалась на дистанції 330,6 м., що в декілька разів перевищує допустиму. Також звертає увагу суду на те, що не було належної ідентифікації т/з в момент вимірювання швидкості, тобто на кадрі, який відповідає дистанції 330 м. від т/з номерний знак авто не є читабельним, що не дає можливість встановити, що об`єктом вимірювання є саме авто марки «TOYOTA HILUX», д.н.з. НОМЕР_1 . Позивачем також вказано, що частина 4 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год. Водночас в оскаржуваній постанові інспектор поліції сформулював суть адміністративного правопорушення як перевищення дозволеної швидкості руху в населеному пункті «більш ніж на 20 км/год», але при цьому кваліфікував дії Позивача за ч. 4 ст. 122 КУпАП та наклав штраф у розмірі 1 700 грн, тобто застосував санкцію за перевищення швидкості більш як на 50 км/год. Отже вказує що, посадова особа описала фактичну ознаку одного складу адміністративного правопорушення, але застосувала правову кваліфікацію та санкцію іншого, більш суворого складу. Така суперечність не може бути визнана такою, що не має правового значення, оскільки вона стосується змісту адміністративного обвинувачення, меж захисту Позивача та підстав застосування більш суворої адміністративної відповідальності. З огляду на вказане, просить скасувати постанову серії ЕНА №7499455 від 06.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

2. Рух справи.

2.1. Ухвалою суду від 23.07.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

2.2. На адресу суду надійшов письмовий відзив від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить відмовити у його задоволенні.

Зокрема вказано, що Під час несення служби в Чернівецькій області, с. Недобоївці, автодорога Н-03, 324 км, 06.07.2026 нарядом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС008372) було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу Toyota Hilux з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 105 (сто п`ять) км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 55 (п`ятдесят п`ять) км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України. Після чого інспектором було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, яким ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульної та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Крім того зазначає, що Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Звертає увагу суду на те, що не можуть вважатись обґрунтованими доводи Позивача, що поліцейський використовував TruCam в незакріпленому вигляді, а утримував в руці під час вимірювання швидкості руху, оскільки лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Крім того зазначає, що незаповнення графи 7 постанови «До постанови додаються», не свідчить про відсутність доказів та не впливає на допустимість долучених до відзиву фото- і відеоматеріалів.

2.3. На адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив, де позивач зазначає, що не погоджується із зазначеними доводами Відповідача, оскільки вони не лише не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, а долучені самим Відповідачем матеріали містять додаткові істотні суперечності та підтверджують порушення порядку вимірювання швидкості і процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, обґрунтувавши наведені доводи в письмових поясненнях.

3. Позиція сторін у судовому засіданні.

3.1. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Кіореско І.Ю. в судовому засіданні підтримав позов та надав пояснення аналогічні письмовим, що зазначені в позові та у відповіді на відзив.

3.2. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У скерованому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовної заяви відмовити.

4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).

Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху». Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

В свою чергу, диспозиція частини 4 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ядесят кілометрів на годину.

Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожніх знаком 5.49 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.50 «Кінець населеного пункту».

Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 ІІ TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Тому достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 ІІ TruCam отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012, виданий 29.08.2012, копію якого було надано відповідачем.

До відзиву відповідач також долучив копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинний до 20.11.2026 на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС008372.

5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 06.07.2026 о 10 год. 23 хв. 37 сек. у с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, на автомобільній дорозі Н-03, 324 км, водій, керуючи транспортним засобом TOYOTA HILUX, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Басейновому управлінню водних ресурсів річок Прут та Сірет, рухався в населеному пункті зі швидкістю 105 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху в населеному пункті «більш ніж на 20 км/год» та порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

На відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції (що були додані до відзиву на позовну заяву) зафіксовано момент зупинки TOYOTA HILUX, державний номерний знак НОМЕР_1 , попереджено водія про ведення відеофіксації в порядку ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», а також роз`яснено причину зупинки керованого позивачем транспортного засобу та ознайомлено з доказами, процедурою розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що на вказаному відеозаписі відображено, що транспортний засіб TOYOTA HILUX, державний номерний знак НОМЕР_1 працівниками поліції було зупинено саме у межах населеного пункту.

На трасі Н-03 у населеному і с. Недобоївці встановлений дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту». Цей дорожній знак позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху України, що визначають порядок руху в населених пунктах.

На фотознімку з приладу TruCam відображені географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті Недобоївці.

З тієї ж карти місцевості вбачається, що подія мала місце саме в населеному пункті -забудованій території, на якій проживають або працюють люди.

До відзиву на позовну заяву відповідачем додається фотознімок з онлайн сервісу Google Maps із зазначенням географічних координат, які автоматично були вказані у фотознімку приладу TruCam, з яких вбачається, що фіксування швидкісного режиму позивача відбувалось саме в населеному пункті Недобоївці. При перенесення вказаних координат за допомогою загальнодоступних карт Google Maps цілком можна встановити, що прилад знаходився в межах населеного пункту Недобоївці. При цьому, як вбачається із фотознімку з приладу TruCam, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 330,6 м., а відтак і сам автомобіль позивача знаходився в межах населеного пункту.

6. Висновки суду.

Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки, дозволений для використання на території України та даний прилад відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а тому його дані можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що дії працівника поліції були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно.

Отже, згідно з технічними характеристиками, прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості - «TruCAM» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, а тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Крім того, посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові інспектор поліції сформулював суть адміністративного правопорушення як перевищення дозволеної швидкості руху в населеному пункті «більш ніж на 20 км/год», але при цьому кваліфікував дії Позивача за ч. 4 ст. 122 КУпАП та наклав штраф у розмірі 1 700 грн, тобто застосував санкцію за перевищення швидкості більш як на 50 км/год. не береться судом до уваги, так як фраза «більш ніж на 20 км/год» є очевидною технічною опискою (шаблонною помилкою) у викладенні фабули, яка не вплинула на правильність правової кваліфікації, не позбавила позивача можливості зрозуміти суть обвинувачення.

На відеозаписі із нагрудних камер працівників поліції відображено, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у межах населеного пункту - с. Недобоївці.

Окрім того відповідачем долучено роздруківку із загальнодоступного сервісу Карти Google, який є картографічним вебсервісом та здійснює пошук місць за координатами. Саме на фотознімку з приладу ТruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в населеному пункті с. Недобоївці.

З огляду на наявність інших доказів у справі суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49.

За наведених обставин, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів, а тому підтверджує перевищення швидкості ОСОБА_1 на 50 км/год в межах руху в населеному пункті.

У зв`язку із викладеним, у задоволенні вимог позивача про скасування постанови слід відмовити, у зв`язку з тим, що відповідачем здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до приписів чинного законодавства на підставі відповідних доказів, про які зазначено в постанові, адже доказів, які б спростовували надані відповідачем докази в обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення не надано.

Таким чином, зважаючи на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7499455 від 06.07.2026 відповідає вимогам чинного законодавства, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП України, Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Л. В. Байцар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua