Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №638/17688/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/17688/26

Н/п 3/638/3591/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Заварза Тетяна Володимирівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Катріч Г. С. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723949. Відповідно до вказаного протоколу, 20.07.2026 о 00 год. 27 хв. у м. Харкові по пр. Науки, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21065, номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820» ARHK 0123, за результатом якого зафіксовано показник 0,74 ‰, з чим водій погодився. Водій двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 20.07.2026 тим же інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723956, згідно з яким 20.07.2026 о 00 год. 27 хв. у м. Харкові по пр. Науки, 47, ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 21065, номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.07.2026 вказані адміністративні матеріали були об?єднані в одне провадження.

До суду ОСОБА_1 подав письмову заяву від 14.08.2026, у якій просив проводити розгляд справи без його участі та зазначив, що вночі 20.07.2026 терміново їхав до пологового будинку № 1 до дружини, оскільки у неї розпочалися пологи. На повороті з проспекту Науки автомобіль зупинили патрульні поліцейські, які висловили підозру щодо його перебування в стані алкогольного сп?яніння. Після проходження тесту за допомогою приладу «Drager», показник якого склав 0,74 ‰, працівники поліції запевнили його, що в разі підписання всіх документів вони не викликатимуть наряд Військової служби правопорядку та негайно його відпустять. Розуміючи критичність ситуації та поспішаючи до дружини, яка народжувала, він погодився на ці умови й підписав протокол. Проте після підписання матеріалів поліцейські все одно викликали співробітників ВСП через те, що у відомчій базі даних він помилково значився як особа, яка самовільно залишила частину, попри те, що він безперервно несе військову службу. Після прибуття наряду ВСП його доставили до їхнього розташування, де черговий лікар провів повторний огляд на стан сп?яніння, за результатом якого алкоголю виявлено не було (0,00 ‰).

На підтвердження викладених обставин ОСОБА_1 долучив витяг про народження дитини з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» (актовий запис № 870 від 20.07.2026), згідно з яким у м. Харкові народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_1 . Також долучено акт № 1355 огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням технічного засобу «Алконт-М» № 00253-15, складений старшим бойовим медиком ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом ОСОБА_3 у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та роздруківку тесту № 10736 від 20.07.2026 о 02:03 (дата повірки приладу 26.08.2025), відповідно до якої результат тестування становить 0,00 ‰.

19.08.2026 ОСОБА_1 подав до суду другу заяву, у якій вказав, що 19.07.2026 він на таксі приїхав до вагітної дружини ОСОБА_6 до лікарні та пробув там до 23:00, після чого також на таксі повернувся додому. Близько першої години ночі 20.07.2026 йому зателефонувала дружина та сповістила, що в неї почалися перейми, тому їй украй терміново необхідно привезти ліки та речі. Через дію комендантської години викликати таксі або дістатися громадським транспортом було неможливо. Оскільки він родом із міста Запоріжжя, винаймає в Харкові житло та не має в місті близьких людей, які могли б його відвезти посеред ночі, він був змушений невідкладно сісти за кермо власного авто. Водій зазначив, що усвідомлює факт позбавлення його права керування та щиро розкаюється, однак наголосив, що керував автомобілем виключно через екстрену ситуацію, що виникла у зв?язку з пологами дружини, оскільки іншого виходу не мав.

До заяви ОСОБА_1 додав довідку № 36 від 20.07.2026 акушерського відділення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова», згідно з якою ОСОБА_6 перебувала у відділенні з 22:20 год. 19.07.2026, діагноз: вагітність II 39 тижнів, пологи, які відбулися 20.07.2026 о 13:00 (хлопчик вагою 2970 гр., 8-9 балів за шкалою Апгар). Крім того, надано документи про проходження військової служби: довідку в/ч НОМЕР_3 (форма 5) від 25.07.2026 № 1645/5/4340; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 17.06.2025; посвідчення до медалі «Захиснику Вітчизни» від 03.12.2024 та до нагрудного знака «Золотий хрест» від 16.07.2024; довідку про участь у бойових діях на Лиманському напрямку; сертифікат оператора БпЛА № 413; сертифікат курсу тактичної медицини «TCCC ASM»; довідку про поранення у н.п. Глибоке в/ч НОМЕР_5 від 04.09.2024 № 23/3996, виписку з медичної карти № 1136 та картку форми 100.

Вивчення відеозапису, з портативного нагрудного відеореєстратора засвідчило, що після зупинки автомобіля водій ОСОБА_1 одразу повідомив інспектора поліції, що терміново їде до лікарні до дружини, у якої почалися пологи, зазначивши, що раніше сам відвіз її туди. Під час спілкування працівник поліції звернувся до нього із запитанням: «За народження майбутнього громадянина України не вживали алкоголь? Чи сигарети у вас такі пахнуть, не пили нічого?», на що водій дав чітку заперечну відповідь: «Та ні». На подальшу пропозицію поліцейського: «Не проти, якщо на драгер продуєтесь?», ОСОБА_1 здивовано відповів: «Пацани, та ви прикалуєтесь?», після чого інспектор зазначив: «Ну це секунда діла». Поліцейські не оголосили водієві передбачених чинним порядком ознак стану сп?яніння. Акт огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» ARHK 0123 (тест № 3685, дата повірки 06.11.2025, час 00:29 20.07.2026, показник 0,74 ‰), у якому формально зафіксовано запах алкоголю з рота, невідповідну обстановці поведінку та тремтіння пальців рук, суд оцінює критично, оскільки ці ознаки спростовуються дослідженим відеозаписом, поведінка водія була адекватною, тремтіння пальців рук не фіксувалося, а хвилювання викликане виключно занепокоєнням через пологи дружини.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порушенням ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп?яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина 3 статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп?яніння.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення дій, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування.

Згідно зі статтями 251, 252 КУпАП наявність чи відсутність правопорушення встановлюється на підставі фактичних даних, оцінених за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи. Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп?яніння (Наказ МВС та МОЗ України № 1452/735), огляд проводиться виключно за наявності нормативно визначених ознак сп?яніння. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення у справах «Кобець проти України», «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії») та вимог ст. 62 Конституції України, вина особи має бути доведена «поза розумним сумнівом», а всі сумніви тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що підпис ОСОБА_1 про згоду з показником 0,74 ‰ було надано під впливом непереборних обставин задля якнайшвидшого прибуття до дружини в пологовий будинок, що підтверджується подальшим медичним оглядом у підрозділі ВСП о 02:03 того ж дня за допомогою приладу «Алконт-М», за наслідками якого стан сп?яніння повністю спростовано (0,00 ‰). З огляду на фізіологічні закономірності метаболізму, повне виведення з організму алкоголю концентрації 0,74 ‰ за 1 годину 34 хвилини є неможливим, що позбавляє акт поліції статусу достовірного доказу та свідчить про недоведеність факту перебування водія у стані сп?яніння. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв?язку з чим провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Розглядаючи матеріали справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить із положень статей 17, 18 КУпАП, за якими особа, яка діяла в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, не підлягає адміністративній відповідальності. Не є правопорушенням дія, вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує правам і свободам громадян, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 20.07.2026 діяв у стані крайньої необхідності, оскільки його дружина перебувала у медичному закладі, де в неї розпочалися пологи, а він терміново їхав до лікарні, щоб доставити необхідні ліки та речі, що підтверджено відповідними медичними документами. Керування автомобілем відбувалося під час дії комендантської години за відсутності можливості дістатися до лікарні іншим шляхом, будь-яких наслідків від вчиненого правопорушення не настало. За таких підстав провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП.

При прийнятті рішення суд також враховує особу ОСОБА_1 , який героїчно здійснює захист України від збройної агресії рф, нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни» від 03.12.2024 та нагрудним знаком «Золотий хрест» від 16.07.2024 і має численні бойові поранення.

Керуючись статтями 17, 18, 36, 126, 130, 247, 283–285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;

за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі пункту 4 статті 247 КУпАП — через вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА