Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №185/811/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/811/26

Провадження № 2/185/1042/26

21 серпня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря Ільїної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмська Аліна Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

30.12..2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмська Аліна Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, в якій просить суд визнати за ним право власності на 9/50 часток житлового будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 25 грудня 1996 року між його батьком ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Цей договір було зареєстровано на Павлоградській товарній біржі відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, реєстраційний номер 12/73-НД. ОСОБА_3 на руки був виданий договір купівлі-продажу нерухомого майна і в подальшому він став власником зазначеного житлового будинку. Сторонами були виконані всі істотні умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто ОСОБА_3 прийняв майно та сплатив за нього ОСОБА_2 належну за договором грошову суму. ОСОБА_2 , у свою чергу, втратила інтерес до цього правочину та не бажає посвідчувати зазначений договір нотаріально. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Він, як син, є спадкоємцем після померлого батька за заповітом. Після смерті батька він звернувся до приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмської А.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки договір купівлі-продажу спадкового майна був оформлений на товарній біржі. Таким чином, наявність об`єктивних причин не дозволяє оформити спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори. У зв`язку з викладеним, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечує. Відповідач у судове засідання не з`явилася, не повідомилася суд про причини не явки, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності суду не надала. Третя особа - приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмська А.В. у судове засідання не з`явилася, не повідомила суд про причини не явки, була належним чином повідомленою про день та час розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позов з наступних підстав.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до вимог статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Павлоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Після його смерті залишилася спадщина, до складу якої входить: 41/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею – 116,9 кв.м, житловою площею – 64,5 кв.м, які належать спадкодавцю на підставі: 23/50 частки житлового будинку належать на підставі договору дарування, посвідченого 19.06.1980 року Граждиян Г.І., державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 2577, право власності на яку зареєстровано в КП «Павлоградське МБТІ» 24.06.1980 року та записано в реєстрову книгу під № 42-112/5106; 9/50 часток житлового будинку належать на підставі договору дарування, посвідченого 16 березня 1996 року Кибальною Т.М., державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 3-550, дублікат якого виданий 14 січня 2010 року ОСОБА_4 державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 1-98, право власності на яку зареєстровано в КП «Павлоградське МБТІ» 10.02.2010 року, реєстраційний номер – 29661443, номер запису – 112, в книзі – 42; 9/50 часток житлового будинку належать на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 грудня 1982 року Граждиян Г.І., державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 6029, дублікат якого виданий 02 квітня 2010 року Шкицькою Ю.А. державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 1-1692; право власності на яку зареєстровано в КП «Павлоградське МБТІ» 05.05.2010 року, реєстраційний номер – 29661443, номер запису – 112, в книзі – 42; земельної ділянки, кадастровий номер – 12124000010:02:058:0107, площею – 0,0967 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 967616, виданого 18.01.2012 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради № 234-10/VI від 02.08.2011 року, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 121240001000294.

Спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його єдиний син: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

18 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмської А.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

18 вересня 2025 року приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмською А.В. ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку, кадастровий номер – 12124000010:02:058:0107, площею – 0,0967 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 41/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею – 116,9 кв.м, житловою площею – 64,5 кв.м.

Однак, згідно постанови приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмської Аліни Вікторівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 1996 року між батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Цей договір було зареєстровано на Павлоградській товарній біржі відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, реєстраційний номер 12/73-НД.

Положеннями ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 т. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 1, 3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на Павлоградській товарній біржі 25 грудня 1996 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив житловий будинку АДРЕСА_2 , яка змінила назву на ОСОБА_5 , у місті Павлограді Дніпропетровської області за 2 222,00 грн. Пунктом 3 вказаного договору підтверджується, що гроші Продавцем отримані від Покупця до підписання цього договору. Пунктом 4 даного договору засвідчено, що житловий будинок до цього часу нікому не проданий, не подарований, у спорі та під забороною не знаходиться.

Таким чином, сторони відповідно до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання вказаного договору, виконали вказану норму матеріального права та вимоги ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання договору, сторони повністю виконали угоду і в цьому випадку суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин – 13 жовтня 1998 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Статтею 49 вказаного закону передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 50 даного закону власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, договір купівлі-продажу 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 25 грудня 1996 року на Павлоградській товарній біржі між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони, – є дійсним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

У зв`язку з тим, що у судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , якому належало 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на 9/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа – Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Ізюмська Аліна Вікторівна, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 69/4, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Суддя С. О. Бабій