Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №758/4175/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 758/4175/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 по стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 17.08.2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.08.2026 року.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року вказана справа передана на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2026 року вказана позовна заява залишена без руху

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 30.10.2024, уклала з Банком кредитний договір ABH0CT 155101730295333016, щодо надання їй кредиту у розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а вона, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит відповідно до умов кредитного договору у розмірі 100 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 10000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 29.10.2029 року, терміном на 60 місяців.

Однак у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання, у зв`язку з чим у неї перед АТ «Акцент-Банк» станом на 11.03.2026 виникла заборгованість у розмірі 161450,45 грн, яка складається з: 98035,02 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 58003,50 грн загального залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн загального залишку заборгованості за комісією; 5411,93 грн загального залишку заборгованості за пенею. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, позивач вимушений звернутись до суду з цією позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.

Посилаючись на викладені обставини, АТ «Акцент-Банк» просив позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача AT "А-БАНК", не з`явився, відповідно до п.п. 3,4,5 прохальної частини позовної заяви представник позивача зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ "А-БАНК" не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку, не заперечує проти розгляду позову у порядку спрощеного позовного провадження та у разі неявки в судове засідання відповідача, АТ "А-БАНК" не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач, в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило. Суд вважає за необхідне вказати на те, що інформація щодо розгляду справи, оголошення про виклик відповідача в судове засідання розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//.

На підставі наведеного, суд, керуючись ч. 4 ст. 223, 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що: ОСОБА_1 звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 30.10.2024, уклала з Банком кредитний договір ABH0CT 155101730295333016, щодо надання їй кредиту у розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а вона, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит відповідно до умов кредитного договору у розмірі 100 000,00 грн.

У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 10000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 29.10.2029 року, терміном на 60 місяців.

За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а вона, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згідна з тим, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування складає договір банківського обслуговування. Ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладання та згідна з його умовами, повідомлення згідна отримувати через дистанційні канали обслуговування. Умови їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка».

При укладенні договору відповідач у паспорті споживчого кредиту підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; отримання нею всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов`язань за таким договором.

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між кредитором та відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження договірних відносин, які виникли між сторонами, позивачем надано ряд відповідних документів.

Позивачем долучено Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_1 .

Також позивачем надано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», яка також підписана ОСОБА_1 . 03.12.2021. Вказана анкета містить персональні дані позичальника, згода позичальника щодо обробки її персональних даних, використання цифрового підпису, а також відповідні умови надання їй банківських послуг.

Надано Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT 155101730295333016 від 30.10.2024, яка містить умови надання кредиту, яка також підписана електронним підписом ОСОБА_1 .

Позивачем надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису 30.10.2024. Вказаний документ містить: інформацію та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти. Тобто Паспорт споживчого кредиту містить суму/ліміт наданого кредиту - 100 000 грн (у безготівковій формі), мету отримання кредиту; процентну ставку - 75% річних; загальні витрати за кредитом (288502,13 грн); орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 388502,13 грн; розмір щомісячного платежу, визначений за відповідною формулою - 6475,08 грн; кількість щомісячних платежів - 60.

На підтвердження виконання умов договору щодо надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у користування позивачем надано Меморіальний ордер № TR. 41087326.44395.65455 від 30.10.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був виданий кредит у розмірі 100 000 грн.

Тобто із вище зазначеного вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Однак відповідач станом на час подання позовної заяви не виконала зобов`язання за кредитним договором та має перед АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість, яку позивач зазначає станом на 11.03.2026 у розмірі 161450,45 грн, яка складається з: 98035,02 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 58003,50 грн загального залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн загального залишку заборгованості за комісією; 5411,93 грн загального залишку заборгованості за пенею..

Вказана заборгованість підтверджується Випискою по кредиту щодо руху коштів від 11.03.2026 та Розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT 155101730295333016 від 30.10.2024.

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

Однак у порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання, у зв`язку з чим у неї перед АТ «Акцент-Банк» станом на 11.03.2026 виникла заборгованість у розмірі 161450,45 грн, яка складається з: 98035,02 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 58003,50 грн загального залишку заборгованості за процентами; 0,00 грн загального залишку заборгованості за комісією; 5411,93 грн загального залишку заборгованості за пенею.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту у суду немає.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами вказаного кредитного договору та погодилася з ними, проте, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідач користувався наданими кредитними коштами, що підтверджується рухом коштів по картці.

Звертаючись до суду із позовом, АТ «Акцент-Банк» просить стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема і пеню у розмірі 5411,93 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року.

Цим Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем),позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 30.10.2024, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею у сумі 5411,93 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте позивач просить достроково стягнути з відповідача заборгованість за кредитом.

Установлено, що кредитний договірних укладено 30.10.2024 з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 29.10.2029.

Отже, Банк звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить достроково повернути усю суму кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно Паспорту та заяви про надання послуг «Швидка готівка» кредитні кошти надаються клієнту на споживчі потреби.

Нормою ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначено види договорів позики, на які не поширюється дія цього Закону, до яких кредитний договір, укладений між сторонами у зазначеній справі, не відноситься.

Отже вказаний кредитний договір є споживчим, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 638/13683/15-ц та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2025 № 0827/2899/2012 зроблено висновок, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10.06.2017, встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Велика Палата Верховного Суду вважала, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017, не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Так, за змістом абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Таким чином норма абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів направлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому суд приходить до висновку, що термін виконання грошових зобов`язань у повному обсязі не настав, оскільки банк не набув права на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку, строк виконання яких не настав, не підлягають задоволенню.

За умовами договору, строк кредитування погоджений між сторонами 60 місяців

Будь-яких доказів узгодження між сторонами зміни строку дії договору у бік зменшення позивачем не надано.

Наявність простроченої та поточної заборгованості за кредитом підтверджена наданим банком розрахунком.

Позивач не надав доказів отримання досудової вимоги відповідачем та її не виконання протягом 30 днів, у зв`язку з чим для позичальника настав би обов`язок з дострокового повернення усієї суми кредиту.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором, розрахунок простроченої заборгованості не спростовано. Позивач у свою чергу не довів підстав для достроково стягнення заборгованості.

Таким чином, є обґрунтованим стягнення з відповідачки простроченої заборгованості за кредитним договором № ABH0CT 155101730295333016 від 30.10.2024 станом на 11.03.2026 року згідно наданого розрахунку заборгованості позивачем по тілу кредиту (прострочений) у розмірі 2443,32 грн., за процентами на прострочені заборгованість у розмірі 55812,27 грн., що у загальній сумі складає 58 255,59 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором частково обґрунтовані та підлягають до задоволення у частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за тілом кредита та процентами. Решта вимог передчасні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (36,08 %) в сумі 960,10 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.263-265,280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації (фактичне місце проживання ВПО) : АДРЕСА_1 ) на користь позивача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва - АТ "А-БАНК", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 рах. № НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770 Тел: 0567221187 E-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua Електронний кабінет наявний сайт https://a-bank.com.ua/, інші данні відсутні) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT 155101730295333016 від 30.10.2024 у загальній сумі 58 255,59 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (прострочений) у розмірі 2443,32 грн., за процентами на прострочену заборгованість у розмірі 55812,27 грн..

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації (фактичне місце проживання ВПО) : АДРЕСА_1 ) на користь позивача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва - АТ "А-БАНК", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 рах. № НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770 Тел: 0567221187 E-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua Електронний кабінет наявний сайт https://a-bank.com.ua/, інші данні відсутні) судові витрати в розмірі 960,10 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва- АТ "А-БАНК") 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 рах. № НОМЕР_2 ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, E-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua, Електронний кабінет наявний, сайт https://a-bank.com.ua/, інші данні відсутні.

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації (фактичне місце проживання ВПО): АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош