Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №214/4720/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4720/26

2/214/4639/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №5425254 від 31.03.2025 року у розмірі 98 400 грн. 00 коп., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 25 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 березня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено Договір №5425254, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп., строком на 360 днів, тобто до 25 березня 2026 року, зі сплатою відсотків.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором №5425254 від 31.03.2025 року.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за Договором №5425254 від 31.03.2025 року.

Відповідач заборгованість за Договорами №5425254 від 31.03.2025 року не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість у загальному розмірі 98 400 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22 230 грн. 00 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 10 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористався - відзив на позовну заяву до суду не надав.

За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, 31 березня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено Договір №5425254 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп., строком на 360 днів, тобто до 25 березня 2026 року, зі сплатою відсотків кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95% в день, знижена процентна ставка – 0,0100% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 064,7000% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1 132,5786% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 88 400 грн. 00 коп.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 82 760 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1 Договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 6.3 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконання та/або неналежного виконання грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором – 95603.

Відповідно до листа-повідомлення ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» за вих. №1-0112 від 01.12.2025 року, 31 березня 2025 року на банківську картку № НОМЕР_1 успішно перераховано грошові кошти у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Згідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість відповідача за Договором №5425254 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.03.2025 року станом на 28 листопада 2025 року становить 76 170 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 10 000 грн. 00 коп. Заборгованість розраховувалась за період з 31 березня 2025 року по 28 листопада 2025 року.

Положеннями ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання за допомогою електронного підпису.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №5425254 у розмірі 76 170 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 10 000 грн. 00 коп.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за Кредитним договором №5425254 від 31.03.2025 року.

Згідно до розрахунку ТОВ «Факторинг Партнерс», заборгованість відповідача за Кредитним договором №5425254 від 31.03.2025 року за період з 29 листопада 2025 року по 25 березня 2026 року становить 98 400 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22 230 грн. 00 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт виконання первісним позикодавцем у повному обсязі зобов`язань, згідно умов укладеного Кредитного договору №5425254 від 31.03.2025 року. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за умовами укладеного Договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 98 400 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22 230 грн. 00 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 10 000 грн. 00 коп.

При цьому, суд зазначає, що сторонами було погоджено розмір відсотків та порядок їх нарахування за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим суд погоджується з їх розміром та порядком нарахування.

Щодо вимог про стягнення пені/штрафу, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені/штрафу.

Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором №5425254 від 31.03.2025 року у розмірі 88 400 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22 230 грн. 00 коп.

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надав, розрахунки заборгованості не спростував.

Відтак, зважаючи на вище викладене, суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 391 грн. 90 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 460 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 554, 610, 623, 638, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) заборгованість за Договором №5425254 від 31.03.2025 року у розмірі 88 400 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 20 000 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 46 170 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 22 230 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521) судовий збір у розмірі 2 391 грн. 90 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 460 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.