Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №463/7879/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7879/26

Провадження №1-кп/463/619/26

В И Р О К

іменем України

21 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026142360000524 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Межиріч, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українеця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (модульне містечко), з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 04 серпня 2026 року, приблизно о 22 год. 55 хв., перебуваючи на вулиці поблизу будинку №44 по вул. Юрія Руфа у м. Львові, вийшовши з автомобіля таксі «838» марки «Toyota Corolla» із д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ФОП ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневажливим ставленням до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи власну зверхність, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей, голосно висловлювався нецензурною лайкою, кричав, поводився агресивно та зухвало, чим порушив громадський спокій, та створив реальну небезпеку для оточуючих.

Надалі, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки по правому зовнішньому дзеркалу заднього виду автомобіля таксі «838» марки «Toyota Corolla» із д.н.з. НОМЕР_1 , в подальшому наніс один удар кулаком правої руки по передньому боковому склу правих дверей, що призвело до його розбиття, тоді продовжуючи свої хуліганські дії, наніс два удари кулаком правої руки по вітровому склу, пошкодивши його.

В результаті своїх умисних неправомірних дій ОСОБА_3 спричинив матеріальної шкоди ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 34 173,94 грн.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 , кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується за ст. 12 КК України як проступок, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 296КК України у виді штрафу, оскільки на переконання суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначене даним вироком покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Речові докази, а саме DVD-R диск, на якому знаходиться відео з камери відеоспостереження – залишити при матеріалах вказаного кримінального провадження, паперовий конверт з надписом «Національна поліція України» NPU-0271403, в якому міститься рушник зі слідами РБК із переднього правого сидіння автомобіля, паперовий конверт №0001675, в якому знаходиться запаховий слід №1 із рушника, паперовий конверт з надписом NPU0271405, в якому знаходяться три змиви зі слідами РБК із переднього вітрового скла, паперовий конверт NPU0271406,в якому знаходяться два змиви із ручок передніх дверей, спец-пакет з надписом «Національна поліція України ICR 0003162, в якому знаходиться слід низу взуття із підлоги автомобіля, спец-пакет із надписом «Національна поліція України ICR 0133976,в якому знаходиться осип скла із переднього правого сидіння автомобіля – після набрання вироком законної сили знищити.

Запобіжний захід – не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Речові докази, а саме DVD-R диск, на якому знаходиться відео з камери відеоспостереження – залишити при матеріалах вказаного кримінального провадження, паперовий конверт з надписом «Національна поліція України» NPU-0271403, в якому міститься рушник зі слідами РБК із переднього правого сидіння автомобіля, паперовий конверт №0001675, в якому знаходиться запаховий слід №1 із рушника, паперовий конверт з надписом NPU0271405, в якому знаходяться три змиви зі слідами РБК із переднього вітрового скла, паперовий конверт NPU0271406,в якому знаходяться два змиви із ручок передніх дверей, спец-пакет з надписом «Національна поліція України ICR 0003162, в якому знаходиться слід низу взуття із підлоги автомобіля, спец-пакет із надписом «Національна поліція України ICR 0133976,в якому знаходиться осип скла із переднього правого сидіння автомобіля – після набрання вироком законної сили знищити.

Запобіжний захід – не застосовувався.

Цивільний позов не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова, з урахуванням особливостей передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1