Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №336/1258/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1258/26

Пр. 2/336/1978/2026

21.08.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Коваль О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №336/1258/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), -

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивачки адвокат Полтавець Т.О. за допомогою системи «Електронний суд» 08.02.2026 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною позовною заявою, за змістом якої просить розірвати шлюб, укладений між сторонами у справі, зареєстрований 13.06.2009 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №301 від 13.06.2019.

Справу передано в провадження визначеного головуючого судді 11.02.2026 на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026.

Ухвалою судді від 16.02.2026 у зв`язку із невиконання вимог ст.175, 177 ЦПК України з підстав, врегульованих ч.1,2 ст.185 ЦПК України, заяву залишено без руху у зв`язку із виявленими, перерахованими в ухвалі недоліками, надавши позивачу строк два дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх виправлення, шляхом подання до матеріалів справи позовної заяви із дотриманням положень ст.175-177 ЦПК України.

20.02.2026 від представника позивачки через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла заява на виконання ухвали суду із уточненою позовною заявою, ухвалу суду таким чином виконано своєчасно.

За змістом позовної заяви сторони перебувають у шлюбі з 13.06.2019, мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишились проживати з позивачкою. Позивачка стверджує, що шлюбні відносини фактично припинено, сторони разом не проживають, оскільки між подружжям втрачено взаєморозуміння, сторони мають різні характери та погляди на життя. Сторона позивача зауважує, що збереження шлюбу неможливе, шлюб носить формальний характер, на примирення позивачка не згодна, вважаючи, що подальше його збереження суперечить інтересам сторін.

На підставі наведеного, враховуючи неможливість позасудового розірвання шлюбу, з посиланням на ст. 105, 110 СК України, позивачка просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 23.02.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Відповідно до ухвали постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Також судом роз`яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, не скориставшись відповідним процесуальним правом, позовну заяву з додатками та копію ухвали суду ним не отримано, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній», що надає суду підстави для ухвалення рішення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, 13 червня 2009 року між сторонами у справі вказаним відділом державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано шлюб, актовий запис №301 від 13.06.2009.

Сторони мають двох спільних дітей, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданим 24.11.2011 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції та серії НОМЕР_3 , виданим 29.03.2016 Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, які, як зазначено позивачкою в позові, після розірвання між сторонами шлюбних відносин проживають з нею та після розірвання шлюбу залишаться проживати з нею. Даної обставини стороною відповідача не спростовано. З приводу наявності майнового спору та спору щодо місця проживання дітей за змістом позову не зазначено.

Згідно з приписами ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

За нормою ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. За змістом ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За наявності законних підстав, неможливості позасудового врегулювання спору, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню, оскільки збереження сім`ї суперечить інтересам сторін, вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст.111 СК України суд не вважає за доцільне.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Як врегульовано ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Ст.113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Як видно з матеріалів справи, позивачка відповідних клопотань та заяв до суду не скеровувала.

За приписами ч.8 ст.6, ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивачки з відповідача судового збору у сумі 1 331,20 гривень (за подання позовної заяви до суду), із врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На виконання ч.7 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398VІ від 01.07.2010, ч.2 ст.115 СК України, копію рішення суду, яке набрало законної сили, необхідно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 49, 76-82, 89, 141-142, 206, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 червня 2009 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №301.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 331,20 гривень (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Управління державної реєстрації Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 21.08.2026.

Суддя Л.А. Вайнраух